Browsing by Author "Терлюк, Иван"

Now showing 1 - 8 of 8

Конституціоналізм і українська модель конституціоналізму: до проблеми формування національної державно-правової традиції
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; National University “Lviv Polytechnic”
Досліджено феномен конституціоналізму та української моделі конститу- ціоналізму в контексті формування національної державно-правової традиції. Вислов- лено думку, що основною формулою побутування української моделі консти- туціоналізму є ідея забезпечення прав і свобод людини через обмеження державної влади, передовсім, засобами парламентаризму, місцевого самоврядування й організацією державних відносин з чітким поділом повноважень. Наголошується на тому, що в основі української національної державно-правової традиції – особливе ставлення українців до свободи як центральної ознаки конституціоналізму.
Львівська політехніка: ґенеза у контексті змін державної освітньої політики та юридичного статусу (1816–2016 рр.)
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Макарчук, Володимир; Терлюк, Іван; Makarchuk, Vladimir; Terlyuk, Ivan; Макарчук, Владимир; Терлюк, Иван; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Двохсотрічний шлях розвитку Львівської політехніки розглянуто у контексті змін державної освітньої політики декількох держав – імперської Австрії, міжвоєнної Польщі, Союзу РСР та України. Наголошується на тому, що навчальний заклад користувався різними юридичними статусами, а відтак і правами самоуправління (чи їх відсутністю).
Міжконфесійні змагання як вияв права українського народу на власні національні ідентичність і державність (остання чверть XVI – перша половина XVIІ ст.)
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Міжконфесійний чинник розглянуто як форму суспільно-політичної боротьби тогочасних інтелектуалів за відстоювання прав українського народу на власні національну ідентичність й національну державність. Наголошено на тому, що у ході полемічної боротьби поняття “русь” (себто – українці) і “православна віра” набувають тотожного змісту. Проводиться думка, що ідея верховенства в українському суспільстві духовної влади – влади православної церкви була єдино можливою у тогочасних умовах формою реалізації національної державності.
Становлення українського національного інституту громадянства у добу революції (1917–1921 рр.): законодавчий аспект
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
Досліджено законодавчий аспект правового регулювання громадянства в українських національних державних формаціях 1917–1921 рр. Встановлено, що проблемі законодавчого регулювання інституту громадянства українські державні формації загалом приділяли недостатньо уваги, а недооцінка самого фактора громадянства в контексті забезпечення інтересів власне етнічних українців певною мірою призвела до того, що українці втратили власну національну державність.
Становлення українського національного інституту інформаційної безпеки: інституційний аспект політики захисту інформації національних державних формацій 1917-1921 рр.
(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Терлюк, Іван; Терлюк, Олексій; Terlyuk, Ivan; Terlyuk, Oleksiy; Терлюк, Иван; Терлюк, Алексей; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено інституційний аспект політики захисту інформації українських національних державних формацій революційної хвилі 1917–1921 рр. Висловлено думку про загалом недостатню увагу національних українських державних формацій щодо розбудови інституцій, покликаних забезпечити їхню інформаційну безпеку. Наголошено на тому, що недооцінка самого фактора інформаційної безпеки не тільки негативно позначилася на процесі державного будівництва, але й певною мірою спричинилася до втрати українцями власної національної державності.
Український європоцентризм: перші спроби політичної реалізації ідеї (1917–1921 рр.)
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено проблему впровадження у вітчизняну державно-правову практику революційної доби “західноєвропейських” цінностей – демократії, розподілу влад, верховенства права, прав людини. Наголошено на тому, що такий напрям політичного розвитку для українців був природним, порівняно з іншими. Зроблено висновок, що український європоцентризм і сто років тому, і сьогодні, по суті – україноцентризм.
Феномен нації у науковому дискурсі: до методології проблеми історичної спадкоємності нації та держави
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності поняття «нація», його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями «етнос» і «народ». Наголошено на тому, що поняття «нація» найчастіше корелює з поняттями «етнос» і «народ». Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від інших націй державними кордонами, а також - інтегрування інших націй до складу своєї держави на правах національних меншин.
Феномен нації у науковому дискурсі: до методології проблеми історичної спадкоємності нації та держави
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності поняття “нація”, його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями “етнос” і “народ”. Наголошено на тому, що поняття “нація” найчастіше корелює з поняттями “етнос” і “народ”. Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від інших націй державними кордонами, а також-інтегрування інших націй до складу своєї держави на правах національних меншин.