Browsing by Author "Колич, Ольга"

Now showing 1 - 6 of 6

Законотворчість: філософсько-соціологічна характеристика
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано поняття правотворчості як складної сукупності різноманітних елементів (реалізації державної волі і правової норми; санкціонування державою норм поведінки людей; безпосереднє формування нових норм компетентними правотворчими органами). Зазначено, що cучасне розуміння правотворчості ґрунтується на ідеях тотожності та розмежування права і закону. Ці ідеї можна умовно поділити на три напрями: природно-правовий, позитивно-правовий, юридико-соціологічний. Позитивісти розуміють право як продукт держави, прихильники природно-правової концепції – як форму правосвідомості, як універсальний регулятор, основою якого є система єдиних нормативно-ціннісних принципів, які існують у суспільстві та природі та які слугують критерієм справедливості та юридичного права; представники соціологічного підходу вважають, що існування права можливе, але не у формі простих текстів закону, які діють без усвідомлення, а також не як правові знання та уявлення, які різноманітні та недостатньо дієві, а як порядок суспільних відносин у поведінці людей та їхніх діях. Зазначено, що найповніше розкрити сутність права та законотворчості можна, поєднавши соціологічний та природно-правовий підходи. Норми позитивного права повинні слугувати інструментом забезпечення норм природного права, які коригуються суспільними реаліями. Акцентовано на тому, що cучасний період розвитку України характеризується пошуком ефективних моделей будівництва правової держави, що вимагає залучення нового стилю науково-правового мислення, яким повинен стати філософсько-соціологічний підхід. Хоча право є соціальним явищем, воно не може не мати природної основи. Наслідком неадекватного відображення природного права у позитивному стануть спотворення права, деформація його сутності та призначення. Наголошено, що перед законодавцем постає завдання – якнайповніше закріпити норми природного права у позитивному відповідно до реалій конкретно-історичного етапу розвитку суспільства. Тобто право кожної держави визначається також його правовою та соціальною культурою. Відомо, що наскільки високим є рівень соціальної та правової культури у певній державі, настільки розвинене право.
Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Колич, Ольга; Сесюк, Юрій; Kolych, Olha; Sesiuk, Yuri; Національний університет “Львівська політехніка”; АО “Чаша правосуддя”; Lviv Polytechnic National University; Lawyer association “Bowl of Justice”
Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наголошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.
Поняття та ознаки юридичного конфлікту: соціологічно-правовий аналіз
(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Колич, Ольга; Сесюк, Юрій; Kolych, Olha; Sesiuk, Yuri; Колич, Ольга; Сесюк, Юрий; Національний університет “Львівська політехніка”; АО “Чаша правосуддя”; Lviv Polytechnic National University; Lawyer association “Bowl of Justice”
Проаналізовано підходи до розуміння юридичного конфлікту в історичній ретроспективі та у сучасних наукових дослідженнях. Розглянуто правовий конфлікт як явище, об’єктивно притаманне для кожного суспільства. Визначено особливості соціального та правового конфлікту. Розкрито відмінності між категоріями “суперечність” та “конфлікт”. З’ясовано ознаки соціального конфлікту та юридичного конфлікту. Охарактеризовано стадії правового конфлікту: передконфліктну стадію; стадію виникнення правових відносин; стадію розвитку конфлікту; стадію розв’язання конфлікту, післяконфліктну стадію.
Роль львівських братсва у розвитку філософсько-правової думки в Україні у кінці XVI – на початку XVI ст.
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Колич, Ольга
Preconditions and causes of brotherhoods in Ukraine, particularly in Lviv have been analyzed in the work. Religious, political, social and economic situation in Ukraine at the end of the XVIth and at the beginning of the XVIIth centuries and its influence on the brotherhoods and on the formation of polemic struggle, which touched philosophical and legal political, religions questions are enlightened. Ideological orientations in the activities of brotherhoods, their part in the development of the educations and culture in Ukraine at the end of the XVIth century – in the beginning of the XVIIth century are investigated. The main philosophicallegal and political views of the figures of brotherhood movement after adopting Union of Brest are examined. Political and cultural significance of brotherhood activities for Ukrainian state both in the period of religious polemic struggle at the end of the XVIth-beginning of the XVIIth centuries, and nowadays is studied.
Соціологічно-правове дослідження: загальнотеоретична характеристика
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано поняття соціологічно-правового дослідження як системи послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про право як соціальне явище та процес його функціонування у суспільстві. Соціологічно-правові дослідження надають суспільству комплекс інформації стосовно цілого спектра питань функціонування права, його соціальної ефективності та проблемних аспектів соціального управління. У статті розкрито роль та значення соціологічно-правових досліджень. Побудова демократичного суспільства потребує посилення значущості соціологічних факторів у сфері державо- та правотворення, зокрема правосуддя та правозастосування. Потреба у виробленні та реалізації ефективної соціальної політики та стратегії соціального управління зумовлює необхідність удосконалення підходів до теоретичного аналізу соціально-правових досліджень та їх інструментарію. Виділено такі функції соціологічно-правових досліджень: методологічна, яка пов’язана із забезпеченням реалізації міждисциплінарних зв’язків соціології з іншими гуманітарними науками; пізнавальна, тобто здобуття нових знань про розвиток та функціонування суспільства загалом; практична, яка полягає у розробленні системи практичних заходів з метою подальшого вдосконалення соціальної реальності та вироблення ефективних заходів соціального контролю за суспільними процесами; інформаційна, тобто отримання різних видів соціальної інформації стосовно стану та тенденцій розвитку суспільних процесів та явищ; управлінська, яка забезпечує оптимізацію соціального управління на всіх рівнях. Проаналізовано поняття “соціологічна інформація” та розкрито вимоги до неї, серед яких об’єктивність, істинність, науковість, достовірність, повнота, обґрунтованість, точність, компетентність, системність, корисність, оперативність, економічність, ясність, лаконічність тощо. Охарактеризовано елементи, які є спільними як для соціологічно-правових досліджень, так і для соціологічних досліджень загалом, зокрема об’єкт, суб’єкт, предмет, мета, завдання та результати дослідження. Виділено та проаналізовано етапи соціологічно-правових досліджень: розроблення програми дослідження, збирання емпіричних даних, оброблення інформації, аналіз та узагальнення отриманої інформації.
Соціологія правосуддя як напрям соціології права: окремі аспекти
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано множинність підходів до розуміння поняття «правосуддя» з теоретико-правового, філософсько-правового та соціологічно-правового поглядів. Зазначається, що правосуддя та судочинство – не тотожні категорії, оскільки правосуддя є ширшим поняттям, аніж судочинство, і включає останнє. Водночас судочинство не завжди гарантує винесення правосудного рішення. Тому поняття правосуддя та судочинство – не тотожні, адже не будь-яке рішення суду є правосудним. Зазначається, що кінцевою метою правосуддя є відновлення справедливості, яка, хоч і є суб’єктивною категорією, все ж повинна відповідати вимогам розумності та чесності. Під судочинством треба розуміти діяльність суду загалом, тоді як правосуддя – це здійснення судової діяльності задля досягнення конкретної мети, а саме: відновлення справедливості, захист прав та свобод, вирішення конфліктів тощо. Ряд науковців зазначають, що правосуддя – це лише стадія здійснення судочинства. Множинність підходів науковців свідчить про неоднозначне тлумачення правосуддя, що обумовлює необхідність подальшого вивчення його природи та сутності. Можливість судової влади повною мірою якісно виконувати свої функції щодо забезпечення правосуддя залежить від її можливості впливати на роботу виконавчої та законодавчої гілок влади. Зазначено, що першопричиною виникнення процесуальних правовідносин є соціальний конфлікт. У процесі судового розгляду такий конфлікт набуває юридичного оформлення, проте не втрачає свого соціального забарвлення. Отже, для конфлікту, який є предметом судового розгляду, характерною є подвійна природа: соціальна, і водночас правова. Соціально-нормативна природа є характерною і для учасників судових правовідносин: з одного боку, їх характеризує конкретний процесуальний статус, з іншого – соціальний. Визначено, що під час процесуальної діяльності судом здійснюється казуальне або нормативне тлумачення норм права. Висвітлено ознаки судового тлумачення, зорема здійснення його певним суб’єктом, інтелектуально-вольова складова, здійснення тлумачення безпосередньо під час вирішення справи по суті.