Browsing by Author "Kvasha, V."

Now showing 1 - 5 of 5

Test results of reinforced concrete cross-ribbed model of span structure of the bridge and their analysis
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Яо, С.; Кваша, В. Г.; Yao, X.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Подано вибірку основних експериментальних даних з досліджень просторової роботи великомасштабної (масштаб 1:4) залізобетонної моделі перехресно-ребристої прольотної будови моста й окремих балок, аналогічних за конструкцією до балок моделі, а також методичних особливостей та результатів їх аналізу. Під час випробувань модель навантажували зосередженою силою, почергово у вузлах перетину поздовжніх і поперечних ребер моделі. Вимірювали прогини у цих самих вузлах та опорні реакції поздовжніх балок. Окремі балки випробовували за аналогічною схемою. Новою методичною особливістю цих досліджень було визначення експериментальних згинальних моментів у балках моделі прямим порівнянням прогинів балок моделі з аналогічними прогинами окремих (еталонних) балок. За результатами цих випробувань – порівняння прогинів окремої балки та її аналога у складі моделі експериментально встановлювали статичну невизначеність перехресно-ребристої прольотної будови, досліджували розподіл між балками зовнішнього навантаження, згинальних моментів і поперечних сил, а також визначали фактичні характеристики жорсткості за різної інтенсивності навантаження з урахуванням наявності тріщин. Залежно від місцеположення зовнішнього навантаження і співвідношення жорсткостей навантаженість балок моделі відрізняється, тому частина найнавантаженіших має тріщини і працює у пружно-пластичній стадії за нелінійного деформування, а друга – менш навантажені – у пружній. Наявність у складі прольотної будови двох якісно відмінних зон просторової роботи необхідно брати до уваги у розрахунках. Запропоновано метод розрахунку максимальних згинальних моментів у найнавантаженіших балках з урахуванням пружно-пластичної стадії їх роботи. Згинальні моменти у пружно-пластичній стадії роботи балок у реальних умовах є на 35–40 % меншими, порівняно з пружними. Це і становить прихований резерв вантажопідйомності, який уможливлює подальшу експлуатацію залізобетонних мостів старої побудови із сучасними збільшеними тимчасовими навантаженнями без підсилення балок.
Експлуатаційний стан, реконструкція та результати випробувань реконструйованого автодорожнього шляхопроводу
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Горбачевська, А. А.; Кваша, В. Г.; Horbachevska, A.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”, ГНДЛ-88; Lviv Polytechnic National University, GNDL-88
Мости малих і середніх прольотів будівництва 50–60-років минулого сторіччя з прольотними будовами із збірних залізобетонних балок за типовим проектом ТП вип. 56 зараз не відповідають сучасним експлуатаційним вимогам і потребують реконструкції з доведенням їхніх технічних показників до вимог чинних норм проектування нових мостів. У нашій статті описано конструкцію і технічний стан збудованого в 60-х роках минулого сторіччя моста з прольотними будовами за ТП вип. 56 та конструктивні рішення його реконструкції з розширенням прольотної будови розробленою в ГНДЛ-88 Нац. ун-ту “Львівська політехніка” конструкцією збірно-монолітної накладної плити з одночасним підсиленням балок зміною їх статичної схеми з вільнообпертої на защемлену на опорах. Статичні випробування прольотної будови після реконструкції підтвердили ефективність прийнятих конструктивних рішень та достатню вантажопідйомність реконструйованого моста для сприйняття нормованих тимчасових навантажень А15 і НК-100.
Обвалення залізобетонної балки покриття промислової будівлі, його причини та експлуатаційний стан і умови безпечної експлуатації решти балок покриття
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шуляр, Р. А.; Кваша, В. Г.; Shulyar, R.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Представлено результати обстеження збірної залізобетонної балки покриття промислової будівлі після її руйнування з обваленням внаслідок розриву арматурних стержнів пакету поздовжньої робочої арматури в кількості 2Ø20+1Ø32 ст. 5 (А300С). Встановлено, що причиною розриву пакету арматури могло бути неякісне стикування в прольоті арматурного стержня робочої арматури Ø32 мм і його розриву або під час виготовлення зварного арматурного каркасу, або на початковій стадії експлуатації балки під дією експлуатаційного навантаження, значно більшого від прийнятого в проекті. Встановлено, що нерозірваної арматури 2Ø20 виявилось недостатньо для забезпечення несучої здатності балки за фактичних навантажень від покрівлі. Тому подальше її розривання стало причиною фізичного руйнування балки. Запропоновано два варіанти підсилення балок-застосування шпренгельних затяжок (для балок БО) і влаштування в середньому прольоті додаткової пружної опори, підтриманої трикутною шпренгельною системою (для балок БД).
Результати експериментальних досліджень балкової залізобетонної прольотної будови моста за етапами реконструкції
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Рачкевич, В. С.; Семанів, Л. Я.; Кваша, В. Г.; Салійчук, Л. В.; Rachkevych, V.; Semaniv, L.; Kvasha, V.; Saliychyk, L.; ПАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, “ДП Івано-Франківський облавтодор”; Служба автомобільних доріг України у Івано-Франківській області; Національний університет “Львівська політехніка”, ГНДЛ-88; Public Company “State Joined-Stock Company “ROADS OF UKRAINE”, Subsidiary Enterprise “Ivano-Frankivsk oblavtodor”; Ivano-Frankivsk Road Service; Lviv Polytechnic National University, GNDL-88
На мережі державних і місцевих доріг експлуатується значна кількість мостів із збірними або монолітними прольотними будовами малих і середніх прольотів, збудованих за ТП вип. 56. На даний час нормований термін їх експлуатації 25–30 р. перевищений у 2–2,5 рази і вони продовжують експлуатуватись при незадовільних їх експлуатаційних і техніко-економічних показниках. Тому для подальшої нормальної експлуатації вони потребують реконструкції з відновленням нормованих експлуатаційних показників. В даній роботі описана реконструкція одного з таких мостів через р. Прутець Яблунівський на км 218+872 автодороги Мукачеве-Львів. Представлені конструктивні рішення реконструкції, а також аналіз результатів експериментальних досліджень прольотної будови за етапами реконструкції
Результати натурних випробувань косих в плані залізобетонних балкових прольотних будов автодорожнього моста
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Горбачевський, Р. Р.; Рубаха, М. В.; Кваша, В. Г.; Gorbachevskyi, R.; Rubakha, M.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”, ГНДЛ-88; Lviv Polytechnic National University, GNDL-88
Залізобетонні мости з косим перетином перепони (косі в плані мости) з балковими перехресно-ребристими прольотними будовами мають характерні конструктивні відмінності в компонуванні балкової клітки порівняно з прямими. Зокрема, це зміщення в плані головних балок на опорах, а також коса або пряма орієнтація поперечних балок (діафрагм), які об’єднують головні балки поперек прольоту в перехресно-ребристу балкову клітку. Ці особливості значно ускладнюють теоретичне створення їхніх розрахункових моделей просторового розрахунку. Тому у більшості випадків для практичних потреб цю задачу вирішують не теоретично, а шляхом натурних випробувань косих у плані прольотних будов. У цій статті представлені результати випробувань прольотних будов з косою і прямою орієнтацією поперечних діафрагм. За їх результатами досліджений дійсний характер просторової роботи і закономірності розподілу зусиль між балками, що дало можливість виконати розрахунки прольотних будов на нормовані тимчасові навантаження.