Browsing by Author "Бубняк, І. М."

Now showing 1 - 6 of 6

Influence of geological structures on the nature of riverbed displacements for the rivers of the Dnister basin upper part
(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Бурштинська, Х. В.; Бабушка, А. В.; Бубняк, І. М.; Бабій, Л. В.; Третяк, С. К.; Burshtynska, Kh. V.; Babushka, A. V.; Bubniak, I. M.; Babiy, L. V.; Tretyak, S. K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета роботи – дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об’єктом цього дослідження є річка Дністер та її ліві й праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, особливу увагу автори приділили геологічним структурам у районі, де протікає річка Дністер та її притоки. Методи. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, автори виконали моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, ґрунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використано: топографічні карти в масштабах 1:100000 та 1:75000 (австрійський період – 1886 р., 1910 р., польський період – 1930 р., радянський період – 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) та Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і ґрунтову карту масштабу 1: 200000. Це дає підстави говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур – Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий тощо), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища істотно впливають у гирлі річки Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: річку Лімниця – 500 м, річку Бистриця – 580 м, річку Стрий – 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони сильно звивисті, але набагато стійкіші в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок – 300–380 м. Наукова новизна. Дослідження охоплює вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток річки Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовують для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися під час вирішення завдань, пов’язаних з русловими процесами річки, а саме: розроблення та будівництва гідротехнічних споруд, проєктування мереж електропередачі на перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель та встановлення кордону вздовж річок.
Influence of local seismotectonic and engineering-geological conditions on seismic danger of territories (exemplified by a construction site in Uzhgorod city)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Купльовський, Б. Є.; Бубняк, І. М.; Волошин, П. К.; Павлюк, О.; Крук, О.; Тревого, І. С.; Kuplovskyi, B. Ye.; Bubniak, I. M.; Voloshyn, P. K.; Pavlyuk, O.; Kruk, O.; Trevoho, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Львівськмй національний університет ім. І.Франка; Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine; Ivan Franko National University of Lviv; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
Мета. Виявити положення потенційних сейсмоактивних зон, в яких можуть виникати місцеві землетруси. Дати кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань (у балах шкали MSK-64) з урахуванням ефектів, пов’язаних із локальними тектонічними та інженерно-геологічними умовами досліджуваного майданчика. Методика. Сейсмотектонічний потенціал активізованих, чи потенційно сейсмоактивних, сегментів розломів (лінеаментів), які відсікаються поперечними до їх простягання розломами такого або нижчого порядку, розташованих максимально близько від досліджуваної ділянки, встановлюють на основі усієї сукупності даних про зв’язок між довжиною та магнітудою приурочених до нього максимальних за енергетикою землетрусів. Кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань методом сейсмогеологічних аналогій для цієї території виконано згідно із нормами, регламентованими ДБН В.1.1-12-2014. Результати. На підставі аналізу інформації про геодинамічну і сейсмотектонічну ситуацію у районі майданчика розташування проєктованих споруд встановлено положення потенційних сейсмоактивних зон, у яких можуть виникати місцеві землетруси. Визначено сейсмотектонічний потенціал найближчих до майданчика сегментів розломів у термінах максимальних магнітуд, які з імовірністю 99 % не будуть перевищені за найближчі 50 років. Безпосередньо поблизу майданчика розташовані сегменти розломів (1–5), позначені на тектонічній карті. Найбільші сейсмотектонічні потенціали Mmax = 4,32, Mmax = 4,03 у розломів 1 і 4 з довжинами лінеаментів L = ~18,91 км, L = ~13,23 км. У розломів 2, 3, 5 менші значення сейсмотектонічного потенціалу Mmax = 3,42; 3,60; 3,48. Відомо, що землетруси у Закарпатському прогині неглибокі, тобто відбуваються на глибинах 2–5 км. За таких умов IRM = 7,27, IRM = 7,34 для розломів 1 і 4 є найбільшим, у решти розломів 2, 3 і 5 менші значення IRM = 4,38; 5,49; 3,48 бала, за макросейсмічною шкалою MSK-64 і ДСТУ-Б-В.1.1-28 2010 відповідно. Оцінку взято для ґрунтів ІІ категорії за сейсмічними властивостями. Максимальний розрахунковий вплив від місцевих потенційних землетрусів на територію майданчика оцінюється як IRM = 7,34 бала за макросейсмічною шкалою MSK-64 і ДСТУ-Б-В.1.1-28:2010. За даними інженерно геологічних досліджень, у межах десятиметрового шару, нижче від позначки планування, ґрунти виділеного на майданчику інженерно-геологічного району зараховано до ІІ категорії за сейсмічними властивостями. Об’єкт реконструкції належить до класу наслідків (відповідальності) СС3. Згідно із картою ЗСР-2004–С нормативна (фонова або вхідна) інтенсивність сейсмічних струшувань майданчика становить IN = 8 балів за шкалою MSK-64. Наукова новизна. Визначено сейсмоактивні розломи в околі м. Ужгород, розраховано сейсмотектонічний потенціал та максимально можливий вплив від місцевих землетрусів на територію ділянки забудови та стійкість проєктованих споруд. Практична значущість. СМР майданчиків будівництва дає уточнені значення сейсмічних впливів щодо загального сейсмічного районування країни, що дає змогу на етапі проєктування сейсмостійкого будівництва враховувати можливий приріст сейсмічної бальності. Врахування результатів СМР під час будівництва інженерних конструкцій дає змогу уникнути людських жертв і зменшити економічні втрати за сейсмічних проявів.
Збалансований геологічний розріз Українських Карпат у перетині Берегомет–Буркут
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Бубняк, І. М.; Накапелюх, М. В.; Віхоть, Ю. М.
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль)
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Віхоть, Ю. М.; Бубняк, І. М.
У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett,Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час та після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат. В работе впервые приведены результаты исследований трещин и зеркал скольжения из обнажений долины реки Сукиль. В 37 точках флишевых отложений скиб Оривской, Сколивской и Парашки выполнено около 1100 измерений трещин и 90 измерений зеркал скольжения в разных стратиграфических отложениях: от верхнемеловых до олигоценовых. С помощью комплексного структурно-парагенетического и кинематического анализа этих мезоструктур, с использованием современного компьютерного обеспечения (StereoNett, Win-Tensor и др.) была проведена реконструкция основных параметров. Определены деформационные режимы и ориентация главных осей древних и молодых полей напряжений, которые существовали в палеоген-неогеновое время до, во время и после складкообразования в этом районе Украинских Карпат. In the article the first results of researches of joints and slickensides from outcroppings in the valley of the Sukil River are given. In 37 points of the flysh deposits of thrusts: Orivska, Skolivska and Parashka about 1100 intentions of joints and 90 intentions of slickensides are executed in the different deposits strata: from the Upper Cretaceous to Oligocene formations. By the complex (method of structural paragenesis and kinematics one) analysis of these mesostructures, with the use of the modern computer providing (StereoNett, Win-Tensor and other) the reconstruction of main parameters was carried out. Deformation regimes and orientations of main axes of the old and young stress fields which occur in Paleogene-Neogene time to and during and after fold formation in this area of Ukrainian Carpathians was specified.
Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Бубняк, І. М.; Віхоть, Ю. М.
Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий. Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінематичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки, Рожанки. На основі зібраних з відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій основі досліджено зміну напрямків регіональних полів напружень у різний (палеоценолігоценовий, міоценовий та післяміоценовий) час. Статья посвящена тектонофизическим исследованиям, проведенным в долине реки Рыбник, правого притока реки Стрый. Исследования включали изучение трещин структурно-парагенетическим и зеркал скольжения кинематическим методами в четырех скибах Скибового покрова: Парашки, Мальманстальской, Зелемянки, Рожанки. На основе собранных в обнажениях долины этой реки тектонофизических данных определены поля напряжений, реконструированные по зеркалам скольжения и трещинам. На этой основе исследовано изменение направлений региональных полей напряжения в разное (палеоценолигоценовое, миоценовое та послемиоценовое) время. The article is devoted to the tectonophysical researches which are carry out in the valley of Rybnyk river right affluent of river Stryy. Research included the study of joints by structural parageneses and slickensides by kinematic methods in four thrust of Skyba nappe: Parashka, Malmanstalska, Zele mianka, Rozhanka. The stress fields after slickensides and joints on the basis of collected from outcroppings along the valley of this river tectonophysical data was reconstructed. On this basement the change of directions of the regional stress fields in different (Paleocene-Oligocene, Miocene and pos t Miocene) time on this territory are studied.
Реконструкція кайнозойських полів напружень у флішових комплексах долини ріки Опір (Скибовий покрив, Українські Карпати)
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Віхоть, Ю. М.; Бубняк, І. М.
Реконструйовано різновікові поля палеонапружень та деформаційні режими у флішових комплексах долини ріки Опір. Поля напружень визначені за вивченням крихких і напівкрихких тектонічних мезоструктур з використанням комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного методів. Дослідження понад 4 000 різних типів тріщин у 41-й точці спостережень та інших мезоструктур (дзеркал ковзання) виконано у відслоненнях шести скиб Скибового покриву (Орівська, Сколівська, Парашки, Зелем’янки, Рожанки, Славська), за винятком Берегової та Мальманстальської. Поля напружень розставлені у хронологічному порядку узгоджено з важливими тектонічними етапами еволюції орогену, відносним віком головних деформаційних подій, відносним віком досліджених мезоструктур. Тектонічні режими та виділені деформаційні фази відображають напружено-деформований стан і геодинаміку району досліджень упродовж кайнозойського часу. Параметри та орієнтація осей полів палеонапружень показують зміни осі максимального стиску σ 1 від олігоцену до міоцену. Реконструированы разновозрастные поля палеонапряжений и деформационные режимы во флишовых комплексах долины реки Опор. Поля напряжений определены по изучению хрупких и полухрупких тектонических мезоструктур с использованием комплексного структурно-парагенетического и кинематического методов. Анализ более чем 4 000 различных типов трещин у 41-й точке наблюдений и других мезоструктур (зеркал скольжения) выполнен в обнажениях шести скиб Скибового покрова (Оривская, Сколевская, Парашки, Зелемянки, Рожанки, Славская), за исключением Береговой и Мальманстальской. Поля напряжений расставлены в хронологическом порядке согласованно с главными тектоническими этапами эволюции орогена, относительным возрастом главных деформационных событий, относительным возрастом исследованных мезоструктур. Тектонические режимы и выделенные деформационные фазы отражают напряженно-деформированное состояние и геодинамику района исследований на протяжении кайнозойского времени. Параметры и ориентация осей полей палеонапряжений показывают изменения оси максимального сжатия σ1 от олигоцена до миоцена. The paleostress fields of different ages and deformation regimes in the flysch complex of the Opir River Valley have been reconstructed. Stress fields determined by investigation of the brittle and semi brittle tectonic mesostructures by using complex of structural-paragenetic and kinematic methods. Analysis more than 4 000 joints of different types in 41 observation points and other mesostructures (slickensides) was made in outcrops of six thrusts of Skyba nappe (Orivska, Skolivska, Parash ka, Zelemyanky, Rozhanka, Slavska) except the Beregova and Malmanstanska ones. Paleostress fields are placed in chronological order according to the main phases of tectonic evolution of the orogen, the relative age of main deformation events and the relative age of the studied mesostructures. Tectonic regimes and separated deformation phases show the stress and strain state and geodynamics of the study area during the Cenozoic time. Parameters and orientation of axes of paleostress fields show the changes of maximum compression axis σ 1 from Oligocene to Miocene.