Browsing by Author "Ставкова, Софія Георгіївна"

Now showing 1 - 6 of 6

Неперервна професійна підготовка соціальних працівників до супервізійної діяльності в Канаді
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Ставкова, Софія Георгіївна; Гайдук, Ніна Михайлівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Архипова, Світлана Петрівна; Лавриш, Юліана Едуардівна
У дисертації розкрито особливості неперервної професійної підготовки соціальних працівників до супервізійної діяльності в Канаді, в основу якої покладено принципи цілісності, структурованості, практичної спрямованості, функціональності, культуровідповідності, полікультурності, активного навчання, партнерства і паритетності стосунків, а також аксіологічний, акмеологічний, особистісно-зорієнтований, інтегративний, рефлексивний, культурологічний, компетентнісний підходи. Розроблено й обґрунтовано модель неперервної професійної підготовки соціальних працівників до супервізійної діяльності в Канаді, яка відображає принципи супервізії, мету і завдання, зміст, форми і методи неперервної професійної підготовки супервізорів, їхній досвід, види освіти, принципи неперервної професійної підготовки, зміст, особливості та умови реалізації супервізійної діяльності, нормативно-правову базу. Виконано порівняльно-педагогічний аналіз і виокремлено спільне та відмінне в канадському й українському досвіді неперервної професійної підготовки соціальних працівників до супервізійної діяльності у галузі соціальної роботи. Окреслено можливості використання прогресивних ідей і досвіду Канади в умовах України. Удосконалено зміст та структуру практичної підготовки соціальних працівників до супервізійної діяльності, зміст модульних курсів професійного навчання для супервізорів. Уточнено зміст понять «неперервна професійна підготовка до супервізійної діяльності у галузі соціальної роботи», «супервізія», «супервізор», «супервізований», «професійна компетентність фахівця-супервізора у галузі соціальної роботи», «профіль професійної компетентності соціального працівника-супервізора». Подальшого розвитку набули положення про організацію неперервної професійної підготовки соціальних працівників до супервізійної діяльності на основі інтеграції теорії і практики соціальної роботи; супервізію як інститут, процес, систему та технологію соціальної роботи; специфіку реалізації адміністративної, навчальної, підтримувальної функцій супервізії. В диссертации раскрыты особенности непрерывной профессиональной подготовки социальных работников к осуществлению супервизионной деятельности в Канаде, в основе которой лежат принципы целостности, структурированности, практической направленности, функциональности, культурного соответствия, поликультурности, активного обучения, партнерства и паритетности отношений, а также аксиологический, акмеологический, личностно-ориентированный, интегративный, рефлексивный, культурологический, компетентностный подходы. Разработана и обоснована модель непрерывной профессиональной подготовки социальных работников к осуществлению супервизионной деятельности в Канаде, которая отражает принципы супервизии, цель и задачи, содержание, формы и методы непрерывной профессиональной подготовки супервизоров, их опыт, содержание, особенности и условия реализации супервизионной деятельности, нормативно-правовую базу. На основе сравнительно-педагогического анализа выделено общее и отличительное в канадском и украинском опыте непрерывной профессиональной подготовки социальных работников к осуществлению супервизионной деятельности в области социальной работы и намечены возможности использования прогрессивных идей и опыта Канады в условиях Украины. Усовершенствованы содержание и структура практической подготовки социальных работников к осуществлению супервизионной деятельности, содержание модульных курсов профессионального обучения для супервизоров. Уточнено содержание понятий «непрерывная профессиональная подготовка к осуществлению супервизионной деятельности в области социальной работы», «супервизия», «супервизор», «супервизируемый», «профессиональная компетентность специалиста-супервизора в области социальной работы», «профиль профессиональной компетентности социального работника-супервизора». Дальнейшее развитие получили положения об организации непрерывной профессиональной подготовки социальных работников к супервизионной деятельности на основе интеграции теории и практики социальной работы; о супервизии как институте, процессе, системе и технологии социальной работы; о специфике реализации административной, учебной, поддерживающей функции супервизии. In the thesis the peculiarities of continuing professional training of social workers for supervisory activity in Canada, based on the principles of integrity, structuring, practical orientation, functionality, cultural suitability, multiculturalism, active learning, partnership and egalitarian relationships, as well as on the axiological, acmeological, personality oriented, integrative, reflexive, culturological, competency-based approaches are revealed. The model of continuing professional training of social workers for supervisory activity in Canada is developed and substantiated, which reflects the principles of supervision, its purpose and objectives, content, forms and methods of continuing professional training of supervisors, their experience, types of education, principles of continuing professional training, content, peculiarities and conditions for the implementation of supervisory activity, regulatory and legal base. The comparative pedagogical analysis is conducted, and common and different features of continuing professional training of social workers for supervisory activity in the area of social work in the experience of Canada and Ukraine are differentiated. The opportunities for using progressive ideas and Canadian experience in Ukrainian conditions are outlined. The content and structure of practical training of social workers for supervisory activity, and the content of modular courses of professional development for supervisors are improved. The notions “continuing professional training for supervisory activity in the area of social work”, “supervision”, “supervisor”, “supervisee”, and “profile of professional competence of a social worker-supervisor” are clarified. The regulations for organizing continuing professional training of social workers for supervisory activity based on integrating theory and social work practice; on supervision as an institute, process, system and technology of social work; on the specifics of the implementation of administrative, educational, supportive supervisory functions gained further development.
Оптимізація управлінських рішень щодо забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"
(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Босенко, Наталія Валентинівна; Bosenko, Nataliia Valentynivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Глобальні виклики епідеміологічної безпеки населення, що значно підсилюється в умовах війни вимагають прийняття низки управлінських рішень щодо запобігання розповсюдження захворюваностей, втілювання профілактичних, обмежувальних та карантинних заходів, що призводить до певних обмежень в економіці та суспільстві, в той же час відсутні чіткі критерії, за якими вони впроваджуються, їх достатність та вичерпаність, оцінка ефективності. Враховуючі стрімку зміну ситуації з вірогідним розповсюдженням захворюваності, мінливість збудника, високу контагіозність та практично відсутність колективного імунітету у населення, прийняття управлінських рішень щодо протидії інфекційних хвороб, здійснюється в умовах дефіциту часу, швидкоплинних змін, невизначеності основних параметрів процесу та ризиків, відсутності практичних рекомендацій. Тому обґрунтування підходів до прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях особливої складності, вимагає використання сучасних підходів до процесів прийняття рішень. В той же час відсутня методологія та алгоритм щодо вдосконалення механізмів розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику при епідеміологічній надзвичайній ситуації. Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, направлених на попередження виникнення й розповсюдження інфекційних захворювань, запропонування алгоритму підготовки та прийняття рішень при надзвичайних епідеміологічних ситуаціях. Об’єкт дослідження. Процес розробки й прийняття рішень в системі забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення. Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні та практичні підходи до прийняття рішень щодо контролю за виконанням протиепідемічних заходів. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Управлінське рішення – це особлива форма думки, продукт інтелектуальної діяльності людини, який включає процес вибору однієї з альтернатив безпеки, невизначеності або ризику для досягнення мети. Розробка управлінських рішень – важливий процес, який пов'язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль. Процес прийняття управлінських рішень є основою ефективної діяльності – це складний й систематизований процес, який складається з відповідних етапів, стадій, які починаються з формулювання проблеми й закінчується здійсненням дій, які вирішують поставлену проблему. Підготовка управлінського рішення вимагає: по-перше, визначити проблему, яку потрібно вирішити, та цілі, яких необхідно досягти; по-друге, визначити альтернативи, що призводять до досягнення запропонованих цілей, а також оцінити, чи відповідають альтернативи очікуваному результату; по-третє, здійснити всі необхідні заходи для реалізації рішення. Основною відмінністю управлінських рішень в системі охорони здоров’я та при надзвичайних ситуаціях є те що вони приймаються враховуючі фактор часу та умови ризику, несподіваність ситуації. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Незважаючи на своєчасне та оперативне прийняття державою рішень щодо недопущення розповсюдження СOVID-19 в Україні, частка рішень залишились нереалізованою та, відповідно, позитивні результати за наслідками їх виконання не досягнуті. Вказане стало можливим через неналежну координацію державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відсутності чітких алгоритмів дій при критичних епідемічних ситуаціях, систематично неналежне матеріально-технічне забезпечення закладів громадського здоров’я, діагностичних лабораторій та наукових установ. Другий аналітичний розділ присвячено дослідженню особливостей прийняття управлінських рішень під час впровадження карантинних заходів в установах контролю та профілактики хвороб, в результаті якого ми дійшли висновків, що: Діагностика в управлінській практиці, є основним методом контролю захворюваності при пандеміях. Діагностика має проводитися систематично, щоб відслідковувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних управлінських рішень. Вона повинна бути доступною та швидкою. Одною із основних управлінських рішень в протидії епідемій є запровадження щеплення. Воно допомагає запобігти поширенню інфекцій, незважаючи на те, що імунітет від інфекцій через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання залишається стабільним, що позитивно впливає на перебіг епідеміологічного процесу. Застосовані моделі управління епідеміологічним процесом адекватно визначають динаміку поширення інфекцій за умов відкритості та невизначеності, що дає змогу робити реалістичні прогнози. Накопичений та критично вивчений доступний глобальний досвід та досвід власне ВООЗ з протистояння інфекційним хворобам, а також розроблені рекомендації, технічні настанови, інструменти з управління ресурсами широко використовуються в центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ України та при розробці та впровадженні заходів з попередження. Своєчасно прийняте ефективне управлінське рішення може сповільнити або зупинити епідемічне поширення інфекційних хвороб. Таким рішенням є введення карантинних обмежень, що відігрє позитивну роль у стримані інфекційних хвороб в переважній більшості країн світу, зокрема й в Україні. У третьому, практичному розділі, здійснено аналіз підготовки та впровадження управлінських рішень щодо протидії інфекційним хворобам на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" та запропоновано алгоритм прийняття рішення при застосуванні профілактичних заходів в ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"
Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери
(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.
Соціальна відповідальність у корпоративній культурі установ соціальної сфери
(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Монтицький, Олексій Михайлович; Montytskyi, Oleksii Mykhailovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
На сьогоднішній день вивчення та використання поняття соціальної відповідальності та її впливу на формування корпоративної культури організації стає все більш актуальним. Доведено, що принципи соціальної відповідальності суттєво впливають на якість корпоративної культури організації і, тим самим, безпосередньо впливають на роботу організації, її продуктивність, репутацію тощо. Незважаючи на досить велике число теоретичних досліджень цього феномену, чіткого погляду на особливість впливу соціальної відповідальності на корпоративну культуру організації, а особливо, в установах соціальної сфери та закладах освіти досі не сформовано. Практична актуальність роботи полягає в аналізі проблем менеджменту, що пов’язані з реалізацією загальних завдань впливу соціальної відповідальності на корпоративну культуру організації саме соціальної сфери, а конкретно – освітніх закладів на прикладі Національного університету «Львівська політехніка». Мета магістерської кваліфікаційної роботи - на основі вивчення та аналізу наукової літератури і проведеного емпіричного дослідження з’ясувати чинники впливу соціальної відповідальності на загальний рівень корпоративної культури закладів освіти як об’єктів соціальної сфери. Розробка практичних рекомендацій щодо формування системи корпоративної соціальної відповідальності навчальними закладами України на прикладі НУ «ЛП». Об’єкт магістерської кваліфікаційної роботи - соціальна відповідальність у складі корпоративної культури закладів освіти як об’єктів соціальної сфери. Предмет дослідження - роль соціальної відповідальності як чинника впливу на корпоративну культуру Національного університету «Львівська політехніка». В першому розділі проведений огляд і аналіз літератури з базових понять, що відносяться до теми роботи, а саме: сутність та функції корпоративної культури, корпоративна соціальна відповідальність, критерії та методи оцінки корпоративної соціальної відповідальності організації в сучасних умовах. У другому розділі більш докладно аналізуються ті проблеми, які безпосередньо відносяться до роботи установ соціальної сфери і, зокрема, до діяльності закладів вищої освіти. Використовуючи поняття і методи дослідження, що проаналізовані в перших двох розділах роботи, в третьому розділі розглядаються соціальні аспекти діяльності Національного університету «Львівська політехніка», здійснюється оцінка рівня соціальної відповідальності Національного університету «Львівська політехніка» у стратегічному управлінні університетом і надаються необхідні рекомендації із покращення практичної діяльності профільних підрозділів.
Стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери: порівняльний аспект
(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Сеничич, Михайло Вікторович; Senychych, Mykhailo Viktorovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У сучасному світі внутрішньо переміщені особи стикаються з численними викликами і проблемами, пов'язаними із втратою та зміною місця проживання. Однією з ключових складових успішної адаптації цієї групи осіб є соціальна адаптація, процес, який визначає їхню інтеграцію в нове оточення та забезпечення необхідних соціальних підтримки та ресурсів. Переїзд, особливо в умовах вимушеності, може викликати значний психологічний стрес, який може впливати на здатність особистості пристосовуватися до нових умов. Дуже важливо враховувати і роль культурних та етнічних чинників у процесі соціальної адаптації. Важливо визначити, які аспекти соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб були освітлені раніше, які аспекти залишаються недостатньо вивченими та які нові підходи чи концепції з'явилися в останні роки. Визначається наявність "білих плям" у наукових дослідженнях, тобто аспектів проблеми, які залишаються слабко вивченими чи не вивченими взагалі. Наразі в Україні триває війна, яка призвела до масового вимушеного переселення населення. Це ставить перед державою та суспільством завдання забезпечення ефективної соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Для вирішення цього завдання необхідне подальше дослідження проблематики соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Тому наукові дослідження в цій галузі перебувають на початковому етапі розвитку. Однак уже зараз можна говорити про те, що ця проблематика є важливою для забезпечення успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в українське суспільство. Мета цього дослідження полягає в розробці та впровадженні стратегій, спрямованих на поліпшення процесів соціальної адаптації цієї вразливої соціальної групи. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено таке завдання: дослідження включають аналіз існуючих стратегій управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб, ідентифікацію ключових чинників, що впливають на цей процес, та розробку конкретних рекомендацій для удосконалення існуючих стратегій та практик у державних і недержавних установах. Дослідження має на меті внести практичний внесок у вирішення актуальних соціальних завдань та сприяти покращенню умов життя внутрішньо переміщених осіб через оптимізацію процесів їхньої соціальної адаптації. Об'єкт дослідження - регіональні особливості, які впливають на процес соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Предметом дослідження є стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери. Перший розділ, який становить теоретичну частину дослідження, ретельно розглядає низку ключових аспектів, що формують теоретичний фундамент для подальшого розуміння соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Починаючи з основних понять та термінів розділ докладно визначає ключові терміни, які використовуються в контексті дослідження, надаючи чітке та стандартизоване розуміння важливих концепцій. Далі поглиблюється теоретичний аналіз, висвітлюючи різноманітні аспекти, які стосуються соціальної адаптації. Зокрема, висвітлюються різні теоретичні підходи та моделі, які становлять основу для подальших розділів. Також розглядаються різноманітні внутрішні та зовнішні чинники, які визначають та впливають на процес соціальної адаптації цільової аудиторії. Ретельно розглядається внесок як державних, так і недержавних установ у забезпеченні успішної соціальної адаптації, а також їхню взаємодію в цьому контексті. Аналізуються та порівнюються різні моделі стратегічного управління, спеціально адаптовані для соціальної сфери, зокрема, в контексті адаптаційних програм для внутрішньо переміщених осіб. Другий розділ дослідження, присвячений аналітичній частині, включає ретельний огляд сучасного стану соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб, що визначає обсяг та структуру їхніх потреб і викликів у процесі інтеграції в нове соціальне середовище. У розділі також проведений аналіз діяльності державних установ у сфері соціальної адаптації, висвітлюючи їхню роль у розробці та виконанні адаптаційних програм. Детально розглядаються витрати, ефективність бюрократичних процесів та можливості покращення державного підходу до соціальної адаптації. Далі здійснена оцінка ролі та ефективності діяльності недержавних установ у цьому процесі. Розглядається їхня взаємодія з різними секторами, включаючи бізнес, освіту та громадські організації, з метою визначення внеску та впливу на соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб. Надалі, здійснено порівняльний аналіз стратегій управління адаптацією в різних установах, враховуючи їхні сильні та слабкі сторони, а також взаємодію з різними категоріями внутрішньо переміщених осіб. Цей аналіз дозволяє визначити оптимальні підходи та методи для покращення ефективності загального процесу соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. У третьому розділі дослідження, який є проектно-рекомендаційним, я поглибився у розробку стратегії управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб. Цей підпункт аналізує різні аспекти, включаючи індивідуалізовані підходи до різних категорій переселенців, враховуючи їхні унікальні потреби та виклики. Зокрема, надається простір для розгляду адаптаційних заходів для сімей з дітьми, молоді, людей похилого віку, а також осіб з особливими потребами. Підкреслюється важливість індивідуального підходу в процесі соціальної адаптації. Продовжуючи розгляд аспектів державного управління, пропонуються конкретні пропозиції щодо вдосконалення роботи державних установ. Це включає в себе питання оптимізації адміністративних процесів, використання сучасних інформаційних технологій для підтримки координації та швидкої надання послуг внутрішньо переміщеним особам. Важливо звернутися до аспектів бюрократичної ефективності та розподілу бюджетних коштів для забезпечення ефективного функціонування програм соціальної адаптації. В заключному розділі подаються конкретні рекомендації щодо співпраці з недержавними організаціями, які можуть виступати ключовими партнерами у реалізації соціальних програм. Зокрема, пропонується створення платформ для регулярного діалогу та обміну інформацією між урядовими представниками та представниками НДО з метою ефективної координації та уникнення дублювання ініціатив. Враховуючи досвід інших країн та вимоги сучасного соціуму, ці рекомендації спрямовані на покращення взаємодії всіх стейкхолдерів для досягнення максимальної ефективності у процесі соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Удосконалення стратегічного управління ЗОЗ на моделі КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр»
(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Черкасова, Вікторія Сергіївна; Cherkasova, Viktoriia Serhiivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Трансформація національної системи ОЗ триває, проте головний крок вже зроблено – ЗОЗ отримали автономію та перехід від комунальної установи до установи зі статусом неприбуткових підприємств. З високоцентралізованої система управління ОЗ змінилася на таку, де загальний розвиток ЗОЗ визначається комунальним некомерційним підприємством, а загальний напрямок та порядок цього розвитку залежить від керівництва самих ЗОЗ. Тому удосконалення стратегічного управління ЗОЗ є важливим напрямом і набуває дедалі більшого значення для розвитку системи ОЗ. Дослідження зарубіжної та вітчизняної практики показало, що застосовувані підходи стратегічного управління в ЗОЗ недостатньо розвинуті та не мають системи показників для стратегічного управління. Аспекти теоретичного характеру стратегічного управління представлено в працях багатьох авторів, де найбільше відзначено: І. Ансоффа, П. Друкера, Ф. Зельцніка та А. Чандлера. Розглядають проблеми управління у своїх працях вітчизняні економісти Ю.Г. Кім, Г.Б. Козаченко, М.П. Лазаренко та інші вчені. Вивченням питань менеджменту у сфері ОЗ займалися багато вчених, зокрема такі науковці – О.В. Баєва, В.І. Борщ, Ю.В. Вороненко, О.В. Дмитрук, Т.В. Єрошкіна, В.І. Журавель, Л.А. Мельник, Л.С. Стефанишин та інші. Однак, через те, що медичні послуги та управління розвиваються дуже швидко, написані наукові праці є базовими, але вже застарілими. У своїх роботах О.Д. Крикун, В.Я. Оліховський, І.А. Попова розглядають стан та перспективи кадрового забезпечення ЗОЗ в Україні. Дослідженням питань впровадження стратегічного управління в ЗОЗ займалися Ю.В. Вороненко, Д.В. Карамишев, Л.С. Стефанишин. Огляд матеріалів щодо стратегічного управління ЗОЗ показав, що з огляду на внесок дослідників деякі теоретичні та методичні моменти лишилися не вирішеними. Таким чином, немає загального підходу до стратегічного управління ЗОЗ. Малою мірою досліджені теоретичні поняття стратегічного управління ЗОЗ, які не відображають властивої специфіки в стратегічних цілях і елементах стратегічного управління. Мета і завдання дослідження. Розвиток теоретичних, методичних і практичних аспектів, спрямованих на вдосконалення стратегічного управління ЗОЗ для покращення показників їхньої роботи. Завдання: Визначити сутність понять в стратегічному управлінні. Дослідити специфіку стратегічного управління ЗОЗ. Здійснити аналіз методологічних підходів до стратегічного управління ЗОЗ. Обґрунтувати інструментарій для оцінки діяльності ЗОЗ. Визначити методи оцінки діяльності ЗОЗ в контексті стратегічного управління. Розробити методику стратегії ЗОЗ на основі матриці стратегічного управління. Розробити пропозиції щодо вдосконалення стратегічного управління ЦЛЗ. Об’єкт дослідження. Стратегічне управління ЗОЗ. Предмет дослідження. Управлінські відносини, що виникають у процесі застосування стратегічного управління в ЗОЗ. Гіпотеза дослідження: Удосконалення стратегічного управління ЗОЗ має позитивний вплив на показники їхньої роботи. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Стратегічне управління – це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання цілей організації та прийняття рішень, спрямованих на створення та утримання конкурентних переваг, які забезпечують довгострокову прибутковість діяльності будь-якого закладу/установи. Стратегічне управління – це насамперед безперервний процес, а не одноразова спроба розробити стабільний стратегічний план. Існуючі на сьогодні методики стратегічного управління ЗОЗ містять у собі елементи стратегічного управління, але не мають певного алгоритму дій з аналізу стратегічного управління. Ці методики складені в односторонньому порядку і дають характеристику одного управління або з фінансового, або з управлінського боку. Не розглядається оцінка діяльності ЗОЗ для вдосконалення стратегічного управління як аналіз безпосереднього оточення для них. Наявні підходи до формування стратегій розвитку ЗОЗ не враховують показники діяльності та ресурсозабезпечення. Другий аналітичний розділ присвячено обґрунтуванню інструментарію для оцінювання діяльності ЗОЗ, розробці методу оцінювання діяльності ЗОЗ та розробці методики визначення стратегії розвитку ЗОЗ і, як результат, ми можемо констатувати, що: Розроблені методи, обґрунтований інструментарій та методику для вдосконалення стратегічного управління ЗОЗ, які ґрунтуються на системі показників, що характеризують їхню діяльність, ресурсне забезпечення, якість і доступність медичної допомоги фактично відсутні в ЗОЗ. Доведено важливість розроблених методів, інструментарію та методики. Усі представлені наукові результати містять новизну і можуть застосовуватися на практиці. Автором показано, що подані наукові результати в практичній реалізації допоможуть: оцінити діяльність ЗОЗ з метою вдосконалення стратегічного управління; визначити стратегії розвитку ЗОЗ та надати рекомендації щодо вдосконалення їхньої роботи. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату розглянуто реалізацію представленого методу оцінки діяльності ЗОЗ. проаналізовано показники, які використовуються для оцінювання діяльності ЗОЗ Львівської області з метою переходу до стратегічного управління, а також запропановано методику удосконалення стратегічного управління на прикладі КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», а саме: Проведено оцінку діяльності шести ЗОЗ Львівської області з метою вдосконалення стратегічного управління в них. Дана оцінка діяльності необхідна як аналіз безпосереднього оточення для кожного ЗОЗ окремо та для певного регіону загалом, що впливатиме на формування напрямів і стратегій розвитку в майбутньому та на вдосконалення стратегічного управління. За допомогою авторської методики було визначено стратегії розвитку обраних для дослідження ЗОЗ Львівської області та надано рекомендації щодо вдосконалення їхньої роботи. Більш детально було розглянуто ЦЛЗ і проведено роботу з реалізації присвоєної стратегії розвитку даного ЗОЗ. Узагальнено результати PEST- і SWOT-аналізів в ЦЛЗ. У рамках реалізації стратегічного планування в ЦЛЗ сформовано систему стратегічних цілей.