Browsing by Author "Владика, В. М."
Now showing 1 - 4 of 4
- Results Per Page
- Sort Options
Item Закономірності просторового розподілу ємнісних властивостей порід-колекторів у сарматських відкладах неогену Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Владика, В. М.; Нестеренко, М. Ю.; Балацький, Р. С.; Лата, Р. І.Item Літолого-петрофізична неоднорідність порід-колекторів(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Владика, В. М.; Федоришин, Ю. І.; Нестеренко, М. Ю.; Балацький, Р. С.; Лата, Р. І.На основі проведених досліджень виділено три літотипи порід, описана їхня будова, виявлено вплив постседиментаційних перетворень та ін. До змін, які наклалися на фоновий літогенез, автори відносять вилуговування, сульфатизацію та відкладення рудних мінералів. Різноманіття цих процесів прозвело до значної петрофізичної неоднорідності геологічного розрізу, що потрібно враховувати під час освоєння пластів, впровадження методів інтенсифікації тощо. На основе проведенных исследований выделены три литотипа пород, описано их строение, выявлено влияние постседиментационных преобразований и др. К изменениям, которые наложились на фоновый литогенез, авторы относят выщелачивание, сульфатизацию и отложение рудных минералов. Многообразие этих процессов привело к значительной петрофизической неоднородности геологического разреза, которую нужно учитывать при освоении пластов, внедрении методов интенсификации и т.п. Based on the results of our studies, three litho-types of rocks have been identified, their structure characterized, influence of post-sedimentary transformations revealed, etc. Leaching, sulphatization and deposition of ore minerals are considered as the changes superimposed upon the background lithogenesis. The diversity of the processes has resulted in significant petrophysical heterogeheity of geological cross-section, which has to be taken into account during idevelopment of the layers, introduction of the intensive methods, etc.Item Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Владика, В. М.; Нестеренко, М. Ю.; Крива, І. Г.; Балацький, Р. С.За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів , сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилу-чення газу : початковий , де β г змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 ( для колекторів сарматського ярусу Більче - Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 ( для колекторів візейського ярусу Рудівсько- Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини ) і 0,5–0,6 (для карбо-натних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний. На завер-шальному етапі коефіцієнт вилучення газу не залежить від пористості ( монотонно зростає на 2–3 %). По результатам исследования динамики извлечения газа в зависимости от открытой пористости пород -коллекторов, сформированных в различных геологических условиях осадконакопления , выделено три режима извлечения газа : начальный , где βг изменяется от 0 до 0,5, переходной – βг =0,5-0,7 (для коллекторов сарматского яруса Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба), βг =0,5-0,8 (для коллекторов визейского яруса Рудовско - Червонозаводской группы месторождений Днепровско-Донецкой впадины ) и βг =0,5-0,6 (для карбонатных коллекторов миоцена южной части акватории Азовского моря) и заключительный. На завершающем этапе коэффициент извлечения газа не зависит от пористости ( монотонно возрастает на 2–3 %). Study of the dynamics of gas extraction depending on open porosity of rocks-reservoirs which are formed in different geological conditions of se dimentation indicates the three distinct modes of extracting gas: initial, where β h varies from 0 to 0.5, transition – β h=0,5-0,7 (for sarmatian collectors of Bilche-Volytsky zone of the Carpathian foredeep), βh=0.5-0.8 (for Visean collectors of Rudivsko -Chervonozavodsky deposits in the Dnieper-Donets basin) and βh=0.5-0.6 (for Miocene carbonate reservoirs of southern waters of Azov sea). At the final stage the gas extraction coefficient is independent of porosity (monotonically increased in 2–3 %).Item Удосконалення методики визначення фільтраційних параметрів порід-колекторів(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Владика, В. М.; Нестеренко, М. Ю.; Балацький, Р. С.; Крива, І. Г.Запропоновано методику визначення фазової проникності для нафти і води та абсолютної газопроникності, яка передбачає послідовне проведення на зразках сипучих порід і пробах шламу, попередньо ущільнених під дією ефективного тиску до пластових (геодинамічних) умов, капіляри-метричних досліджень та інтерпретацію отриманих залежностей із розрахунками фільтраційних параметрів. У разі відсутності експериментальних вимірів проникності, або неможливості їх здійснення через технічні причини, реалізація цього варіанта методики дає змогу значно розширити область її застосування. Предложена методика определения фазовой проницаемости для нефти и воды и абсолютной газопроницаемости, которая предусматривает последовательное проведение на образцах сыпучих пород и пробах шлама, предварительно уплотненных под действием эффективного давления до пластовых (геодинамических) условий, капилляриметрических исследований и интерпретации полученных зависимостей с расчетами фильтрационных параметров. В случае отсутствия экспериментальных измерений проницаемости или невозможности их осуществления по техническим причинам реализация данного варианта методики позволяет значительно расширить область ее применения. The technique of definition of phase permeability offered by authors for oil and water and absolute gas permeability provides consecutive carrying out on examples of loos e breeds and the tests of the slime previously condensed under the influence of effe ctive pressure in sheeted (geodynamic ) conditions capillaries of metric researches and interpretation of receive d dependences with calculations of filtr ational parameters. In case of lack of experimental measurements of permeability or impossibility of their implementation for technical reasons realization of this variant of technique allows to expand considerably the area of its application.