Browsing by Author "Datsyshyn, Chrystyna"

Now showing 1 - 2 of 2

Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.
Способи і засоби оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Дацишин, Христина; Львівський національний університет імені Івана Франка
Досліджено способи оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику. Оцінку розглянуто як механізм, що скеровує реципієнта за шкалою “добре-погано”, значною мірою визначаючи ставлення реципієнта до мистецьких об’єктів, явищ і процесів. Засобами безпосередньої оцінки є слова, позитивне чи негативне значення яких закріплене в мовленні; безпосередня оцінка також має бути мотивована емоційно. Для опосередкованого оцінювання важливими є не лише мовні засоби вираження; журналісти переносять у текст готову оцінку, яка базується на відомих фактах чи досвіді інших осіб. В аналізованих текстах виявлено невелику кількість негативних оцінок, всі вони є безпосередніми; водночас позитивні оцінки переважно є опосередкованими.