Browsing by Author "Jadhav, Abhijit"
Now showing 1 - 3 of 3
- Results Per Page
- Sort Options
Item Adsorption of Heavy Metal on Active Carbon Derived from Coconut Leaves Agro-Waste(Видавництво Львівської політехніки, 2010-03-16) Jadhav, Abhijit; Mohanraj, Govindaraj; Mayadevi, Suseeladevi; Gokarn, Ashok; Birla Institute of Technology; National Chemical LaboratoryПовільним піролізом за 673 К в інертній атмосфері одержано активоване вугілля з кокосового листя. Стехіометричне співвідношення приготовлених зразків становило 1:1 (CL1), 2:1 (CL2) і 3:1 (CL3). Коефіцієнт 3:1 визначено найкращим для подальших досліджень. За методом БЕТ встановлено, що площа поверхні активованого вугілля CL3 1060,57 м2/г є більшою у порівнянні з вугіллям CL1 і CL2. Адсорбційні дослідження проводились за концентрації речовин (2,5–122,8 мг/л) і температури розчину 313–343 К. Проведено дослідження ізотерм Ленгмюра, Фрейндліха і Темкіна. Експериментальні дані дуже добре узгоджуються з рівняннями псевдо-першого та псевдо-другого порядку. Показано, що активоване вугілля CL3 можливо використовувати як сорбент для видалення свинцю з стічних вод.Item Synthesis of activated carbon from Cocos nucifera leaves agrowaste by chemical activation method(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2016) Jadhav, Abhijit; Mohanraj, GovindrajActivated carbon from Cocos nucifera leaves agrowaste was derived. The effect of impregnation ratio was studied by chemical activation method using phosphoric acid as an activating agent. Activated carbon was produced at the activation temperature of 673 K by slow pyrolysis. Nitrogen adsorption isotherms study was performed. Effect of impregnation ratio on the yield, methylene blue number, iodine number, and acid adsorption was studied. The FT-IR spectra show the presence of activated carbon. The TGA investigation reveals that activated carbon is thermally stable at 723 K. The SEM images show the incorporation of activated carbon particles which lead to the systematic change in the morphology of activated carbon. Surface chemistry study predicts the acidic and basic functional groups of Cocos nucifera leaves activated carbon. Отримано активоване вугілля з відходів листя кокосової пальми (Cocos nucifera). За допомогою методу хімічної активації вивчено вплив ступеня просочення з використанням фосфатної кислоти як активуючого агента. Активоване вугілля отримано за температури активації 673 К сповільненим піролізом. Проведені дослідження ізотерм адсорбції азоту. Вивчено вплив ступеня просочення на вихід, кількість метиленового синього, йодне число і кислотну адсорбцію. Наявність активованого вугілля підтверджено ІЧ-Фур'є спектроскопією, його термічна стабільність за 723 К – термогравіметричними дослідженнями. За допомогою скануючої електронної мікроскопії доведено факт включення частинок активованого вугілля, що призводить до систематичної зміни морфології вугілля. Дослідження хімії поверхні активованого вугілля передбачають наявність кислотних і основних функціональних груп.Item Synthesis of biomass waste derived activated carbon-NBR composites for automobile application(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-01-20) Jadhav, Abhijit; Mohanraj, Govindaraj Thangaraj; Gokarn, Ashok; Mayadevi, Suseeladevi; Birla Institute of Technology, India; National Chemical Laboratory, IndiaПоказано придатність використання активованого вугілля, отриманого з шкарлупи горіхів пальми катеху, кокосової шкарлупи та листя кокосових горіхів, як наповнювача при приготуванні композитів на основі БНК для автомобільної промисловості. Проведено активацію вуглецю фосфатною кислотою (H3PO4) як дегідруючого агенту. Ви- значено, що стехіометричне співвідношення біомаси та фос- фатної кислоти становить 3:1 для об‘єму партії 300 г. У по- рівнянні з промисловим вуглецевим наповнювачем, активоване вугілля, отримане з відходів біомаси, краще витримує тест на набухання. Встановлено, що серед трьох протестованих зраз- ків активізований вуглець, отриманий з кокосової шкарлупи, найкраще витримує тест на набухання та має найменше відсоткове відхилення в ступені твердості. Отримані результати узгоджуються з даними технічного аналізу.