Browsing by Author "Пронишин, Р. С."

Now showing 1 - 4 of 4

Деякі особливості сейсмічності Закарпаття
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Максимчук, В. Ю.; Пиріжок, Н. Б.; Пронишин, Р. С.; Тимощук, В. Р.
Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття. Исследование особенностей сейсмичности Закарпатского прогиба и ее связи с разломно-блоковой структурой земной коры. Методика. Для анализа сейсмичности Закарпатья использованы данные инструментальных наблюдений Карпатской сейсмологической сети за 2001–2012 гг. Проведено сопоставление карт эпицентров землетрясений с разломно-блоковой структурой региона. Проанализировано распределение гипоцентров землетрясений с глубиной. Выполнен анализ сейсмической активности основных разломов Закарпатского прогиба и исследованы изменения среднегодового количества землетрясений и выделенной суммарной сейсмической энергии за 2001–2012 гг. Проанализирована связь пространственно-временного распределения сейсмичности с тектоникой земной коры Закарпатского прогиба. Результаты. Исследовано пространственно-временные особенности сейсмичности Закарпатского прогиба за 2001–2012 гг. Установлено, что наиболее высокая сейсмическая активность в рассматриваемый период была характерна для Закарпатского и Панонского разломов, в зонах которых произошли ощутимые землетрясения вблизи г. Берегово (23.11.2006 г., К = 12,1, М = 4,2) и с. Угля (14.12.2010 г., К = 9,7, М = 3,2). Среди поперечных разломов за уровнем сейсмической активности выделяются Латорицкий, Боржавский, Виноградовский, Оашский разломы, Тячевский линеамент, а также узлы их пересечения с Закарпатским и Панонским глубинными разломами. В распределении очагов землетрясений с глубиной в Закарпатском прогибе обнаружено три этажа (уровня) их концентрации: толща осадочного слоя и фундамента до глубины гранитного слоя (2–10 км), верхняя часть базальтового слоя (15–22 км) и слой вблизи поверхности Мохо (25–35 км). Сделан общий вывод, что сейсмичность акарпатского прогиба обусловлена взаимодействием Карпатского складчатого сооружения с микроплитами АЛЬКАПА и Тисия–Дакия. Научная новизна. Выполнен анализ пространственно-временного распреденения землетрясений с энергетическим классом от 7 до 12 по данным инструментальных наблюдений за 2000–2012 гг. и показана их связь с разломно-блоковой структурой земной коры. Исследованы особенности распределения очагов землетрясений с глубиной в зоне Закарпатского глубинного разлома. Показано, что Закарпатский разлом проявляется как убвертикальная зона и маркируется очагами землетрясений в диапазоне глубин от 2–3 км до 30–35 км (поверхность Мохо). Практическая значимость. Выявленные особенности пространственно-временного распределения гипоцентров землетрясений, их связи с разломно-блоковой структурой земной кори могут быть использованы для изучения сейсмически активных зон, сейсмического районирования, а также оценки сейсмической опасности отдельных территорий и населенных пунктов Закарпатья. Investigations of Carpathians backdeep seismicity peculiarities and their correlation with fault-block structure of the crust. Methodology. For the analysis of Transcarpathians seismicity were used instrumental seismological observations in Carpathian network during 2001–2012 years. Was done a comparison of earthquake epicenters maps with fault-block structure of the region, distribution of earthquakes hypocenter depth had been analyzed. Analysis of seismic faults of Transcarpathian deep was completed. Changes of the average number of earthquakes and their total seismic energy allocated during 2001–2012 years were investigated. The relationship of spatio-temporal seismicity distribution with tectonics in the Carpathians backdeep as analyzed. Results. Seismic spatio-temporal peculiarities in the Transcarpathians during 2001–2012 yrs. were investtigated. It was established that the highest seismic activity in the period under review was characterized for the Transcarpathian and Pannonian faults in areas where there have been notable earthquakes near the city Beregove (23.11.2006, K = 12.1, M = 4.2) and the village Uglya (14.12.2010, K = 9.7 M = 3.2). This seismicity was defined in the Central zone faults too. Among transverse faults in the level of seismic activity are allocated Latoritskiy, Borzhavskiy, Vynohradiv, Oashsky faults, Tyachyv lineament and their crossing nodes with Carpathians and Pannonian deep faults. In the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian basin revealed three floors (levels) concentrations: thickness of the sedimentary layer and foundation to the depth of the granite layer (2–10 km), upper basalt layer (15–22 km) and layer near the Moho surface (25–35 km). A general conclusion that the seismicity of Transcarpathian foredeep is defined by the Carpathian folded structure of micro-plates ALKAPA and Tisza–Dacia was done. Scientific novelty. Was done the analysis of spatiotemporal distribution of earthquakes with energy class 7–12 on the base of instrumental observations during 2001–2012 years and showed their correlation with fault-block structure of the crust. The features of the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian deep fault zone were nvestigation. It is shown that the Transcarpathian fault appears as a subvertical zone and marked origins of earthquakes at depths from 2–3 km to 30–35 km (Moho surface). Practical meaning. The peculiarities of spatio-temporal distribution of earthquake hypocenter due to their fault-block structure of the crust can be used for the study of seismic active zones, seismic zoning and seismic hazard assessment of individual territories and settlements of Transcarpathians.
Зв’язок просторового розподілу сейсмічності з тектонічною будовою Закарпатського прогину
(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Пронишин, Р. С.; Кузнєцова, В. Г.
В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому. В работе рассмотрено особенности долговременной сейсмичности (1961-2010 гг.) территории Закарпатского прогиба и отдельных сейсмоактивных зон (А, В и С). Установлено связь этих зон с основными элементами тектоники прогиба. Доведено, что граница между зонами А и В проходит по Оашскому глубинному разлому. In the paper discusses the features of long-term seismicity (1961-2010) the territory of Transcarpathian depression and separate seismoactive zones (A, B and C). The relationship of these zones with the main tectonic elements of depression is set. It is proved that the boundary between zones A and B passes through Oash deep fault.
Механизм очага Береговского землетрясения 23 ноября 2006 г.
(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Пустовитенко, А. А.; Пронишин, Р. С.
Впервые для района Закарпатья получено решение механизма очага ощутимого землетрясения. Землетрясение произошло под действием горизонтальных сил сжатия, ориентированных в широтном направлении и близгоризонтальных сил растяжения субмеридиональной ориентации. Тип подвижки в очаге – сдвиго-надвиг. Вперше для району Закарпаття отримано розв'язок механізму вогнища відчутного землетрусу. Землетрус відбувся під дією горизонтальних сил стиснення, орієнтованих у широтному напрямку й близгоризонтальних сил розтягування субмеридиональної орієнтації. Тип переміщення у вогнищі – зсуво-насув. For the first time for Transcarpathian region the solution of the focal mechanism of perceptible earthquake was solved. Earthquake occurred under the influence of the horizontal compression, oriented in latitudinal direction and near-horizontal tension of the submeridional orientation. A first-motion type in the source – strike-slip combined with reverse-oblique.
Проведення сейсмічних спостережень на тимчасово організованих пунктах у районі розташування Запорізької АЕС
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Вербицький, С. Т.; Вербицький, Ю. Т.; Пронишин, Р. С.; Сапужак, І. Я.
Показано актуальність проведення тимчасових інструментальних сейсмологічних спостережень в районі розташування Запорізької АЕС. Наведено терміни та етапи виконання спостережень, типи реєструючої апаратури  широкосмуговий сейсмометр GURALP CMG-40TD та акселерометри GURALP CMG-5TDE, топологію тимчасових пунктів сейсмічних спостережень та конструктивні особливості їх облаштування. Приведено основні результати обробки цифрових записів сейсмічних подій, складено каталоги основних типів подій  телесейсмічних, регіональних, вибухів. Проведено аналіз даних, накопичених за період спостережень, відзначено, що рівень техногенних шумів на тимчасових пунктах сейсмічних спостережень досить високий, що обмежує чутливість мережі. Показана актуальность проведения временных инструментальных сейсмологических наблюдений в районе расположения Запорожской АЭС. Приведены сроки и этапы выполнения наблюдений, типы регистрирующей аппаратуры  широкополосный сейсмометр GURALP CMG-40TD и акселерометры GURALP CMG-5TDE, топологию временных пунктов сейсмических наблюдений и конструктивные особенности их устройства. Приведены основные результаты обработки цифровых записей сейсмических событий, составлены каталоги основных типов событий (телесейсмических, региональных, взрывов). Проведен анализ данных, накопленных за период наблюдений, отмечено достаточно высокий уровень техногенных шумов на временных пунктах сейсмических наблюдений, что ограничивает чувствительность сети. Relevance of temporary instrumental seismological observations in the area of the Zaporizhzhya nuclear power plant is shown. Terms and stages of the observations, the types of recording equipment (broadband seismometer GURALP CMG-40TD and accelerometers GURALP CMG-5TDE) are described, as well as the topology and the aspects of constructive design of temporary observation points. Main results of processing of digital records of seismic events are presented; the catalogue of events of major classes (teleseismic, regional, blasts) is compiled. An analysis of data acquired during the period of observation is done. It is noted also that sensitivity of the network was limited by a high level of technogeneous noise at temporary observation points.