Browsing by Author "Kramarchuk, A."

Now showing 1 - 2 of 2

Bearing capacity of steel-concrete bent elements reinforced with additional unstrained armature at different levels of strained state
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Барабаш, В. М.; Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Barabash, V.; Kramarchuk, A.; Ilnitskiy, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень згинаних елементів, підсилених додатковою арматурою в розтягнутій зоні, в яких додаткову арматуру встановлювали для відновлення або збільшення несучої здатності. Оскільки ефективність використання додаткової арматури для збільшення міцності, жорсткості значною мірою визначається напруженим станом згинаного елемента до підсилення, то проаналізовано результати досліджень впливу різнорежимних навантажень та розвантажень на напружений стан згинаних елементів до підсилення. Для перевірки теоретичних положень і методики розрахунку напруженого стану згинаних сталебетонних елементів, які підсилюються розтягнутою додатковою ненапруженою арматурою під навантаженням різного рівня, досліджено балки на короткочасні та тривалі навантаження. Наведено теоретичні дослідження та методику розрахунку міцності та деформацій згинаних елементів із додатковою ненапруженою арматурою. Встановлено дві стадії роботи згинаного елемента із додатковою арматурою під час розрахунку міцності. Перший – коли в початковій арматурі напруження дорівнюють межі текучості, і балка стає непридатною для експлуатації. Другий – фізичне руйнування балки настає у разі досягнення в додатковій арматурі напружень межі текучості. Необхідність у підсиленні перекрить у процесі їх експлуатації виникає не тільки під час реконструкції, але і з причини фізичного їх старіння, яке спричинене різними факторами. Змінні температурно-вологісні умови негативно впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність конструкцій. У частині виконаних досліджень не враховано передісторії роботи згинаного елемента до підсилення або враховано його приблизно. Також відсутні рекомендації з оцінювання залишкової міцності згинаного елемента при визначенні кількості додаткового армування, величину арматури підсилення часто приймають, не враховуючи напруженого стану згинаного елемента до підсилення. Завдання дослідження згинаних елементів, в яких підсилення додатковою ненапруженою арматурою виконується під діючим навантаженням різного рівня, є актуальним, вирішення його сприятиме зростанню економічної ефективності підсилення залізобетонних конструкцій
The influence of long term dynamic and vibratory loads on bearing structures of the ammonia refrigerating system building
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Бобало, Т. В.; Барабаш, О. В.; Литвиняк, О. Я.; Kramarchuk, A.; Ilnytskyy, B.; Bobalo, T.; Barabash, O.; Lytvyniak, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Для забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їхній технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів та стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів та вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинного залу та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання із різною основою опирання їх підошви. У нашій роботі ми вказуємо на основні причини, які привели до руйнувань фундаментів та стін будівлі АХУ і пропонуємо методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно було досліджено вплив тривалих вібраційних та динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) на фармацевтичному підприємстві у м. Львові. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність та придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень та руйнувань конструкцій будівлі АХУ.