Browsing by Author "Мудра, Ірина"

Now showing 1 - 12 of 12

Instagram stories as a tool for promoting and sharing content in mass media
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Сільченко, Анастасія; Mudra, Iryna; Silchenko, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
Соціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому потрібно приглядатися до такого інструменту як Stories. Це можливість за допомогою картинки чи короткого відео (до 15 секунд) розказати найважливіше і привернути увагу аудиторії до новини. А також можна розмістити активне гіперпосилання на опублікований матеріал на фотографію чи текст. Stories нині є популярною функцією не лише в Instagram, а й в інших соціальних мережах. Нині її можна побачити окрім Instagram, ще у Snapchat, Facebook, Facebook Мessenger, Youtube, Linkedin, TikТok. Stories вперше з’явилася у соцмережі Snapchat, але популярність свою отримала завдяки Іnstagram, у якій це інструмент з’явився у 2016 р. і відтоді постійно розвивається та вдосконалюється. Іnstagram Stories легко створити і розмістити, опубліковані історії знаходяться в самому верху стрічки і відразу ж привертають увагу аудиторії соціальної мережі. Адже швидко і лаконічно повідомляють найважливішу інформацію. Тому цей інструмент потрібно використовувати реакціям ЗМІ для збільшення, зацікавлення і охоплення нової аудиторії, а також для збільшення трафіку на сайт мас-медіа. Але Іnstagram Stories має особливості щодо розміщення самого контенту. Це дослідження демонструє, наскільки є популярним Instagram Stories серед відомих українських Інтернет-ЗМІ, також наводимо стратегії, які вони застосовують та контент поширюють за допомогою цього інструменту. Контент-аналіз був проведений із вибірки з 10 найпопулярніших онлайн-медіа, які використовують Instagram Stories.
TikTok як перспективний канал популяризації ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Соціальна мережа TikTok дуже швидко завойовує популярність. Ще два роки тому її не сприймали серйозно, вважали платформою для підлітків, де немає нічого окрім танців та флешмобів. Але зараз ситуація кардинально змінилася. TikTok швидкими темпами збільшує аудиторію, контент також змінюється. Нині там вже активно ведуть та розвивають свої облікові записи не лише музиканти, а й лікарі, депутати, адвокати, рекламісти, автомобілісти та представники інших професій. Відповідно й ставлення до цієї соціальної мережі також змінилося. Нині це вже не лише додаток з танцями та піснями, а платформа, де можна легко, доступно та оригінально подати інформацію, навіть нудну і нецікаву, але таку потрібну та корисну. Масмедіа також стежать за швидкою популярністю TikTok та змінами у контенті. А там, де є аудиторія, є перспективи для популяризації ЗМІ. Тому все більше медіа приходять у цей додаток. Але роблять це двома способами. Перший: підлаштовуються під формат платформи, навіть серйозні ЗМІ публікують смішні відео, використовують популярну музику та кривляються на камеру. Другий: публікують контент, який вже був розміщений в інших соцмережах, ігнорують формат TikTok, також викладають уривки із шоу, випуски новини, тому часто не отримують достатньої уваги від аудиторії. Адже TikTok відрізняється від інших соціальних мереж, тому контент, який підходить для Facebook, Instagram, Youtube, на цій платформі не набирає переглядів. Адже кожна соцмережа має свій формат створення і подачі контенту, тому для кожної платформи для спілкування повинен бути зроблений індивідуальний контент. Масмедіа не завжди дотримуються цього правила, тому часто розчаровуються у TikTok і не розвивають у ньому свій обліковий запис. Дослідили, які українські масмедіа і як поширюють свій контент у TikTok. З’ясували, чи є перспективною ця соціальна мережа для популяризації ЗМІ та її продукції.
Веб-аналітика як важлива складова успішного функціонування змі в інтернеті
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет «Львівська політехніка»
Для того, аби підвищити ефективність сайту ЗМІ, не достатньо зробити оригінальний дизайн і якісний контент. Необхідно постійно проводити аналіз і дослідження його роботи. У цьому допоможе веб-аналітика, основне завдання якої – отримати дані, які можуть покращити функціонування інтернет-ЗМІ. У цьому дослідженні наводимо інструменти, які допоможуть редакціям інтернет-ЗМІ отримати дані для аналізу і моніторингу дій читачів. Тоді редакція мас-медіа буде впевнена, що вона не лише продукує контент, але і його зміст доходить до читачів. Висвітлено також результати дослідження щодо використання веб-аналітики редакціями інтернет-ЗМІ.
Види та жанри аудіоподкастів від ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Майхровська, Юстина; Mudra, Iryna; Majchrowska, Justyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Жешувський університет; Lviv Polytechnic National University; Uniwersytet Rzeszowski
Ринок ЗМІ стрімко розвивається. Мас-медіа в Інтернеті є конвергентними, разом з текстом створюють і публікують фото-, аудіо- та відеоконтент. Тому не дивує, коли, наприклад, газети/журнали створюють відеоматеріали, а телеканали – аудіопродукцію. Розвиток всесвітньої мережі Інтернет призвів до того, що мас-медіа є у постійному пошуку перспективних платформ для розповсюдження своєї медіапродукції та залучені нової аудиторії. Останні роки все популярнішими стають подкасти. І викликає здивування. Адже спостерігається тенденція, що люди менше часу хочуть приділяти довгим текстам та відеоматеріалам, але одночасно прагнуть отримувати більше різної інформації, тому набувають популярності короткі журналістські медіапродукти. Аудиторія в інтернеті зменшує свій час на перегляд відео та читання текстів. Але поряд із тим щороку зростає увага та популярність аудіоподкастів на ресурсах ЗМІ та на аудіо- і відеоплатформах. Аудіоподкасти – це зручний формат аудіоматеріалів для отримання актуальної та цікавої інформації під час прогулянки, виконання домашніх справ, перебуваючи в транспорті, в спортзалі тощо. Вони є різних видів та жанрів, на різноманітні теми та безкоштовні для аудиторії. Аудіоподкасти записують не лише журналісти, а й блогери та інші учасники мережі Інтернет. У досліджені розглянуто особливості аудіоподкастів, показано їх історію виникнення, охарактеризувано жанри та види. Детально проаналізовано аудіоподкасти від якісних мас-медіа (“Суспільне”, “Громадське”, “Ліга”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Радіо Свобода”, “НВ” та “Бабель”) на подкастових платформах. З’ясувано, що онлайн-ЗМІ все частіше продукують аудіоматеріали для подкастових платформ. Аудіоподкасти записують на різні теми та у різноманітній жанровій палітрі, але домінує інтерв’ю.
Застосування конкурсів і лотерей для просування своєї медіапродукції
(2018-03-12) Мудра, Ірина
Конкурси і лотереї спонукають актив-ніше аудиторію мас-медіа до певних дій. Коли тиражі падають, або потрібно за-охотити купувати певні видання, то редакції мас-медіа вдаються до розігра-шів та конкурсів серед своєї аудиторії. Редакції ЗМІ придумують різні цікаві конкурси для своєї аудиторії, які нага-дують ігри. Кілька з них розглянемо у цій статті.
Класифікація журналістських блогів
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”
Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це дає їм можливість висловити свою суб’єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об’єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб’єктивні й чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, – це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та на блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та доволі популярні, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем та редактором – матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів та з можливістю справді висловити те, що на думці, а також дає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. У цій публікації наведемо класифікацію журналістських блогів, яку сформували на основі дослідження блогів, автори яких журналісти, з’ясуємо перспективи їх розвитку та їх специфіку.
Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”
Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.
Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; ЗМІ «Matrix»; Lviv Polytechnic National University
В Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно дає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Тelegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber та Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з’явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не усі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту. Тому розглянемо їх детальніше, а також наведемо правила публікування дописів на цих соціальних платформах.
Нові методи збуту ЗМІ в Інтернеті
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”
У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше і найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються і змінюються, а також з’являються нові. Адже інтернет та мережеві ЗМІ постійно розвива- ються, тому загальнотеоретичні аспекти функціонування медіа-сектору журналістики залишаються на стадії формування і вивчення. Але наукових праць, які б їх описували і розповідали, як використовувати, доволі мало, незважаючи на потребу в такій інформації. У статті подано інноваційні методи збуту сучасних українських інтернет-ЗМІ, виокремлені у результаті аналізу розповсюдження українських мас-медіа в інтернеті. Засоби масової інформації у Всесвітній мережі поширюються та рекламуються кількома способами, а саме: через соціальні мережі, рекламою на стартовій домашній сторінці, розповсюдженням за ключовими словами через пошукові служби, підпискою на push-повідомлення, банерною рекламою, через традиційні ЗМІ, e-mail та sms-розсилкою, через додатки для різноманітних пристроїв. За допомогою такого інструментарію контент в інтернет-ЗМІ набуває нових властивостей та може видозмінитись залежно від потреб користувача. Головною функцією такого просування є популяризація ЗМІ, приваблення до нього більшої аудиторії користувачів та збільшення відвідуваності публікацій ЗМІ в інтернеті. Також кожен з методів допомагає налагоджувати двосторонню комунікацію з читачами, покращувати контент та вдосконалювати методи просування публікацій ЗМІ в інтернеті.
Поняття «веб-аналітика» та її використання ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-04-04) Мудра, Ірина; Національний університет “Львівська політехніка”
Чат-боти як інструмент для популяризації матеріалів ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; Інтернет-ЗМІ “Matrix”; Lviv Polytechnic National University
Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів та обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, від паперових носів до отриманням даних через окуляри віртуальної реальності. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми. Бот-програми стали незамінними помічниками для редакцій ЗМІ. Чат-боти – це спеціально запрограмовані комп’ютерні програми, котрі працюють за певним алгоритмом дій. Нині є основні види бот-програм – прості та розумні. За допомогою них можна швидко публікувати пости у соціальних мережах та месенджерах, шукати найпопулярніші теми, оперативно відповідати на запитання аудиторії, відслідковувати реакцію на дописи тощо. А також розумні програми можуть написати журналітський матеріал. І працюють вони 24/7 та опрацьовують велику кількістю інформації протягом декількох секунд. Такі бот-програми дають додаткові інструменти для мас-медіа, котрі полегшують та оптимізовують роботу журналістів. Перші бот-програми були створені ще у 60–70 рр. XX ст. А в месенжерах чат-боти були наприкінці 90 рр. XX ст. – ICQ. Проте значний поштовх для використання та розвитку чат-ботів став месенджер Telegram, який має цілу ботоферму. Такі програми мають перспективи, тому редакції провідних ЗМІ вкладають кошти у створення та навчання таких ботів, адже вони оптимізують редакційні процеси. У досліджені аналізуємо перспективи використання ЗМІ чат-ботів для поширення та популяризації своїх матеріалів та оптимізації редакційних процесів.
Інструменти інформаційної війни проти України в Інтернет-ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Мудра, Ірина; Сінькова, Євгенія; Mudra, Iryna; Sinkova, Yevheniia; Мудра, Ирина; Синькова, Евгения; Національного університету “Львівська політехніка”
Розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни, а також описано Інтернет-ЗМІ, що вдаються до поширення так званої спеціальної інформації, яка покликана впливати на поведінку та психіку населення. Окрім того, проаналізовано наслідки інформаційної війни, яка дезінформує суспільство та вороже налаштовують проти тих, на кого спрямована спеціальна інформація