Browsing by Author "Рибчинський, О. В."

Now showing 1 - 9 of 9

Архітектура даху будівлі як елемент гебрейської культури
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Рибчинський, О. В.
Розглянуто культуру створення гебрейських шалашів на честь святкування Суккот і необхідність їхнього збереження. The culture of Jewish huts construction in the honour of the Sucot feasts as well as the necessity of their preservation is analyzed.
Архітектура забудови ринкових площ міст та містечок Галичини кінця XVIII-початку ХХ ст.
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2001) Рибчинський, О. В.
Досліджено забудову ринкових площ міст та містечок Галичини і встановлено, що у кін. XVIII на поч. XX ст. спорудження і об’ємно-просторове розширення забудови створили якісно новий образ ринкових площ. Buidings of market squares in towns and cities of Halychyna have been explored. It has been revealed that the buildingas and their enlargement have created qualitatively new image of market squares at the end of XVIII & ndash; beginning of XX century.
Аспекти реставрації голови лева з виногроном в кам’яниці на вулиці Руській, 4 у Львові
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Rybchynskyi, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розкрито методику реставрації, а також архітектурні, конструктивні та мистецькі особливості голови лева з виногроном. Викладено аргументи на користь твердження, що завдяки деталям можна репрезентувати просторовий образ Львова у культурному контексті вибраних століть.
До питання регенерації ринкової площі Жидачева
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Рибчинський, О. В.; Каплінська, М. В.
Досліджено розвиток історико-архітектурного середовища ринкової площі Жидачева, висвітлено наявні та актуальні проблеми її регенерації. The autors’ve studied the development of the Zhydachiv Rynok square historical and architectural environment and also highlighted the real and urgent problems of its regeneration.
Застосування полімерних дисперсій для очищення поверхні пам’яток архітектури
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Бевз, М. В.; Волошинець, В. А.; Rybchynskyi, O.; Bevz, M.; Voloshynets, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто застосування водних полімерних дисперсій бутилакрилат-метилакрилатметакрилова кислота та полівінілацетату для очищення поверхні полив’яних кахлів XVII та XIX століть, фрагментів різьблених кам’яних блоків віконного обрамлення XVII, цегли XVIІI–XIX століть та гіпсових кронштейнів кінця ХІХ століття, кахельної плитки з фасаду будинку м. Львова, ділянки поверхні каплиці Боїмів у Львові, металевої пластини моделей каріатид та стюкового декору з головного корпусу Національного університету “Львівська політехнікаˮ. Показано з використанням відомого механізму формування плівок, що забруднення на поверхні можуть включатися до їх складу. Згідно з відомими енергіями зв’язків під час формування плівок з водних дисперсій між поверхнею та плівкою не виникає хімічних зв’язків, а тільки реалізуються міжмолекулярні взаємодії – орієнтаційні, індукційні та дисперсійні, а у випадку застосування карбоксилвмісного полімеру – виникають зв’язки зі значним іонним характером, які за міцністю наближаються до водневих. Це дає підставу стверджувати, що забруднення, які утримуються на поверхні міжмолекулярними зв’язками, здатні видалятися разом із плівками, отриманими з дисперсій. Проаналізовані особливості формування плівок на поверхні пам’яток архітектури і видалення плівок із поверхні разом із забрудненнями. Розглянута методика дає змогу швидко і легко очищати пам’ятки, не пошкоджуючи їхньої поверхні, а також цінних нижчих нашарувань. Використані матеріали негативно не впливають на фізичні розміри та естетичні властивості пам’ятки. Використовувані матеріали є легко доступними, не шкодять здоров’ю людини та навколишньому середовищу.
Проблеми збереження середмістя історичного міста України
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Rybchynskyi, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті з’ясовано, що значення середмістя у формуванні історичного міста України є недооцінене. В результаті аналізу існуючої структури поселення та збереженості історичної забудови визначено, що середмістя потребують збереження культурної самобутності, архітектурної спадщини, локальних цінностей, традицій та ідентичності історичного міста.
Ринкові площі в композиційно-планувальній структурі історичного міста
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Рибчинський, О. В.
Розглянуто питання типології взаємозв’язків ринкової площі та композиційно-планувальної структури історичного міста, а також відображення видів функціонального призначення в архітектурі центрів історичного міста.
Чинники формування оборонних споруд монастирів Західної України у XVII–XVIII ст.
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Рибчинський, О. В.; Хохонь, М. П.; Національний університет “Львівська політехніка”
Опрацьовано чинники, що впливали на розвиток та формування укріплень монастирів у XVII–XVIII ст. Монастирі та їхні захисні редути завжди відігравали роль активних домінант у просторі. Проте з плином часу сформований архітектурний образ руйнується. Фахове вивчення цієї проблематики розкриває раніше не відомі аспекти існування та окреслює перспективи функціонування монастирських комплексів. In seventeenth and eighteenth centuries monastic complexes had reliable fortifications, which were developed according to the newest requisites of the times. Most of the monasteries lost their ecclesiastical, religional, scientifical, cultural, and artistic roles during the twentieth century; this became the reason of their decline and gradual decay. Today, many monasteries gradually restore their original roles of spiritual havens. However, the fortifications which are essential parts of their architectural image are not protected and are in decay. In this article we present monasteries of seventeenth and eighteenth centuries which were founded both inside city walls and included in the city fortification systems, and outside cities and constructed on highlands or lowlands. As a result of the analysis it was possible do discern that the monasteries located on plains or lowlands had regular fortifications, while the ones on highlands had irregular fortifications. In some monastic complexes due to development of architectural and engineering thought, and also due to political and administrative factors, developed fortification systems arose. Correctly chosen location for a monastery was a helpful factor for defence. Hills, rivers, and swampy territories were natural defensive elements. In seventeenth and eighteenth centuries three categories of monastic complexes evolved: 1) monasteries on highlands, 2) monasteries on plains, 3) monasteries on lowlands. Monasteries on highlands were the most common. Such complexes are present in Pidkamin, Pochaiv, Yazlivets, Berezhany, Lviv (Discalced Carmelites, Benedictine Nuns, Missionaries, Reformats Orders), Monastyrok. Monasteries on plain territories had regular layout and were located inside city walls (in Bohorodchany, Variazh, Husiatyn, Zhovkva, Zbarazh, Leshniv, Rohatyn, Sambir (both Bernardine and Dominican). The least common were the ones located on lowlands. Among these are the abodes in Yezupil, Mariampil, Lviv (Bernardine), Terebovlia, Univ, Lavriv, Krekhiv, Maniava, the ones in Chernyliawa and Shchyplotiv do not exist today. As a rule, monasteries were located near main roads: either inside or outside city walls. Among the complexes located outside of the urban structures, and near local roads, are the ones in Dobromyl, Zavaliv, Lviv (Benedictine Nuns, Reformats), the Maniavskyi Skyt, Vitsyn, Lavriv, Krekhiv, Sokal (Bernardine). Among the monasteries located near the main road inside city walls or right next to city fortifications, are the abodes in Berezhany, Belz, Bohorodchany, Zhovkva (Dominican), Zbarazh, Leshniv, Mariampil, Rohatyn, Lviv (Bernardine). Such monasteries were included in the city fortification systems and were located next to the city gates. Monastic complexes located near main roads next to the city walls, usually played the role of outposts, so they had to be placed on hills. These are Pidkamin monastery, Pochaiv, Peremyshliany, Yazlivets, Lviv (Basilian, Carmelite), Sambir (Jesuit, Bridgettine), and Sokal (Bridgettine). During the history, the monasteries played an active and important role in the spread of the Holy Scripture, in the development of education, and in the defence of the borders of the state. In seventeenth and eighteenth centuries monasteries on plains were founded inside city walls and were included into the cities’ defensive systems. Monasteries outside city limits were constructed on hills or on lowlands. Monasteries located on plain territories or on lowlands, had regular fortification systems. The ones on hills got irregular fortifications that depended much on the present landscape. Monasteries with developed fortifications were extraordinary; they had significant political and administrative factors influence them, as well as the architectural and engineering achievements of the time.
Ідеологічне підґрунтя формування архітектури ратуш в містах Галичини
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004) Рибчинський, О. В.
Проаналізовано ідеологічне підґрунтя архітектури ратуш у містах Галичини. Визначено, що архітектура ратуш впливала на формування індивіда, соціальної групи та суспільства.