Browsing by Author "Kolomyeytsev, Anton"

Now showing 1 - 2 of 2

Intensification of building the territory of a historical formed city using the example of Lviv
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Черкес, Богдан; Петришин, Галина; Коломєйцев, Антон; Коник, Соломія; Cherkes, Bohdan; Petryshyn, Halyna; Kolomyeytsev, Anton; Konyk, Solomiya; Lviv Polytechnic National University
Міста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною. Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла. Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від 2,5 га та великі квартали до 15 га. Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків. Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин.
Theory and practice of academic education in architecture and urban design: from bilateral cooperation to international projects
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Kolomyeytsev, Anton
This article presents analyses of thoughts and ideas expressed at the international symposium, which was dedicated to the 20th anniversary of cooperation between the Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University and the Faculty of Architecture and Planning of Vienna University of Technology.The results of cooperation and perspectives of its further development are considered in the context of presented ideas. Проаналізовано думки та ідеї, задекларовані на міжнародному симпозіуму, приуроченому 20-й річниці кооперації між Інститутом архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та архітектурним факультетом Віденського технічного університету. Результати кооперації та перспективи її подальшого розвитку розглянуто у контексті поданих ідей.