Browsing by Author "Kelman, Muhaylo"
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item До питання, чи справді державні суверенітети втрачають свою ментальність?(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Кельман, Михайло; Коваль, Ігор; Кельман, Ростислав; Kelman, Muhaylo; Koval, Igor; Kelman, Rostislav; Кельман, Михаил; Коваль, Игорь; Кельман, Ростислав; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті подано теоретико-правову характеристику суверенітету сучасних держав із урахуванням його видів та особливостей його розвитку під впливом деяких процесів, що відображаються на його змісті. А також визначено чинники втрати суверенітету державами.Item Основні труднощі організації робочого процесу еліти в Україні в сучасному періоді розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Кельман, Михайло; Кристиняк, Мирослава; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті окреслено основні труднощі організації роботи управлінської еліти в Україні в сучасному періоді її розвитку та подано основні практичні засади щодо покращення роботи еліти в сучасних умовах розвитку держави. Отже, визначено, що процес організації роботи еліти сьогодні в силу розвитку різних соціально-економічних змін дещо проблемний, оскільки саме представники політичних еліт не можуть забезпечити відповідний економічний і соціальний розвиток у процесі державного управління. Визначено, що представники управлінської еліти, які займають ключові позиції у політичних, соціальних, культурних інститутах держави загалом чинять прямий вплив на прийняття і реалізацію управлінських рішень, і повинні відповідати певним вимогам, але часто ці вимоги фактично не дотримуються, що, як наслідок, призводить до порушення соціально-економічного рівня розвитку держави і суспільства загалом. Відносно цього процес організації роботи сучасної управлінської еліти різні науковці аналізують загалом не з позитивного погляду, що пов’язано, на нашу думку, з тим, що процес організації ‒ і часто сама робота ‒ сьогодні не є в ефективними, а саме відсутній механізм демократичного управління та контролю за діяльністю влади, система становлення і розвитку управлінської еліти має визначені правила, які формуються під впливом, що не відповідає демократичному суспільству, відносно цього відсутня фактична взаємодія еліти із суспільством, як наслідок підвищується ризик соціально-політичних конфліктів, еліта забезпечує досягнення і реалізацію через владні повноваження власних інтересів, суспільство переживає затяжний перехід від комунізму до демократичного режиму, як результат ‒ недотримання діючих законів і формування неякісного розвитку еліти, деформація організації робочого процесу, що є важливим критерієм ефективності будь-якої практичної діяльності. Відносно цього визначені проблеми роботи еліти сьогодні зумовлюють введення відповідних механізмів, головною метою яких стане контроль за владою і прозора робота.Item Роль еліти у формуванні мовного чинника, як одного із ключових основ розбудови держави(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Кельман, Михайло; Кристиняк, Мирослава; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглянуто сучасні наукові погляди щодо визначення ключової ролі сучасної еліти у процесі формуванні мовного чинника як одного із найважливіших чинників у розбудові сучасної держави, та на основі цього запропоновано основні практичні засади щодо покращення процесу розвитку державної мови з врахуванням сучасної соціально-економічної ситуації, що склалася в державі. На основі цього визначено, що численні дії еліти напряму чинять вплив щодо збереження та безпеки мови. Окрім цього, визначено, що закріплення мовного статуту нової української держави, на основі зміни статусу держави, а разом з тим і її державної символіки, призвело до самоукраїнізації колишньої радянської еліти вже на теренах нової української держави. Відтак, якщо питання статуту було вже вирішене, то важливим залишилося питання збереження мови, а саме питання відмежування її від російської , адже українська мова себе позиціонувала як готове знаряддя творення нової політичної ідентичності. Ця ідентичність була виправдана самим здобуттям незалежності. Таким чином, доведено, що роль політичної еліти у формуванні мовного чинника є пріоритетною, адже саме політична еліта активно формує та реалізує закони щодо збереження та функціонування державної мови, від чого в подальшому залежить її активний розвиток або цілковитий занепад. Відносно цього визначено, що для розвитку української мови, на наш погляд, враховуючи сучасні негативні наслідки соціальноекономічної політики за минулі роки, питання збереження мови є ключовим, що потребує введення відповідних практичних дій щодо покращеного сприяння та розвитку державної мови в Україні. На основі цього запропоновано основні теоретичні засади щодо покращення сприяння процесу розвитку державної мови на макрорівні. Запропоновані теоретичні засади мають на меті сформувати інтелектуальну молоду еліту, яка буде здатна активізувати національно-патріотичні засади збереження мови та сформувати стратегії розвитку державної мови, що в подальшому посприяє активному формуванню національної самосвідомості.Item Стратегічний курс України в контексті сучасних безпекових загроз(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Кельман, Михайло; Кристиняк, Мирослава; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті визначено ключові аспекти розвитку дій щодо набуття членства України в європейській спільності. Окреслено ряд сучасних загроз безпеці країни, доведено що економічний розвиток України сьогодні в силу поглиблення військових конфліктів, падіння основних показників соціально-економічного розвитку і посилення економічної кризи й пандемії є на низькому рівні, внаслідок чого курс на євроінтеграцію стає затяжним. Доведено крім досягнення зазначеного курсу важливими інтересами України на сьогодні є зміцнення національної безпеки, що в контексті сучасного посилення військової агресії з боку Росії стає нагальним, відносно цього стратегічний курс України і врегулювання, зокрема, підвищення рівня безпеки є невід'ємними й взаємопов’язаними компонентами. Досліджено інформаційні операції стали регулярною ознакою російської та білоруської кіберактивності. Такі суб’єкти використовують різноманітні тактики для досягнення своїх цілей, включаючи, але не обмежуючись використанням кампаній у соціальних мережах, що передбачають скоординовану та неавтентичну діяльність, а також компроміс юридичних осіб у операціях із злому та витоку чи використання і поширення сфабрикованого вмісту просувати бажані наративи. Доведено Росія, можливо, перемагає у військовому та тактичному відношенні України, але її короткостроковий успіх приховує її основну слабкість. Справді, Росія ще більш крихка економічно та фінансово, ніж її радянський попередник з недиверсифікованою економікою і залежною від західних банків і технологій. Доведено стратегічний курс України і врегулювання, зокрема, рівня безпеки є невід’ємними і взаємопов’язаними компонентами. Доведено, що тенденції європейської інтеграції вкорінюються по всій Україні, тим часом громадська підтримка європейської траєкторії країни значно зміцнилася.Item Теоретичні засади взаємодії еліти та громадянського суспільства(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кельман, Михайло; Мирослава, Кристиняк; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто загальні функції національних еліт, основи взаємодії владної, політико-управлінської еліти, представленої правлячою елітою та інститутів громадянського суспільства, специфічні риси політичних еліт в Україні. На основі розглянутих авторських поглядів зроблено висновок, що сьогодні відсутнє раціональне збалансування суспільно-політичних інтересів та немає сприйняття політики як такої, внаслідок чого запропоновано основні теоретичні засади взаємодії влади та суспільства.