Browsing by Author "Сепетий, Дмитро"

Now showing 1 - 3 of 3

Значення та інші проблеми семантики повсякденної мови (Передмова до українського перекладу статті Г. П. Ґрайса “Значення”)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Петік, Ярослав; Сепетий, Дмитро; Petik, Yaroslav; Sepetyi, Dmytro; Музей видатних діячів української культури; Запорізький державний медичний університет; Museum of the Outstanding Figures of Ukrainian Culture; Zaporizhzhia State Medical University
У передмові до українського перекладу статті “Значення” Г. П. Ґрайса йдеться про особу відомого британо-американського філософа, представника аналітичної філософії, його місця в ній та про вагомість його доробку у царині семантики та філософії буденної мови. Перекладачі цієї статті зосередилися на особливостях й тонкощах перекладу українською мовою. Вони звернули увагу на деякі поняття, наприклад “belief”, “meaning”, котрі не можна однозначно перекласти, тому методологічно виправданим виявився контекстуальний переклад цих понять.
Передмова до українського перекладу статті Ісаї Берліна “Мета філософії”
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University
Йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.
Світоглядні тлумачення філософії та проблема її наукового статусу
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University
Обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання. При цьому філософія може розглядатися як наука у широкому сенсі систематичної пізнавальної діяльності, що націлена на виявлення істини і є важливою частиною спільноти пізнавальних дисциплін, до якої належать не лише природничі емпіричні та математичні науки, але також і суспільні науки й гуманітаристика. Хоча не вся філософія є науковою у цьому сенсі, академічна філософія може і має такою бути. Характерний для філософії плюралізм поглядів не суперечить її науковому статусу, оскільки, з одного боку, в інших науках також немає гарантій істинності прийнятих теорій і має місце (більшою або меншою мірою) плюралізм поглядів стосовно ряду фундаментальних питань, а з іншого боку, філософія продукує важливе знання кількох видів: знання про незнання, знання про фундаментальні категорії, схеми та принципи мислення та знання про наявні альтернативи стосовно світоглядних питань та відповідні аргументи.