Психічне здоров'я як чинник суб'єктивного благополуччя особистості

Abstract

У роботі досліджено взаємозв’язок між психічним здоров’ям і суб’єктивним благополуччям, поєднуючи теоретичний аналіз та емпіричні дані. Психічне здоров’я визначено як компонентний конструкт, що включає емоційну регуляцію, життєстійкість, соціальну адаптивність і позитивне функціонування. Суб’єктивне благополуччя розглядається через рівень задоволеності життям, позитивні емоції та відсутність негативних афектів. Виявлено двонаправлений зв’язок між цими конструктами, який опосередковується психологічними, соціальними та культурними чинниками. Емпіричне дослідження на вибірці зі 100 осіб підтвердило, що внутрішній локус контролю позитивно впливає на рівень психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя, тоді як контроль випадковості має зворотний ефект. Виокремлено три кластери ставлення до здоров’я: «збалансовані», «відсторонені» та «надмірно пильні», з яких найвищі показники благополуччя мають перші. Ієрархічний кластерний аналіз показав вікові відмінності: молодші орієнтовані на гедонізм, старші — на евдаймонію. Результати підтверджують важливість емоційної регуляції, стійкості до стресу та соціальної активності для підвищення рівня благополуччя. Отримані висновки можуть стати основою для подальших досліджень і практичних рекомендацій.

The paper investigates the relationship between mental health and subjective well-being, combining theoretical analysis and empirical data. Mental health is defined as a component construct that includes emotional regulation, resilience, social adaptability and positive functioning. Subjective well-being is considered through the level of life satisfaction, positive emotions and the absence of negative affects. A bi-directional relationship between these constructs is revealed, which is mediated by psychological, social and cultural factors. An empirical study on a sample of 100 people has confirmed that internal locus of control has a positive effect on mental health and subjective well-being, while controlling chance has the opposite effect. Three clusters of health attitudes were identified: ‘balanced’, “detached” and “overly vigilant”, with the first having the highest indicators of well-being. The hierarchical cluster analysis revealed age differences: younger people are focused on hedonism, while older people are focused on eudaimonia. The results confirm the importance of emotional regulation, stress resistance, and social activity for improving well-being. The findings can serve as a basis for further research and practical recommendations. Key words: mental health, subjective well-being, emotional regulation, resilience, social adaptability, locus of control, age differences, PERMA profile.