Browsing by Author "Vovk, L."

Now showing 1 - 2 of 2

The harvested rainwater as a source of non-drinking water supply in typical residential microdistricts of ukrainian cities
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Вовк, Л. І.; Орел, В. І.; Тарканій, А. М.; Vovk, L.; Orel, V.; Tarkanii, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Позаяк Україна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами, то постачати якісну питну воду населенню та промисловості і сільському господарству, особливо сьогодні, у воєнний час, стає все складніше. Тому постає питання пошуку інших, не природних, джерел водопостачання, зокрема для непитних потреб. До них можна віднести дощові води, використання яких дуже добре узгоджується із заходами з охорони й управління водними ресурсами для запобігання проблемі дефіциту питної води. Це має також паралельні переваги, зменшуючи кількість дощового стоку в системах водовідведення та забруднення прісних водойм. Так, літературний огляд виявив, що господарські потреби мешканців у містах (змивання унітазу, прибирання та прання) становлять понад 50 % потреб питної води, для яких можна використовувати дощові води. Аналіз метеорологічних карт для обласних центрів України виявив, що мінімальна висота шару опадів припадає на південні області, а максимальна – на західні. Згідно з ДБН В.2.5-64:2012, витрата води на питне водопостачання залежить від архітектурно-кліматичного районування території України. Розрахунок для даху площею 100 м² з коефіцієнтом стоку 0,2–0,8, виконаний для м. Одеса та м. Ужгород з висотою шару опадів 350 мм та 750 мм відповідно, виявив економію води питної якості за рахунок використання дощової 4–15 % та 9–36,5 %. З іншого боку, згідно з ДБН Б.2.2-1-01, витрата води на питне водопостачання залежить від ступеня забудови та щільності населення. Розрахунок для даху з коефіцієнтом стоку 0,7, згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-61:2012, для будинку, розташованого в житловому кварталі площею 60 га зі ступенем забудови 0,3–0,45 для щільності населення 200 осіб/га, виконаний для м. Одеса та м. Ужгород, виявив економію води питної якості за рахунок використання дощової 6–9 % та 13–19 % відповідно.
Порівняння об’ємів поверхневого стоку з типових мікрорайонів житлової забудови великих міст, визначених згідно з нормативними документами України
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Вовк, Л. І.; Трофимчук, Ю. А.; Vovk, L.; Trofymchuk, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У роботі проаналізовано низку нормативно-технічних документів, які регламентують процедуру визначення середньорічних об’ємів поверхневого стоку із забудованих територій, виділено 4 методики. Виявлено значну відмінність не лише в числових значеннях загального коефіцієнта стоку, але і в класифікації поверхонь за видами покриття. Для демонстрування відмінностей у результатах, отриманих за різними методиками, виконано розрахунки середньорічних об’ємів поверхневого стоку з центральної високо урбанізованої частини м. Луцька (Fзаг = 146,1 га). Розрахунковий питомий об’єм стоку за методикою 1 на 5,45 %, а за методикою 2 – на 7,17 % менший, ніж за базовою методикою 3. За методиками 2 і 3 виконано також розрахунки середньорічних об’ємів стоку за узагальненими середніми коефіцієнтами поверхневого стоку; отримано результати, менші відповідно на 24,9 % і 19,4 % за питомий об’єм, визначений за базовою методикою 3. Виконаний аналіз дає змогу рекомендувати до використання методику 3 з поділом урбанізованої поверхні за видами покриття.