Browsing by Author "Мороз, О. М."

Now showing 1 - 4 of 4

Біодеградація вуглеводнів нафти дріжджами роду Candida
(Національний аграрний університет, 2003) Русин, І. Б.; Мороз, О. М.; Карабин, В. В.; Кулачковський, О. Р.; Гудзь, С. П.; Rusyn, I. B.; Moroz, O. M.; Karabyn, V. V.; Kulachkovsky, O. R.; Gudz, S. P.; Львівський національний університет імені Iвана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
Capability of 14 yeast species to utilize oil hydrocarbons has been analyzed. All strains utilized oil hydrocarbons as a single carbon source. Four strains-destructors that are characterized by higher growth in the presence oil in cultivation medium have been chosen among them. Peroxisomes participation in utilization of oil hydrocarbons by strains-destructors has been shown. Availability of peroxisome key enzymes are characteristic of these strains grown in cultivation medium with oil. Numerous peroxisomes available in the cells of some strains grown in oil cultivation medium have been demonstrated. Utilization of a wide spectrum of oil hydrocarbons has been revealed in all four strains. Two strains are promising to be used for environment purification from oil pollution.
Біотехнологічна модель очистки водних середовищ від гідроген сульфідута важких металів на основі використання метаболічної активності сульфат- і сірковідновлювальних бактерій
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Герус, Х. Б.; Мороз, О. М.; Борсукевич, Б. М.; Яворська, Г. В.
Запропоновано біотехнологічну модель очистки водного довкілля від сульфатів, сірки, гідроген сульфіду та солей важких металів з використанням бактерій родів Desulfovibrio та Desulfuromonas. Модель забезпечує високу ефективність (на 100 %) зв’язування іонів важких металів біогенним H2S за концентрацій 1–1,5 мМ. The biotechnological model of water environment purification is offered from sulfates, sulfur, hydrogen sulfide and heavy metal salts with use of bacteria of DesulfovibrioandDesulfuromonas genera.A model provides high efficiency (on 100 %) of ions of heavy metals bindingby biogenic H2S at the concentrations of 1–1.5 mM.
Вплив рослин Carex hirta на мікрофлору нафтозабруднених ґрунтів
(Ужгородський національний університет, 2006) Мороз, О. М.; Джура, Н. М.; Безноско, Г. Я.; Перетятко, Т. Б.; Русин, І. Б.; Цвілинюк, О. М.; Кулачковський, О. Р.; Терек, О. І.; Гудзь, С. П.; Moroz, O. M.; Dzhura, N. M.; Beznosko, G. Y.; Peretiatko, T. B.; Rusyn, I. B.; Tsvilynyuk, O. M.; Kulachkovsky, A. R.; Terek, O. I.; Gudz, S. P.; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv; Національний університет “Львівська політехніка”; National University “Lviv Polytechnickа”
Встановлено, що нафта у різних концентраціях (5, 50, 75 г/кг сухого грунту) і рослини Carex hirta L. впливають на чисельність різних фізіологічних груп мікроорганізмів грунту. У нафтозабрудненому ґрунті чисельність сапро-фітів, мікроорганізмів, що використовують органічні форми азоту, нітрифікаторів знижувалася, мікроскопічних грибів і дріжджів, пропіоновокислих бактерій, целюлозоруйнуючих бактерій, мікроорганізмів, що використовують мінеральні форми азоту, в тому числі актиноміцетів, олігонітрофілів, в тому числі азотфіксаторів і клостридій, майже не змінилася, денітрифікаторів, фотосинтезуючих сіркобактерій та сіркоокиснюючих бактерій зросла, порівняно з пробами грунту без нафти. Сульфатвідновлювальних бактерій не виявлено у грунті як без нафти, так і з нафтою. В присутності рослин у ґрунті підвищувалася кількість сапрофітів, мікроскопічних грибів і дріжджів,пропіоновокислих, целюлозоруйнуючих бактерій, олігонітрофілів та нітрифікаторів, порівняно з грунтом без рослин.
Мікробіота нафтозабрудненого ґрунту, рекультивованого рослинами Carex hirta
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2009) Русин, І. Б.; Фігурка, О. М.; Фігурка., У. М.; Джура, Н. М.; Мороз, О. М.; Новіков, В. П.; Rusyn, I. B.; Figurka, O. M.; Figurka, U. M.; Dzhurа, N. M.; Moroz, O. M.; Novikov, V. P.; Національний університет „Львівська політехніка”; National University „Lviv Polytechniс”; Львівський національний університет імені Iвана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
Проаналізовано динаміку чисельності ґрунтових мікроорганізмів основних фізіологічних груп (целюлозоруйнівні, азотфіксувальні, нітрифікувальні, денітрифікатори, амоніфікатори, дріжджі) нафтозабрудненого ґрунту, рівень мікробної деструкції вугл еводнів та особливості впливу на ці процеси рекультивації осокою шершавою Carex hirta та вторинного заростання рослинами. В перші місяці після нафтового забруднення виявлено зниження чисельності мікроорганізмів багатьох фізіологічних груп та водночас активізацію розвитку вугл еводнеутилізувальної мікробіоти. Відмічено позитивний вплив C. hirta на ріст мікроорганізмів більшості фізіологічних груп та рівень мікробної деструкції вуглеводнів нафти в перші місяці після забруднення. Через 1,5 роки кількість мікроорганізмів усіх фізіологічних груп практично повністю відновилась, а вміст вуглеводнів у ґрунті був залишковим.