Browsing by Author "Коваль, Ігор"

Now showing 1 - 8 of 8

Видатний філософсько-правовий твір (до 200 річчя публікації «філософії права» Гегеля)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Юрійчук, Олена; Koval, Ihor; Koval, Mariya; Yuriichuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано роль і місце в історії філософсько-правової думки написаного 200 років тому видатного твору – “Філософії права” німецького мислителя Г. В. Ф. Гегеля. Цю книгу вважають однією із найглибших і актуальних праць філософа, у якій Г. В. Ф. Гегель, творчо базуючись на розроблених ним діалектико-філософському методі та методології, досліджує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави. “Філософія права” Г. В. Ф. Гегеля – це складна, комплексна, надзвичайно насичена численними ідеями і фактами праця, яка охоплює складну діалектику розвитку і функціонування суспільства і держави. Центральне місце в ній німецький філософ відводить політичній системі, особливо державі, а також громадянському суспільству, діалектиці взаємовідносин усіх соціальних структур у політико-правовій системі суспільства, ролі та місцю держави в захисті прав і свобод громадян. Увесь твір пронизаний думкою, що сутність і цінність права повинні бути тісно пов’язаними зі свободою. Істотне місце в роботі займає проблема взаємозв’язку і взаємовідносин держави і особистості, ролі сім’ї та релігії у формуванні правової свідомості й відповідальності всіх членів громадського суспільства, їх готовності добросовісно виконувати свої обов’язки і приписи права, зі зброєю в руках захищати безпеку і суверенітет своєї держави. Філософ зробив висновок, що прогресивний розвиток держави, прав і свобод громадян можливий тільки за умови суворого дотримання законності, справедливості та морально-християнських настанов. І у наш час ці та інші ідеї, які сформулював німецький мислитель, надзвичайно актуальні для України, яка у важких соціально-економічних, політичних, моральнопсихологічних умовах змушена вести боротьбу за свою незалежність і суверенітет. “Філософія права” – це твір, який ввійшов у золоту скарбницю світової філософськоправової думки.
До питання, чи справді державні суверенітети втрачають свою ментальність?
(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Кельман, Михайло; Коваль, Ігор; Кельман, Ростислав; Kelman, Muhaylo; Koval, Igor; Kelman, Rostislav; Кельман, Михаил; Коваль, Игорь; Кельман, Ростислав; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті подано теоретико-правову характеристику суверенітету сучасних держав із урахуванням його видів та особливостей його розвитку під впливом деяких процесів, що відображаються на його змісті. А також визначено чинники втрати суверенітету державами.
Зміна парадигми філософування як основа детермінації в теорії доказовості
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнобай, Олена; Коваль, Ігор; Chornobai, Olena; Koval, Igor; Чорнобай, Елена; Коваль, Игорь; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації, взаємовідношення доказу й аргументу.
Менталітет у позитивно-правовому полі
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Коваль, Ігор; Koval, Igor; Коваль, Игорь; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Подано оцінку менталітету у позитивно-правовому полі. Під правовим полем розуміють впорядковану народними приписами і державними правовими нормами імперативну сферу композиційних дій людини. Правове поле є імперативною сферою дозволів і заборон, з визначеним складом правопорядку, правовими обов’язками та відповідальністю.
Предмет юридичної компаративістики та проблеми визначення дефініцій
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Лесяк, Наталія; Коваль, Ігор; Lesyak, Natalia; Koval, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проведено аналіз предмету юридичної компаративістики та проблеми визначення дефініцій. Проаналізовано теоретичну і практичну значущість наукового аналізу правових дефініцій, зокрема в предметі юридичної компаративістики. Досліджено роль та специфіку юридичної компаративістики в системі юридичних наук. Також проаналізовано юридичну компаративістику як комплексну юридичну науку. У теперішній час значного розвитку в юридичній науці набули порівняльно-правові дослідження, метою яких є виявлення закономірностей становлення, розвитку і функціонування правових систем сучасності, удосконалення національних правопорядків. Значення таких досліджень полягає не тільки в тому, що вони сприяють вирішенню тих чи інших проблем, але й висувають ряд питань, відповіді на які можна отримати лише шляхом здійснення комплексних порівняльно-правових досліджень. У структурі юридичної науки зростає роль юридичної компаративістики. Це пов’язано, здебільшого, з тим, що сучасне право не може розвиватися ізольовано від загальносвітових тенденцій розвитку. Використання юридичної компаративістики допомагає вирішувати як наукові, академічні, пізнавальні, так і суто практичні, прикладні завдання. Вона успішно виконує пізнавальну, інформаційну, критичну, аналітичну, інтегративну та інші функції. Методологічною основою загальнотеоретичного дослідження галузевої юридичної компаративістики є комплекс філософських, загальнонаукових та спеціальних підходів і методів. Діалектичний підхід до вивчення правової реальності, з точки зору загальних законів розвитку природи та суспільства, мислення й загальних зв’язків явищ, дозволив визначити закономірності формування юридичної компаративістики та визначити її статус у системі юридичних наук. Історичний підхід дозволив розглянути генезис галузевої юридичної компаративістики, а також здійснити огляд дослідження галузевої компаративістики в юридичній літературі. Порівняльно-правовий підхід сприяв розробці методологічних засад юридичної компаративістики. Системний підхід дозволив визначити місце юридичної компаративістики в системі правових і гуманітарних наук, а також виокремити її структурні елементи. Формально-логічний метод використано при формуванні основних понять, що утворюють понятійний апарат юридичної компаративістики, при визначенні її основних структурних елементів.
Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.
Типові слідчі ситуації при розслідуванні терористичних актів із використанням вибухових пристроїв
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Коваль, Марія; Коваль, Ігор; Koval, Maria; Koval, Igor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У сучасний період розвитку цивілізації поряд із проблемами глобальними – війни та миру, екології, народонаселення, продовольчої, енергетичної, що вважаються “традиційними”, загострилася проблема тероризму. Це не дивно, оскільки в останні роки кількість жертв від терористичних актів надзвичайно велика. Саме тероризм становить суспільну небезпеку як для конкретної держави, так і для людства загалом. У сучасних умовах тероризм постійно еволюціонує, набуває нових форм і методів. Саме тому цілком закономірно, що залишається ціла низка питань, пов’язаних із його подальшим поширенням, сутністю та перспективами боротьби з ним. Для вирішення вказаних проблем у науці криміналістиці сформульовано низку підходів, які доцільно використовувати під час досудового розслідування. Тероризм охоплює не тільки політичну чи економічну площину суспільного життя, він торкається, насамперед, моральних та етичних вимог людства. Тому на початковому етапі розслідування терористичних актів особливу увагу необхідно приділити типовим слідчим ситуаціям, що виникають під час розслідування терористичних актів із використанням вибухових пристроїв. У статті розглянуто типові слідчі ситуації під час розслідування терористичних актів із використанням вибухових пристроїв, а саме: 1) надійшла інформація про виявлення вибухового пристрою; 2) надійшла інформація про затримання особи, яка мала при собі вибуховий пристрій; 3) надійшла інформація про вчинення вибуху і: а) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, невідома; б) є достовірна інформація про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, але вона не затримана; в) є неповні дані про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення; г) особа, підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, затримана на місці кримінального правопорушення або після його вчинення.
Інститут прав людини в державах ісламської правової сім’ї
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Пукавський, Юрій; Коваль, Ігор; Pukavsky, Yuri; Koval, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проводиться порівняльний аналіз природи прав людини в державах ісламської правової сім’ї відповідно до встановлених західними державами норм. Висвітлюються особливості ставлення мусульманських, арабських держав до міжнародно правових актів, що регулюють питання захисту прав людини. Визначається основна проблема відсталості ісламських теократичних держав від демократичних та правових засад щодо питань захисту прав людини, які сформувались у Європі та світі. В 2020 році досі залишається актуальним питання захисту прав людини. Особливо цікавим воно є в контексті розгляду прав людини в державах ісламської правової сім’ї. Наприклад, в Об’єднаному Королівстві Саудівська Аравія лише в 2018 році жінки отримали право на керування авто. Проте, такі права не є базовими та основоположними, тож розглядати їх в контексті європейської моделі захисту прав є недоцільно. Але все ж, цікаво поглянути на це питання в розрізі базових прав людини, які звичні для жителів романо-германської правової сім’ї і захищаються міжнародними угодами. Досі за Основним законом Об’єднаного Королівства Саудівська Аравія не допускається поширення інших релігій, крім ісламу, а будь-які публічні прояви належності до не мусульманських релігій суворо заборонені. То чи можемо ми стверджувати, що право свободи віросповідання громадян цієї монархії порушується? Загалом, зрозуміло, що конфлікт між правами людини та релігією існує. І хоча держави, в яких сповідується іслам є зазвичай теоцентричними, можемо вважати, що іслам сумісний із правами людини. Наявність різного роду ісламських документів з прав людини, схожих за своєю суттю з міжнародними документами з прав людини, посилює думку про існування певної політики захисту прав людини. Тим не менш, існують погляди на користь та проти існування такої політики. Варто розуміти, що такі погляди можуть оцінюватись лише після визначення еквівалента існування етики прав людини в ісламі, і якщо так, то чи сумісна вона з принципами прав людини, що застосовуються в міжнародних відносинах. Окрім того, необхідно також визначити фактичну практичну позицію в різних мусульманських країнах.