Browsing by Author "Finkler, Juryj"

Now showing 1 - 2 of 2

Solipsism as a factor in content personalization: practice of internet journalism
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола; V’yacheslav Chornovil Galician College
Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів у суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент. Метою статті є виокремлення феномену соліпсизму в Інтернет-журналістиці як стандартного постмодерністського намагання журналістів вбудовувати власний соціальний досвід в індивідуальний простір людини. За відсутності офіційної, бюрократично оформленої великої державної обов’язкової комунікаційної політики і націоналісти, і ліберали, і консерватори, і анархісти, і соціалісти, і комуністи просувають свою власну ідеологію через інтернет-видання. Узагальнений контент усіх цих видань є внеском у демократичну практику функціонування інтернет-видань України як чинник суперечки за право на власний соліпсизм аудиторії. За подібних умов контент інтернет-журналістики буде накопичуватися в суспільстві, оскільки конструктивізм контенту входитиме у суперечність між чітко окресленими принципами інтернет-видань та практичністю аудиторії. Питання про демократичність режимів у суспільствах, у межах яких працюють контенти інтернет-видань, набагато більш глибинні. Мається на увазі сукупність організаційних і політичних чинників функціонування конкретного суспільства. Якою ціною автономії мас-медій через їхню позірну спонтанність та реальну різноманітність спричиняють втягування масової аудиторії в ідеологію, партійне життя, економіку, спорт, вибори, культуру, патріотизм, державну політику?.. Комунікаційний соліпсизм – це про конкретний інтерес конкретної людини до конкретної проблеми, що висвітлюється конкретним інтернет-виданням, про досвід значущої демократичної участі аудиторії лише в невеличкому, але принципово важливому для цієї аудиторії сегменті ідеології, партійного життя, економіки, спорту, виборів, культури, патріотизму, державної політики…
Теоретичне обґрунтування проблеми орбітальних масмедіа
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій. Контексти і наративи масмедійного контенту вже більше не маскують під припущення чи гіпотези конкретну ідеологічну, партійну, світоглядну позицію, яка є далекою від розмірковувань про пізнавальність життя, журналістики, роботи журналіста. Колись дуалістичне використання контексту інтерпретаційного середовища перетворилось на позаконструктивістську модель тиску на аудиторію не за допомогою сюжетів, а фундаментальних світоглядних та ідеологічних, а часто – прямих партійних пропозицій. Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії та різних засобів масової інформації, які не лише об’єднані спільними ідеологічними наративами, але й мають певний центр, навколо якого здійснюється весь контент. Маємо ефект орбітальних масмедіа – в межах їхніх контентних пропозицій відбувається взаємодія авторів і аудиторії з метою розподілу такого контенту, який в рамках інформування про щось чи про когось не стільки покращує взаємодію медіа та аудиторії, скільки слугує елементом жорсткого контентного тиску на аудиторію в межах тих журналістських подач, які транслюються цими групами медіа.