Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57792

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. – Volume 5, number 2. – Р. 65–198.

Зміст


65
75
82
92
105
121
147
155
164
174
186
197

Content (Vol. 5, No 2)


65
75
82
92
105
121
147
155
164
174
186
197

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Network of Ottoman fortified settlements in the horth-western coast of the Black Sea in the 17th and 18th century
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Фролова, Юлія; Frolova, Yuliia; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження архітектурно просторового планування укріплених міст є частиною міждисциплінарного дослідження історично-містобудівного, культурно-соціального та економіко-природнього характеру розвитку південного регіону сучасної України. Мистецтво фортифікації упродовж16–19 століть було важливим чинником впливу на розвиток міст, їх розміри та архітектурний вираз, соціальний та культурний склад території, символізували міліарну та політичну міць країни. Більшість міст північно-західного узбережжя Чорного моря за соціально-економічних та політичних обставин мали лінії фортифікаційних укріплень побудовані у різні часи та за різними фортифікаційними традиціями. У якостях фортифікаційних укріплень проявилась напрямок функціонування поселення як потужних портів або торгівельних площ з використання розгалуженої системи підпорядкування оточуючої території та середмість. Дослідження охопило 11 міст, які мали фортифікації упродовж 17 століття. Було систематизовано історіографічні та описові документи щодо фортифікацій, зведено у табличну форму, проведено пошук спільних рис та алгоритмів утворення міського простору, порівняно з іншими відомими османськими містами того ж періоду. Отримані архітектурно-просторові моделі фортифікаційних укріплень об’єднуються у загальну мережу фортифікацій з тотожною організацією та підпорядкуванням міського простору за зразком державного рівня Османської Імперії, поділяються на другорядні та підпорядковані зв’язки. В залежності від природно-економічних чинників було виділено 4 типи фортифікаційних просторових зв’язків( брамовий, дзеркальний, ланцюговий та комбінований), обрані об’єкти мають спільні історичні та просторові характеристики (початок формування фортифікацій від літовського та генуєзьського періодів, татарська та ногайська перебудова, османська модернізація, період занепаду). Просторова єдність розвитку укріплених міст північно-західного узбережжя Чорного моря та їхні спільні архітектурно-просторові риси уможливлюють реконструкцію об’ємного вигляду тих містечок, які мають обмежену джерельну базу. Також актуалізує питання перегляду містобудівного руху та характеру організації фортифікаційних споруд у період володарювання Османської Імперії XVII та XVIII століття