Browsing by Author "Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів"

Now showing 1 - 6 of 6

Вплив водяних струменів віялового типу на тепловий захист під час пожеж
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гаврилко, О. А.; Білінський, Б. О.; Havrylko, O.; Bilinsky, B.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of Building Construction and Bridges
У статті описано такі методи захисту від теплового випромінювання на пожежі, як використання теплозахисних костюмів, тепловідбивних екранів та водяних завіс. Наведено тактико-технічні характеристики стволів та насадків, які використовують для захисту пожежників-рятувальників від теплового випромінювання. Показано, що найефективнішим захистом від теплового потоку є створення краплинно-водяної захисної завіси. Розглянуто пристрої, які використовують для формування водяних завіс підрозділи пожежно-рятувальної служби в Україні та за кордоном для захисту від дії теплового потоку пожеж на відкритому просторі. У статті наведено результати досліджень впливу водяних струменів віялового типу на тепловий захист пожежникарятувальника під час пожеж. Розглянуті причини трансформації водяних струменів у повітрі. Мізерно малі збурювання на поверхні струменя при виході із насадки ствола створюють поперечні коливання, що під дією сил поверхневого натягу і в’язких сил будуть збільшуватися. Причиною процесів трансформації водяних струменів у повітрі є порушення стійкості руху струменя в результаті дії сил інерції і грузлих сил.
Вплив лазерного випромінення на важкий бетон
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кархут, І. І.; Karkhut, I.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
У багатьох країнах (Японія, США, Китай, Польща та ін.) тривалий час проводяться дослідження впливу лазерного випромінення на поверхню різних будівельних матеріалів, зокрема у військових цілях. Глибше вивчено взаємодію лазерного випромінення з поверхнею металів. В останні роки значну увагу вчені приділяють вивченню впливу лазерного випромінення на поверхню бетонів: досліджуються температурні поля, хімічні реакції та напружено-деформований стан в області нагрівання, можливості технологічних впливів на поверхню таких будівельних матеріалів як цегла, гіпс та комірковий бетон, які підтверджують можливості застосування лазера до обробки їх поверхонь. У результаті досліджень зразків кубів з важкого бетону на вплив імпульсного лазерного випромінювання, проведених на кафедрі будівельних конструкцій та мостів отримано п’яту стадію взаємодії лазерного променя з бетоном – холодну плазму на поверхні водо насичених зразків. Досліджено також висушені зразки та зразки природної вологості у віці до двох років. Модельовано аварійний режим роботи захисних конструкцій при високотемпературному місцевому впливі. Вивчено розподіл температур на поверхні та в товщі зразків, зони впливу та руйнування поверхні протягом п’яти хвилин нагрівання. Виявлено особливості руйнування поверхні контакту. З допомогою акустично-емісійного контролю виявлено утворення нормальних макротріщин у бетоні в околі нагрівання. Проаналізовано можливості застосування відомих теоретичних залежностей для опису температурних полів у бетонних зразках, застосування коефіцієнта теплової дифузії, отриманого іншими авторами при дослідженні коміркового бетону.
Деформативність вузлів дерев’яних конструкцій на з’єднаннях типу “сталь-деревина”
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Була, С.; Bula, S.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
Проектування будинків і споруд із деревини в теперішній час набуло значних масштабів. Це пов’язано із поширенням еко-технологій, ефективних енергозбережувальних будинків, швидкості та модульності будівництва, бюджетних рішень та надання значної уваги питанням утилізації будівель після закінчення строку експлуатації. З’єднання дерев’яних конструкцій є не менш важливим елементом, що впливає на технологічність зведення таких конструкцій. Простота та надійність з’єднань є одним із важливих факторів. Одним із найпоширеніших видів з’єднань у вузлах дерев’яних конструкцій є перфоровані оцинковані сталеві пластини для кріплення за допомогою цвяхів. Як правило, виробники вказують характеристичні та розрахункові навантаження у технічних каталогах, проте питання деформативності з’єднань типу “сталь-деревина” вимагає детального вивчення. У статті описано дослідження деформативності з’єднання типу “сталь-деревина” та проведено порівняльний аналіз відповідно до національних та європейських норм. Для досліджуваних з’єднань були отримані залежності “навантаження-миттєва деформація”, що дають задовільну збіжність із експериментальними даними.
Нова конструктивна форма жорсткого з’єднання монолітного залізобетонного перекриття з трубобетонною колоною
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кущенко, В. М.; Галущак, Ю. Г.; Kushchenko, V.; Halushchak, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
Запропоновано нову конструктивну форму жорсткого з’єднання трубобетонної колони з монолітним залізобетонним перекриттям, яке створюється за рахунок використання сталевого елемента жорсткості, що складається з вертикальних сталевих пластин, що перетинають бетонне ядро колони і з’єднані з сталевою трубою зварними швами. Для забезпечення жорсткого з’єднання з трубобетонною колоною, конструкція перекриття містить сталеве полосове зовнішнє армування. Порівняльне чисельне моделювання напружено-деформованого стану конструкцій залізобетонного монолітного перекриття з різними умовами з’єднання з трубобетоною колоною, та наявністю зовнішнього сталевого полосового армування, показало ефективність запропонованого конструктивного рішення.
Підсилення залізобетонних конструкцій за допомогою попередньо напружених елементів
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бліхарський, З. Я.; Хміль, Р. Є.; Дудич, С. Б.; Blikharskyy, Z.; Khmil, R.; Dudycz, S.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
Основні конструкції сучасних будівель і споруд виконуються з бетону, залізобетону або цегли. Передчасне руйнування конструкцій, втрата несучої здатності та інших експлуатаційних якостей призводять до небажаних наслідків, і часто несуть загрозу цілісності споруди і навіть життя людей. Тому своєчасне проведення робіт з посилення і ремонту будівельних конструкцій має дуже важливе практичне значення. До теперішнього часу у вітчизняній та зарубіжній практиці накопичено безліч різних способів і конструктивних прийомів посилення. У цій статті описано підсилення конструкцій та експериментальних випробувань залізобетонних конструкцій, підсилених додатково попередньо напруженими елементами під навантаженням. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку в галузі переоснащення та реконструкції елементів будівель і споруд. Опрацьовано наукові праці вчених багатьох країн світу в сфері експериментальних досліджень підсилення залізобетонних конструкцій.
Результати експериментальних досліджень дощатих арок на металозубчастих пластинах
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шидловський, Я. М.; Shydlovskyi, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
У статті наведено дані експериментальних досліджень двошарнірних дерев’яних дощатих арок на металозубчатих пластинах з похилими затяжками. Було сконструйовано та проведено експериментальні дослідження зразків дерев’яних арок з прольотом 6м та висотою підйому арки 1 м. Дослідні зразки були прямокутного перерізу 180×40 мм, та таврового перерізу 180×40 мм – з поличкою з фанери завтовшки 6 мм і шириною 500 мм. Основним завданням таврового перерізу було забезпечення стійкість арки. В арках була горизонтальна затяжка з тросу для сприйняття зусиль від розпору конструкції та дві похилі затяжки з тросів – для сприйняття несиметричних навантажень та забезпечення стійкості в площині арки. Було випробувано по 2 дослідні зразки дерев’яних арок різного прямокутного перерізу та таврового перерізу, та по 2 дослідні зразки при дії симетричного та несиметричного навантаження. Всього було досліджено 8 арок. В статті наведено результати по зусиллях, що виникають в затяжках арки, прогини від різних видів навантаження, а також розподіл напружень по висоті перерізу тіла арки в трьох характерних перерізах при дії симетричного та несиметричного навантаження.