Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57792

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. – Volume 5, number 2. – Р. 65–198.

Зміст

1. Бевз М. Знахідка живописних зображень на зовнішніх стінах палаців у Паморянах та Язлівці	65
2. Франків Р. Теоретичні і термінологічні основи визначення неомодерністської архітектури у Львові	75
3. Фролова Ю. Мережа Османських укріплених місць північно-західного узбережжя Чорного моря у ХVІІ та ХVІІІ ст.	82
4. Ґазда Л., Бевз М. Архітектурні деталі та матеріали будівель резиденції ХІІІ ст. короля Данила Романовича у Холмі	92
5. Мандзій А. Поле битви 1649 року під Зборовом: ідентифікація місця та планувальна реконструкція	105
6. Тарас Я. Школи народного храмового будівництва, типи та групи церков Карпат	121
7. Колеснікова Н. Принципи розміщення підприємств громадського харчування в структурі міста	147
8. Румілець Т. Медіатека як прогресивний багатофункціональний простір	155
9. Голубчак К. Духовні-реколекційні центри – інноваційний підхід у сфері релігійного туризму: архітектурно-містобудівні аспекти	164
10. Рибчинський О., Фоміна О. Причини руйнування архітектурних деталей з алебастрового каменю. (на прикладі, готичної церкви у Дрогобичі)	174
11. Стасюк О. Реставрація меморіальної пластики на історичному цвинтарі – виклики та перспективи	186
12. Instructions to Authors	197

Content (Vol. 5, No 2)

1. Bevz M. Painting decorations on the outside walls of the castles in Pomoriany and in Yazlivets	65
2. Frankiv R. Theoretical and terminological bases for definition of neo-modernist architecture in Lviv	75
3. Frolova Y. Network of Ottoman fortified settlements in the horth-western coast of the Black Sea in the 17th and 18th century	82
4. Gazda L., Bevz M. Materials and architectural details from natural and artificial stone of king Daniel Romanovich’s XIII century residence in cholm	92
5. Mandzy A. O. The 1649 battlefield of Zboriv: identification of place and planning reconstruction	105
6. Taras Y. Schools of folk temple building, types and groups of Carpathian churches	121
7. Kolesnikova N. Urban localization principles of public catering enterprises	147
8. Rumilets T. Media library as a progressive multifunctional space	155
9. Holubchak K. The spiritual retreat centers – innovative approach in the field of religious tourism: architectural and urban planning aspects	164
10. Rybchynskyi O., Fomina O. Causes of destruction of architectural details made of alabaster stone. (for example, the gothic church in Drohobych)	174
11. Stasyuk O. Conservation of memorial monuments at historical emeteries – challenges and perspectives	186
12. Instructions to Authors	197

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1

Network of Ottoman fortified settlements in the horth-western coast of the Black Sea in the 17th and 18th century
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Фролова, Юлія; Frolova, Yuliia; Lviv Polytechnic National University
Дослідження архітектурно просторового планування укріплених міст є частиною міждисциплінарного дослідження історично-містобудівного, культурно-соціального та економіко-природнього характеру розвитку південного регіону сучасної України. Мистецтво фортифікації упродовж16–19 століть було важливим чинником впливу на розвиток міст, їх розміри та архітектурний вираз, соціальний та культурний склад території, символізували міліарну та політичну міць країни. Більшість міст північно-західного узбережжя Чорного моря за соціально-економічних та політичних обставин мали лінії фортифікаційних укріплень побудовані у різні часи та за різними фортифікаційними традиціями. У якостях фортифікаційних укріплень проявилась напрямок функціонування поселення як потужних портів або торгівельних площ з використання розгалуженої системи підпорядкування оточуючої території та середмість. Дослідження охопило 11 міст, які мали фортифікації упродовж 17 століття. Було систематизовано історіографічні та описові документи щодо фортифікацій, зведено у табличну форму, проведено пошук спільних рис та алгоритмів утворення міського простору, порівняно з іншими відомими османськими містами того ж періоду. Отримані архітектурно-просторові моделі фортифікаційних укріплень об’єднуються у загальну мережу фортифікацій з тотожною організацією та підпорядкуванням міського простору за зразком державного рівня Османської Імперії, поділяються на другорядні та підпорядковані зв’язки. В залежності від природно-економічних чинників було виділено 4 типи фортифікаційних просторових зв’язків( брамовий, дзеркальний, ланцюговий та комбінований), обрані об’єкти мають спільні історичні та просторові характеристики (початок формування фортифікацій від літовського та генуєзьського періодів, татарська та ногайська перебудова, османська модернізація, період занепаду). Просторова єдність розвитку укріплених міст північно-західного узбережжя Чорного моря та їхні спільні архітектурно-просторові риси уможливлюють реконструкцію об’ємного вигляду тих містечок, які мають обмежену джерельну базу. Також актуалізує питання перегляду містобудівного руху та характеру організації фортифікаційних споруд у період володарювання Османської Імперії XVII та XVIII століття

Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 2

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results