Browsing by Author "Цізда, А. Є."

Now showing 1 - 3 of 3

Alternative heat systems for modular buildings
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Желих, В. М.; Фурдас, Ю. В.; Адамский, М.; Гузик, Д. В.; Цізда, А. Є.; Zhelykh, Vasyl; Furdas, Yurii; Adamski, Mariusz; Guzyk, Dmytro; Tsizda, Andriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Білостоцький технологічний університет; Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”; Lviv Polytechnic National University; Technical University of Bialystok; National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”
У наш час надзвичайно актуальною залишається проблема енергоощадного будівництва. Застосування альтернативних джерел енергії для теплозабезпечення будівель і споруд є одним зі шляхів вирішення проблеми раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. У цій статті розглянуто ефективні методи використання сонячної енергії за допомогою термосифонних сонячних колекторів, інтегрованих у зовнішні огороджувальні конструкції модульного будинку. Результати досліджень показали, що для ефективної роботи термосифонного колектора площа вентиляційних отворів повинна бути в межах 0,005–0,06 м 2. Питання зниження витрат на паливно-енергетичні ресурси та зменшення впливу на навколишнє середовище, а також термінів реалізації проєктів сьогодні більш ніж актуальні для будівельних компаній і знайшли відображення у сучасному “модульному будівництві”. Тому Україні потрібно було б звернути увагу на цю сучасну будівельну систему як один зі способів вирішення проблем нестачі нових та розселення старих житлових площ. Важливим питанням під час розроблення модульних будинків залишається проблема підтримання теплового стану в приміщеннях. Потрібно враховувати можливість автономного забезпечення таких об’єктів енергоресурсами. Це можливо у разі використання альтернативних видів енергії, таких як сонячна та геотермальна енергія, а за можливості – енергія вітру та біогазу. Отже, нині технології модульного будівництва потребують комплексного підходу до вирішення питань енергоощадності та забезпечення необхідних параметрів мікроклімату в таких будинках
Mathematical modeling bringing the operation of air split-conditioners heat pumps to the same internal temperature conditions
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Лабай, В. Й.; Ярослав, В. Ю.; Довбуш, О. М.; Цізда, А. Є.; Labay, V. Yo.; Yaroslav, V. Yu.; Dovbush, O. M.; Tsizda, A. Ye.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Нині стає все розповсюдженішим використання теплових помп (ТП) повітряних splitкондиціонерів у системах кондиціювання та опалення приміщень невеликих промислових, громадських та житлових об’єктів. Відомо, що номінальна теплопродуктивність ТП повітряних split-кондиціонерів наводиться у каталогах чи довідковій літературі за стандартних зовнішніх температурних умов, а саме: температурі зовнішнього повітря +7◦С, внутрішнього у приміщенні — +21◦С. У той самий час виробники split-кондиціонерів не дотримуються того, щоб незалежно від розміру теплопродуктивності всі split-кондиціонери мали однакові внутрішні температурні умови, а саме: температуру випаровування холодильного агента і його температуру конденсації. У цьому випадку термодинамічна ефективність, що найдосконаліше оцінюється за ексергетичним ККД різних за теплопродуктивністю ТП повітряних split-кондиціонерів, є неоднаковою, що на нашу думку є некоректним. Але на сьогоднішній день бракує математичної моделі приведення роботи ТП повітряних split-кондиціонерів до однакових внутрішніх температурних умов, яка дасть можливість отримати для різних за теплопродуктивністю ТП однаковий ексергетичний ККД. Для створення математичної моделі приведення роботи ТП повітряних split-кондиціонерів до однакових внутрішніх температурних умов нами вони запропоновані, а саме: температура випаровування холодильного агента +0.7 ◦С і його температура конденсації +40◦С. Приймаючи ці температури на основі теплових балансів випарника і конденсатора ТП split-кондиціонера, нами отримані залежності для підрахунку витрат повітря на випарнику і конденсаторі, що відповідно підтримують запропоновані температури.
Mathematical modeling of an air split-conditioner heat pump operation for investigation its exergetic efficiency
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-01) Лабай, В. Й.; Ярослав, В. Ю.; Довбуш, О. М.; Цізда, А. Є.; Labay, V. Yo.; Yaroslav, V. Yu.; Dovbush, O. M.; Ye, Tsizda A.; Нацiональний унiверситет “Львiвська полiтехнiка”; Lviv Polytechnic National University
У сучасних технологiях, пов’язаних з перетворенням енергiї, а саме в теплових помпах split-кондицiонерiв (“повiтря–повiтря”), важливе мiсце займають апарати та процеси, об’єктивна оцiнка ступеня їх енергетичної досконалостi може бути визначена лише на основi аналiзу їх ексергетичної ефективностi. Це дозволило обґрунтувати актуальнiсть дослiдницького завдання, що пов’язано з недостатньою iнформацiєю щодо ексергетичної ефективностi використання теплових помп split-кондицiонерiв та їх елементiв. Розроблено авторську iнновацiйну математичну модель для аналiзу роботи одноступеневих фреонових теплових помп, якi використовуються у splitкондицiонерах, за ексергетичним методом. В статтi проаналiзовано ексергетичний коефiцiєнт корисної дiї (ККД) та втрати ексергiї в окремих елементах теплових помп split-кондицiонерiв на прикладi кондицiонерiв з номiнальною теплопродуктивнiстю 2500, 2840, 3580, 5620, 6400 Вт фiрми “Daikin” за стандартних зовнiшнiх температурних умов на холодоагентi R410A. Було визначено, що за ексергетичним ККД тепловi помпи split-кондицiонерiв, що мають вищу теплопродуктивнiсть, володiють нижчим ексергетичним ККД. На нашу думку це пов’язано з некоректним прийняттям витрат повiтря на випарнику i конденсаторi, якi не вiдповiдають тепловим балансам цих апаратiв та однаковому внутрiшньому температурному режимовi для рiзних теплопродуктивностей теплових помп split-кондицiонерiв. Для прикладу наведена дiаграма Грассмана теплової помпи з теплопродуктивнiстю 2500 Вт. Втрати ексергiї, встановленi в усiх елементах теплових помп split-кондицiонерiв, вказують на необхiднiсть удосконалення обладнання split-кондицiонера, щоб зменшити втрати ексергiї в них та загалом збiльшити його ексергетичний ККД.