Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. – 2019. – Випуск 5

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47786

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Інформаційні системи та мережі» є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Інформаційні системи та мережі» який започатковано у 1997 р. З врахуванням нумерації збірника наукових праць першому випуску нової серії було присвоєно черговий номер 315. У вступній статті до цього номеру (1997, № 315) нової серії збірника наукових праць відповідальний редактор доктор техн. наук, професор В. В. Пасічник задекларував місію видання: високофахово висвітлювати «прикладні аспекти інформатики, зокрема питання побудови iнформацiйних систем та мереж, якi ґрунтуються на новітніх iнформацiйних технологіях та передових методиках їx побудови». У ювілейному випуску місію видання було актуалізовано (2015, № 832). У журналі публікуються статті англійською та українською мовами. Вісник індексується в Google Scholar та Index Copernicus.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Інформаційні системи та мережі» / Національний університет "Львівська політехніка" ; відповідальний редактор В. В. Пасічник. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 5. – 132 с.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі

Зміст


3
14
26
40
53
62
70
78
90
101
116
125
134

Content


3
14
26
40
53
62
70
78
90
101
116
125
134

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування різницевих колірних моделей із цілими і напівцілими коефіцієнтами для стиснення зображень у модифікованому графічному форматі JPEG
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Шпортько, О. В.; Бомба, А. Я.; Янчук, П. С.; Шпортько, В. О.; Shportko, Alexander; Bomba, Andrey; Yanchuk, Peter; Shportko, Veronika; ПВНЗ “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука”; Рівненський державний гуманітарний університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities; Rivne State Humanitarian University; Lviv Polytechnic National University
    Запропоновано спосіб та відповідні алгоритми зменшення розмірів стиснутих зображень та прискорення їх декодування в модифікованому форматі JPEG завдяки використанню замість колірної моделі YCbCr альтернативних різницевих колірних моделей як з цілими, так і з напівцілими коефіцієнтами. Із застосуванням запропонованих різницевих колірних моделей зменшуються розміри файлів окремих стиснутих зображень внаслідок міжкомпонентної декореляції та прискорюється їх декодування з використанням операцій із цілими числами та операцій побітового зсуву замість операцій з дійсними чи масштабованими цілими числами. Основні висновки за результатами дослідження: 1. Не існує універсальної колірної моделі, яка дала б змогу оптимально виконати міжкомпонентну декореляцію для всіх типів зображень. Навіть для зображень одного типу оптимальними (в сенсі декореляції) можуть виявитися різні колірні моделі. 2. У графічних форматах для стиснення окремих зображень замість колірних моделей із дійсними коефіцієнтами доцільно використовувати різницеві колірні моделі з цілими чи напівцілими коефіцієнтами, якщо вони прогнозовано зменшують коефіцієнт стиснення. Такі колірні моделі в середньому прискорюють декодування на 3 %. 3. Для стиснення зображень без втрат варто застосовувати різницеві колірні моделі з цілими коефіцієнтами, а при компресії зображень із втратами – різницеві колірні моделі з напівцілими коефіцієнтами. 4. При стисненні зображень із втратами колірні моделі із напівцілими коефіцієнтами не збільшують діапазон можливих значень окремих компонентів та суттєво не впливають на якість зображень. Якщо потрібно мінімізувати RMSE, то несучу компоненту в різницевій колірній моделі варто сформувати з напівсуми компонентів. Коли ж необхідно максимально прискорити декодування, то несучу компоненту в різницевій колірній моделі доцільно сформувати з однієї зі вхідних компонентів