Browsing by Author "Гнідець, В. П."

Now showing 1 - 4 of 4

Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of eifelian deposits of Dobrudja foredeep
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Яковенко, М. Б.; Hnidets, V. P.; Hryhorchuk, K. H.; Koshil, L. B.; Yakovenko, M. B.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine
Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину виділено п’ять седиментаційних циклітів регресивної природи, які простежено в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі й часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовано седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовано ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюють перспективи в нафтогазопошуковому плані пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дали змогу встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину та скорегувати нинішню оцінку їхньої нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для обґрунтованішого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.
Lithogenetic aspects of oil and gas systems formation in the Volyno-Podolia silurian deposits
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Григорчук, К. Г.; Гнідець, В. П.; Баландюк, Л. В.; Hryhorchuk, K.; Hnidets, V.; Balandiuk, L.; Григорчук, К. Г.; Гнидец, В. П.; Баландюк, Л. В.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
З’ясувати динаміку процесів катагенезу відкладів силуру в контексті формування нафтогазових систем. Методика. Методика включає літолого-фаціальний, мінералого-петрографічний, історико-катагенетичний та літофлюїдодинамічний аналізи. Результати. З’ясовано просторово-вікові особливості розвитку у відкладах силуру (профіль св. Ліщинська-1 – Перемишляни-1 – Балучин-1 – Олесько-1) карбонатного (банко-рифова фація), аргілітового (зовнішній та внутрішній шельф) та аргіліто-карбонатного (перехідні фації) комплексів. Вивчені основні післяседиментаційні перетворення порід глинистого комплексу, які полягають в утворенні кварцу, кальциту, піриту, а також формуванні каверн та тріщин, які у більшості випадків сполучаються тонкими каналами, формуючи єдину систему. Встановлено, що протягом палеозою та раннього мезозою режим катагенезу силурійських відкладів розглянутих структур був адекватним. У подальшому відбулася його диференціація, що зумовлено індивідуалізацією розвитку різних тектонічних блоків. На першому циклі катагенезу відклади силуру досягли температурних умов головної зони газоутворення. Осередок генерації вуглеводнів був розташований у західній частині перетину (район Ліщинської площі), а в межах зони вуглеводненагромадження локалізована низка резервуарів літогенетичного типу, формування яких відбулося на різних підетапах катагенезу. Основна фаза акумуляції вуглеводнів приурочена до пізньої крейди. В цей час у Ліщинсько-Перемишлянській ділянці існував вузол резервуарів різної морфології, генезису та часу утворення. Просторова суперпозиція цих резервуарів та наявність різноспрямованої системи тріщин зумовили формування єдиної флюїдної системи. В палеогені акумульовані поклади вуглеводнів зруйновані внаслідок прояву регіональної зони розущільнення. Вуглеводневі флюїди мігрували як по латералі, так по вертикалі з можливим їх нагромадженням у структурних чи літологічних пастках і у відкладах силуру, і девону. Наукова новизна. Вперше визначена періодизація катагенезу силурійських відкладів, встановлена різниця режиму катагенезу на різних тектонічних структурах. Практична значущість. З’ясована стадійність міграції вуглеводневих флюїдів, історія формування резервуарів літогенетичної природи, що дозволило оцінити певні аспекти перспектив нафтогазоносності силурійського та суміжних осадових комплексів.
Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Ціж, Н. В.; Яковенко, М. Б.
Мета. Основною метою цієї роботи є дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний та мінералого-петрографічний аналізи. Результати. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено шість типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково- ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито- вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характери- зуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Детально вивчені петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлене регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних – середнього та верхнього девону. Наукова новизна. Вперше побудовані літологічні розрізи ейфельських відкладів та здійснена їх типізація. Побудовані літолого-фаціальні та літмологічні моделі, які дали змогу з’ясувати просторово-вікові варіації літологічної структури осадових утворень ейфельського віку. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних та літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з’ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Усе це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обґрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо- перспективних об’єктів, пов’язаних передусім з вапняково-доломітовими акумулятивними тілами. Цель. Основной целью данной работы является изучение литологических особенностей осадочного комплекса эйфельского возраста в пределах Белолесского блока Преддобруджского прогиба. Методика. Методика включает литолого-фациальный, литмологический и минералого-петрографический анализы Результаты. Установлено, что литологическая структура разрезов эйфельских отложений представлена неравномерным переслаиванием сульфатных (ангидриты), карбонатных (известняки, доломиты, мергели) и терригенных (песчаники, алевролиты, аргиллиты) пород. Выделено шесть типов разреза отложений: доломито-известняково-ангидритовый, доломито (известняково)-мергельно-ангидритовый, аргиллито-мергельно-ангидритовый, ангидрито- известняково-доломитовый, доломито-ангидрито- известняковый, доломито-ангидрито-мергельный; которые характеризуются определенной латеральной зональностью распространения, что отражают построенные литофациальные модели. Так, ангидриты доминируют в разрезах юго-западной, доломиты и известняки северной и южной, мергели и аргиллиты центральной частей Белолесского блока. Детально изучены петрографические особенности основных типов пород. Построены литмологические профили, которые показали, что эйфельская толща характеризуется ярусным строением, что проявилось в развитии четырех региональных или субрегиональных сульфатных пачек, разделенных терригенно-карбонатными горизонтами. Выявлено региональное распространение базальной карбонатно-терригенно-глинистой толщи, которая представ- ляет собой переходные слои от терригенных образований нижнего девона до сульфатно-карбонатных – среднего и верхнего девона. Научная новизна. Впервые построены литологические разрезы эйфельских отложений и осуществлена их типизация. Построены литологофациальные и литмологические модели, которые позволили выяснить пространственно-временнные вариации литологической структуры осадочных образований эйфельского возраста. Практическая значимость. Изучение особенностей литологического строения толщи, создание литологофациальных и литмологических моделей будет способствовать уточнению определенных вопросов стратиграфического характера, выяснению пространственно-временного развития осадочных комплексов разного состава и генезиса. Все это послужит геологической (литогенетической) основой для более обоснованного прогноза распространения нефтегазоперспективных объєктов, связанных в первую очередь с известняково-доломитовыми аккумулятивными телами. Purpose. The main purpose of this work is studying of lithology features of sedimentary complex of Eifelian age within Biloliskyi block of Dobrudja Foredeep. Methods. Methods include lithofacial, lithmological and mineralogy-petrographical analyses. Results. Lithology structure of sections of Eifelian deposits has been determined. It is presented with variable interlayering of sulphate (anhydrites), carbonate (limestones, dolomites, and marlstones) and terrigenous (sandstones, siltstones, argillites) rocks. Six types of deposit section have been distinguished: dolomite-limestone-anhydrite, dolomite (limestone)-marlstone-anhydrite, argillite-marlstoneanhydrite, anhydrite-limestone-dolomite, dolomite-anhydrite-limestone, dolomite-anhydrite-marlstone; which characterized by some lateral zonality of occurrence, that constructed lithologic models display. Thus, anhydrites dominate in the sections of south-western part, dolomites and limestones in the sections of northern and southern, marlstones and argillites in the sections of central part of Biloliskyi block. Regional distribution of basal carbonate-terrigenous-clayey measures, which represents intergrade layers from terrigenous deposits of Lower Devonian to sulphate-carbonate deposits of Middle and Upper Devonian, has been determined. Petrographic features of main types of rocks have been studied in detail. The lithmological sections have been done. They show that Eifelian strata is characterized by storied structure that developed in four regional and subregional sulphate bedsets, demarcated by terrigenous-carbonate horizons. Scientific novelty. For the first time lithologic sections of Eifelian deposits and their typification have been done. The lithofacies and lithmological models have been constructed, which allow turning out spatial-age variation of lithologic structure of sedimentary deposits of Eifelian age. Practical significance. Studying of features of lithologic structure of strata, making lithofacies and lithmological models will contribute to clarification of some stratigraphical questions, finding out spatial-temporal occurrence of sedimentary complexes of different composition and genesis sediments. All this serves for geologic (lithogenetic) basis for more reasonable prognosis of spatialtemporal occurrence oil and gas objects connected, first of all, with limestone-dolomite accumulated bodies.
Літологічні комплекси та циклічність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Ревер, В. Б.
Встановлено літофаціальну зональність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну: карбонатні утворення домінують у східній та південно-східній, теригенні у західній та північно-західній частинах регіону. Типізовано літміти карбонатної, теригенної та теригенно-карбонатної серій. Виділено літміти регіонального розвитку, зокрема , базальний глинистий та карбонатний у нижній частині розрізу, що відображає певні седиментаційні події, які проя влялися на більшій частині басейну. Локалізовано структурно-фаціальні райони, котрі пов’язані з різними палеогеографічними обстановками. Виділено до 13–15 циклітів прорегресивної природи, що узгоджується з відомими змінами рівня моря в еоцені. Описані літміти та цикліти – це літологічна основа для сейсмостратиграфічних кореляцій. Установлена литофациальная зональность отложений эоцена Каркинитско-Северокрымского осадочно-породного бассейна : карбонатные образования доминуют в восточной и юго-восточной, терригенные – в западной и северо-западной частях региона. Типизированы литмиты карбонатной, терригенной и терригенно-карбонатной серий. Выделены литмиты регионального развития, в частности, базальный глинистый и карбонатный нижней части разреза, что отражает определенные седиментационные события, которые проявлялись на большей части бассейна. Локализированы структурно -фациальные районы, которые связаны с различными палеогеографическими обстановками. Выделено до 13–15 циклитов про-регрессивной природы, что сопоставимо с известными изменениями уровня моря в эоцене. Описанные литмиты и циклиты представляют собой литологическую основу при проведении сейсмостратиграфических корреляций. The lithofacial zonality of Eocene deposits in Karkinite-Northern Crimea sedimentary-rock basin was distinguished: carbonate formations dominate in eastern and south-eastern parts, te rrigenous – in western and north-western parts of the region. The litmites of carbonate, terrigenous and carbonate-terrigenous series are typified. Regional litmites, in particular, basal argillaceous and carbonate of lower part of strata was distinguished, what reflect some s e di mentary events that developed in the main basin territory. Structure-facial areas that connects with different paleogeographical conditions was localized. There are distinguish 13–15 cyclites pro-regresiive in nature that correlates with well known sea level fluctuations during Eocene. These litmites and cyclites represent the lithological base for seismostratigraphic correlations.