Browsing by Author "Oliynyk, L. P."
Now showing 1 - 8 of 8
- Results Per Page
- Sort Options
Item Influence of hydroperoxide epoxidation reaction conditions of octen-1 on the process of Mo2B activation and on the selectivity of epoxide formation(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Комаренська, З. М.; Никипанчук, М. В.; Макота, О. І.; Олійник, Л. П.; Komarenska, Z. M.; Nykypanchuk, M. V.; Makota, O. I.; Oliynyk, L. P.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроведено дослідження процесу активування молібденборидного каталізатора в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом і вплив на згаданий процес початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості каталізатора в реакційній суміші, а також продуктів реакції (трет-бутилового спирту і епоксиду). Показано, що в часі на поверхні Мо2В утворюється нова аморфна фаза, яка власне каталізує реакцію епоксидування октену-1 третбутилгідропероксидом. Утворення цієї фази є причиною прискорення швидкості витрати гідропероксиду і селективності утворення епоксиду в часі.Item Influence of tungsten compounds on reaction of 1-octene epoxidation by tert-butyl hydroperoxide and hydroperoxide decomposition(Lviv Politechnic Publishing House, 2020-03-16) Макота, О. І.; Олійник, Л. П.; Комаренська, З. М.; Makota, O. I.; Oliynyk, L. P.; Komarenska, Z. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено каталітичну здатність сполук вольфраму в реакції гідропероксидного епоксидування октену-1 і розкладу гідропероксиду трет-бутилу. Показано, що природа ліганда істотно впливає на каталітичну активність сполук вольфраму в цих реакціях. Встановлено, що борид і силіцид вольфраму є найкращими для реакції епоксидування, тоді як карбід вольфраму проявляє низьку активність. Борид вольфраму є також найактивніший у реакції розкладу гідропероксиду.Item Активація каталізатора Мо2В у реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Комаренська, З. М.; Никипанчук, М. В.; Олійник, Л. П.; Komarenska, Z. M.; Nykypanchuk, M. V.; Oliynyk, L. P.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра загальної хіміїВивчено закономірності активації каталізатора Мо2В в реакції епоксидування октену-1 трет-бутилгідропероксидом. Вивчено залежності початкової швидкості витрати гідропероксиду від початкової концентрації октену-1, трет-бутилгідропероксиду і кількості каталізатора у реакційній суміші у присутності неактивованої форми каталізатора Мо2В. Показано, що процес активації каталізатора описується топохімічним рівнянням Аврамі- Єрофеєва і становить дві послідовні стадії – зародкоутворення і формування нової активної фази. Утворення епоксиду здійснюється тільки за допомогою активованої форми каталізатора. Визначено ефективні і топохімічні константи процесу.Item Вивчення взаємодії гумінових кислот з іонами металів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Олійник, Л. П.; Бернатська, Н. Л.; Реутський, В. В.; Комаренська, З. М.; Oliynyk, L. P.; Bernatska, N. L.; Reutskyy, V. V.; Komarenska, Z. M.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра загальної хіміїДосліджено взаємодію іонів міді, кобальту та нікелю з гуміновими кислотами за різних значень рН середовища. Доведено, що розчинність гумінових кислот залежить від рН розчину. Показано, що вони фактично розчиняються за рН, близьким до 8. Наведено, що кількість зв’язаної міді(ІІ) як і кобальту(ІІ) та нікелю(ІІ) з гуміновими кислотами зростає фактично лінійно зі збільшенням початкової концентрації солі. Збільшення рН суміші від 4,0 до 4,6 приводить до утворення солей цих металів з гуміновими кислотами. Встановлено, що гумінові кислоти та їхні солі взаємодіють з іонами двовалентних перехідних металів у водному розчині зі значенням рН у межах 3–5. Кількість зв’язаних іонів металу збільшується із збільшенням рН середовища від 4,0 до 4,6.Item Вивчення комплексоутворення йонів міді (II) з поліакриловою кислотою(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Олійник, Л. П.; Oliynyk, L. P.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено процес взаємодії йонів міді з поліакриловою кислотою. Показано, що комплекси утворюються при взаємодіїї поліакрилової кислоти з йонами міді (ІІ) в широкому діапазоні pH. При рН<4 випадає осад комплексів при цьому pH розчину зростає, утворюються водорозчинні комплекси міді (ІІ) з поліакриловою кислотою. Розчинність таких комплексів залежить від кількості іонізованих карбоксильних груп макромолекули. При низьких концентраціях йонів міді (ІІ) у суміші утворюються комплекси, зв’язані з двома карбоксильними групами полікислоти. При високих концентраціях йонів міді (ІІ) один йон міді (ІІ) зв’язує лиш одну карбоксильну групу і утворюються гідроксокомплекси міді (ІІ).Item Дослідження взаємодії гумінових кислот з іонами феруму, алюмінію і хрому(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Олійник, Л. П.; Oliynyk, L. P.; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено взаємодію іонів Феруму, Алюмінію та Хрому з гуміновими кислотами за різних значень рН суміші. Концентрація іонів металу, зв’язаних з гуміновою кислотою, є пропорційною до концентрації іонів металу у водному розчині при рН 3 та низьких концентраціях іонів металів. Відношення кількості іонів Феруму, пов’язаних з гуміновою кислотою, від кількості кислотних груп у гумінових кислотах більше 1.5, за високої концентрації іонів заліза у розчині. Це пов’язано з утворенням димерів іонів тривалентного Феруму та їх взаємодією з кислотними групами гумінових кислот. Радіус частинок, утворених у реакції гумінових кислот з іонами Феруму, не залежить від рН і зменшується в реакції з іонами Хрому та Алюмінію за рН вище 4. Збільшення концентрації іонів металу призводить до збільшення радіуса частинки за низької концентрації іонів металу, що досягає постійного значення за високих концентрацій іонів металів і рН 6,1.Item Дослідження комплексоутворення йонів кобальту (ІІ) з поліакриловою кислотою(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Олійник, Л. П.; Макота, О. І.; Комаренська, З. М.; Бернацька, Н. Л.; Oliynyk, L. P.; Makota, O. I.; Komarenska, Z. M.; Bernatska, N. L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено комплексоутворення йонів кобальту (ІІ) з поліакриловою кислотою, їх вплив на розміри клубка макромолекули поліакрилової кислоти та концентрацію у ній мономерних ланок. Показано, що у разі проведення реакції за температури 20–30 °С утворюється комплекс, в якому йон кобальту зв’язує дві карбоксильні групи поліакрилової кислоти. Зв’язуванню третьої карбоксильної групи в комплекс перешкоджає достатньо велика гнучкість ланцюга поліакрилової кислоти. Підвищення температури значно збільшує гнучкість ланцюга. Утворення комплексів за підвищеної температури відбувається згідно із першим порядком за йоном кобальту (ІІ) та йоном гідроксилу і нульовим порядком – за поліакриловою кислотою. Зміна концентрації мономерних ланок у клубку макромолекули поліакрилової кислоти під час комплексоутворення з йоном кобальту (ІІ) відбувається відповідно до першого порядку.Item Термічний розклад нітрозопентаціаноферату заліза (II) зі складними катіонами(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-28) Олійник, Л. П.; Бернацька, Н. І.; Комаренська, З. М.; Макота, О. І.; Гринчук, Ю. М.; Oliynyk, L. P.; Bernatska, N. L.; Komarenska, Z. M.; Makota, O. I.; Hrynchuk, Y. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВперше синтезовано і вивчено комплекси нітрозопентаціаніду заліза(ІІ) зі складними катіонами d-металів. Методом диференціально-термічного аналізу досліджено термічну стійкість і механізм термічного розкладу. Вивчено процеси термічного перетворення нітрозопентаціаніду заліза(ІІ) зі складними катіонами d-металів постадійно. Досліджено хімічні перетворення, розраховано деякі кінетичні параметри окремих стадій термолізу. Показано вплив на хід термічних перетворень природи d-металу і складу газової фази. Встановлено, що термічна стійкість і характер термолізу складних біядерних комплексів залежать від способу координації та взаємного розміщення лігандів у координаційній сфері.