Browsing by Author "Zheplynskyi, T. B."

Now showing 1 - 3 of 3

Особливості зміни теплофізичних властивостей скла в інтервалі силування
(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-28) Жеплинський, Т. Б.; Zheplynskyi, T. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Здійснено спробу пояснити природу стрибкоподібного зростання температурного коефіцієнта лінійного розширення (ТКЛР) скла в інтервалі склування. Властивості скла визначаються коливаннями силіційкисневого каркаса, який при нагріванні втрачає свою жорсткість. Після досягнення температури склування структура скла стає більш пухкою і починають проявлятися коливання лужних катіонів. Вони зумовлюють стрибок величини ТКЛР. Найбільших значень цей стрибок набуває тоді, коли структура скла формується двовимірними шарами силіційкисневих тетраедрів, частково з’єднаними між собою у третьому вимірі.
Особливості хімічної стійкості та мікротвердості гартованого скла
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Жеплинський, Т. Б.; Курій, А. О.; Zheplynskyi, T. B.; Kuriy, A. O.; Національний університет “Львівська політехніка”
Досліджено вплив гартування скла традиційним та новим контактним методом на величину мікротвердості та хімічної стійкості 6 мм листового флоат-скла. Виявлено, що присутність у склі залишкових напружень, призводить до зменшення мікротвердості та хімічної стійкості, однак скло гартоване контактним методом є твердішим та стійкішим до дії соляної кислоти, ніж скло, гартоване повітрям. Встановлено, що причиною зниження хімічної стійкості та мікротвердості гартованого скла, є утворений на поверхні скла шар із низькою густиною.
Шляхи підвищення хімічної стійкості знебарвленої скляної тари
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Жеплинський, Т. Б.; Ілючок, І. О.; Вахула, Я. І.; Zheplynskyi, T. B.; Iliuchok, I. O.; Vakhula, Ya. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Показано можливість використання газотермічного оброблення скляної тари розчином солей амонію для збільшення водостійкості. Щоб уникнути можливого розтріскування поверхні скла, було запропоновано використовувати спиртову суспензію, або комплексний сірковмісний органічний розчинник. Це дає змогу значно підвищити хімічну стійкість тари. При цьому на поверхні обробленої пляшки утворюється наліт солі, який легко змивається водою.