Теоретичне обґрунтування проблеми орбітальних масмедіа

Abstract

Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій. Контексти і наративи масмедійного контенту вже більше не маскують під припущення чи гіпотези конкретну ідеологічну, партійну, світоглядну позицію, яка є далекою від розмірковувань про пізнавальність життя, журналістики, роботи журналіста. Колись дуалістичне використання контексту інтерпретаційного середовища перетворилось на позаконструктивістську модель тиску на аудиторію не за допомогою сюжетів, а фундаментальних світоглядних та ідеологічних, а часто – прямих партійних пропозицій. Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії та різних засобів масової інформації, які не лише об’єднані спільними ідеологічними наративами, але й мають певний центр, навколо якого здійснюється весь контент. Маємо ефект орбітальних масмедіа – в межах їхніх контентних пропозицій відбувається взаємодія авторів і аудиторії з метою розподілу такого контенту, який в рамках інформування про щось чи про когось не стільки покращує взаємодію медіа та аудиторії, скільки слугує елементом жорсткого контентного тиску на аудиторію в межах тих журналістських подач, які транслюються цими групами медіа.Modern media not only (such as radio, newspapers, television or online journalism), but also the full range of media (e.g. theater, music, exhibitions, cinema, drama, opera, visual arts etc.) promote narrative – interpretive both the journalist and the audience the contexts of the realities referred to in the journalistic presentation. But with the introduction of holistic systems of ideologically united mass media, the narrative is no longer characterized by the temporality or length of interpretations. Contexts and narratives of mass media content no longer mask under assumptions or hypotheses a specific ideological, party, worldview position, which is far from thinking about the cognition of life, journalism, the work of a journalist. The once dualistic use of the context of the interpretive environment has turned into a non-constructivist model of pressure on the audience not through plots, but from fundamental ideological and ideological, and often direct, party proposals. It is proposed to consider the context as a basis for interaction and different media, which are not only united by common ideological narratives, but which have a certain center around which all the content is not loaded on the target audience. We have the effect of orbital mass media – within their content proposals there is an interaction of authors and audiences in order to distribute such content, which in the framework of informing about something or someone not so much improves media and audience interaction as an element of severe content pressure on the audience. Those journalistic broadcasts that are broadcast by these groups of media.