Browsing by Author "Kozlovskyi, E."

Now showing 1 - 2 of 2

Structural-tectonic and seismic characteristics relationships in the central part of the Transcarpathian internal depression
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Козловський, Е. М.; Максимчук, В. Ю.; Малицький, Д. В.; Тимощук, В. Р.; Грицай, О. Д.; Пиріжок, Н. Б.; Kozlovskyi, E.; Maksymchuk, V. Yu.; Malytskyi, D. V.; Tymoschuk, V. R.; Hrytsai, O. D.; Pyrizhok, N. B.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Subbotin Institute of Geophysics of NAS of Ukraine
Мета. Дослідження взаємозв’язків структурно-тектонічної будови та розломної тектоніки центральної частини Закарпатського прогину із локалізацією епіцентрів землетрусів та особливістю поширення сейсмічних хвиль на основі інструментальних спостережень режимних геофізичних станцій (РГС) Карпатського геодинамічного полігона. Методика та результати. Розроблено методику уточнення глибин вогнищ локальних землетрусів із використанням нейронно-мережевого моделювання, комп’ютерного оброблення та систематизації даних спостережень на Карпатському геодинамічному полігоні та прилеглих територій із використанням картографічних та графічних сучасних матеріалів. На прикладі землетрусів, зареєстрованих режимною геофізичною станцією “Мукачево”, побудовано механізми вогнищ землетрусів графічним методом. Наукова новизна. Визначено взаємозв’язки між структурно-тектонічними особливостями будови центральної частини Закарпатського прогину, сучасним геодинамічним розвитком фундаменту регіону та особливостями поширення сейсмічних хвиль і формування вогнищ локальних землетрусів. Встановлено, що вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма значно зменшує час пробігу сейсмічних хвиль у осадовому шарі та частково у фундаменті. Для побудови механізму вогнища землетрусу необхідно враховувати швидкості пробігу сейсмічних хвиль у шарах для кожного окремого випадку, зважаючи на розташування сейсмічних станцій відносно глибинних і приповерхневих тектонічних порушень та вплив вулканічних порід, а не використовувати стандартні швидкісні моделі для сейсмічних станцій, що дає точніші результати розрахунку кута виходу сейсмічної хвилі та суттєво полегшує вибір нодальних площин. Практична значущість. Проведені дослідження дадуть змогу предметніше визначати повні характеристики вогнищ землетрусів, швидкості та напрямки поширення сейсмічних хвиль згідно з будовою фундаменту та осадової товщі, що своєю чергою надасть можливість доповнювати дані тривалого моніторингу еконебезпечних природних та техногенних подій у цьому регіоні.
Механізм вогнища і тектонічний контекст землетрусу 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Малицький, Д.; Гнип, А.; Грицай, О.; Муровська, А.; Кравець, С.; Козловський, Е.; Микита, А.; Malytskyi, D.; Hnyp, A.; Hrytsai, O.; Murovska, A.; Kravets, S.; Kozlovskyi, E.; Mykyta, A.; Малицкий, Д.; Гнып, А.; Грыцай, О.; Муровская, А.; Кравец, С.; Козловский, Е.; Мыкыта, А.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Карпатское отделение институту геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины
Мета. Метою роботи є визначення механізму вогнища землетрусу, який відбувся 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник (21h46m8,4s, j = 49,34˚, λ = 23,49˚, h = 1,9 км, MD = 2,9) двома методами – за знаками вступів Р-хвиль та методом інверсії хвильових форм за даними обмеженої кількості станцій. Методика. Моделювання сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі, представленому у вигляді горизонтально- шаруватої пружної структури, здійснюється матричним методом. Співвідношення, отримані для полів переміщень на вільній поверхні півпростору, використано для визначення тензора сейсмічного моменту як функції часу шляхом виділення тільки прямих P-хвиль. У роботі використано також метод визначення механізму вогнища землетрусу за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Результати. У роботі представлено розв’язання оберненої задачі щодо визначення механізму вогнища землетрусу методом інверсії хвильових форм у випадку обмеженої кількості станцій та за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Показано, що фокальний механізм, визначений за вступами Р-хвиль надійніший. Зіставлення характеристик землетрусу, механізму його вогнища з тектонічною будовою регіону дає змогу пов’язати землетрус з насувом другого порядку в межах аллохтонної частини Самбірського покриву. Наукова новизна. Обернення хвильових форм лише прямих Р-хвиль, запропоноване в роботі, дає змогу визначати механізм вогнища землетрусу за даними малої кількості станцій, що особливо актуально у регіонах з порівняно невисоким рівнем місцевої сейсмічної активності, до яких належить Передкарпаття. Механізм стебницького землетрусу 29.09.2017 р є одним з перших, визначених у межах Передкарпатського прогину; зіставлення механізму з даними про геологічну будову регіону дало змогу з’ясувати ймовірні тектонічні передумови землетрусу і пов’язати його зі зсувом ґрунту поблизу м. Стебник. Практична значущість. Одна із нодальних площин, визначеного в роботі механізму вогнища, є площиною розриву землетрусу, який найімовірніше став причиною екологічної катастрофи – зсуву ґрунту поблизу м. Стебник приблизно о 21h47m0.0s GMT 29.09.2017 р.