Геодинаміка. – 2023. – №2(35)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61656

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – № 2 (35). – 153 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
19
33
53
62
72
80
89
99
106
129
139
150

Content


1
5
19
33
53
62
72
80
89
99
106
129
139
150

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Earth crust of eastern segment of Ukrainian Carpathians in the regional profile RP-5 zone: structure, geodynamics, oil and gas bearing
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Шеремета, Петро; Назаревич, Андрій; Назаревич, Леся Тарасівна; Sheremeta, P.; Nazarevych, A.; Nazarevych, L.; Українська нафтогазова академія; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; The Ukrainian Oil and Gas Academy; Carpathian branch of Subbotin Institute of geophysics of NAS of Ukraine
    Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних. Методика включає детальний комплексний аналіз глибинної будови і нафтогазоносності та нафтогазоперспективності регіону та його окремих зон на основі сейсморозвідувальних даних по регіональному профілю РП-5 та сусідніх нафтогазоносних і нафтогазоперспективних районах з залученням комплексу геолого-геофізичних даних. Результати. У зоні профілю РП-5 детально простежено залягання в земній корі Буковини осадових товщ і покривів Складчастих Карпат, Передкарпатського прогину і краю Східноєвропейської платформи, включно з різноглибинними ярусами карпатських насувів і складок. Встановлено ступінчасте занурення тут краю Східноєвропейської платформи під Карпати (в загальному подібно, як і в інших сегментах Українських Карпат). Встановлено наявність тут під Карпатськими насувами мало дислокованих автохтонних шарів порід мезозойського віку. У цих горизонтах виявлено кілька смуг складок карпатського простягання, до деяких з них, зокрема, до Лопушнянської складки, приурочено відкриті нафтогазові родовища. Виявлено потовщення горизонтів нижньої кори під осьовою частиною Буковинських Складчастих Карпат. У передкарпатській частині профілю простежуються 2 заглиблені древні «сейсмофокальні» зони різного віку утворення та різної вергентності (детально досліджені С.Г. Слоницькою за спеціальними методиками), а також ряд апофізоподібних інтрузій. У результаті комплексного аналізу простежено вплив характерних рис місцевого альпійського геодинамічного процесу – альпійського (карпатського) стиску літосфери в ортогональному до Карпат північно-східному напрямку і відповідні насуви аллохтону на попередньо ступічасто занурений у південно-західному напрямку в результаті подібних до рифтових преальпійських геодинамічних процесів південно-західний край Східноєвропейської платформи. Наукова новизна. Встановлено особливості глибинної будови, геодинаміки, сейсмічності та нафтогазоносності літосфера Буковини за даними по регіональному профілю РП-5 з урахуванням нових даних нафтогазопошукових досліджень у субрегіоні і даних про різні складові геодинамічного процесу в цілому Карпатському регіоні України. Спрогнозовано і підтверджено нафтогазоперспективність ряду глибинних складок автохтонних мезозойських порід у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість більш чітко обгрунтовувати напрямки нафтогазопошукових робіт в субрегіоні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Geodynamic processes in the territory of the Svidovets mountain massif of the Ukrainian Carpathians (in the zone of the planned creation of a tourist and recreation complex)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Поп, Степан; Шароді, Ірина; Кравчук, Ярослав; Pop, S.; Sharodi, I.; Kravchuk, Y.; Ужгородський національний університет; Львівський національний університет імені Івана Франка; Uzhgorod National University; Ivan Franko National University of Lviv
    Мета досліджень – комплексний аналіз різних геодинамічних природних процесів на території гірського масиву Свидовця Українських Карпат - зоні планованого створення туристично-рекреаційного комплексу для розробки програми подальшого детального їх вивчення на ділянці планованої діяльності (ПД). Методика включає комплексний аналіз прояву та перебігу небезпечних геодинамічних процесів за джерельною інформацією та окремими дослідженнями авторів. Свидовецький масив розташований у межах Центральної синклінальної зони Карпат, складеної флішем крейди еоцену та олігоцену. До території ПД приурочена найвища частина хребта з південно-західними і південними схилами та вершинами Чорна Клева (1720 м), Руська (1678 м), Братківська (1788 м), Гропа (1759 м). Масив характеризується складним членуванням насувних структурних скиб Поркулецького, Дуклянського та Чорногірського покривів. Тут дуже круті північно-східні та пологі південно-західні схили. Головними формами рельєфу, які характеризують реліктовий льодовиковий рельєф є кари, льодовикові долини, скелясті карові гребні, круті скелясті стінки карів, моренні відклади та інше. На південних і північних макросхилах хребта Братківська з льодовикового періоду збереглися кам’яні розсипи. Схилові розсипи на південно-західних макросхилах (ділянки гір Гропа, Руська і Чорна Клева) є потенційно небезпечними для утворення обвалів і осипів. Особливої уваги потребує діяльність на середніх і нижніх схилах, де можливий негативний вплив при прокладанні доріг, вирубуванні і транспортуванні лісу. На території ПД до найбільш небезпечних процесів віднесено землетруси, селі, обвали, осипища, зсуви, лавини. Землетруси проявляються незначної сили. Обвали й осипища поширені на північних і східних схилах Свидовецького масиву, зокрема на вододілі і південно-західних схилах хребта Братківський. Вони приурочені до схилів значної крутості (більше 35°) і займають незначну площу. Переважають невеликі обвали об’ємом кількох десятків кубометрів гірської породи, а каменепади величиною уламків 1-1,5м. Зсувні процеси широко поширені в Українських Карпатах, зокрема в межах ПД у тектонічній підзоні Кросно, яка охоплює широтний відрізок верхнього басейну Чорної Тиси та Ясінську улоговину. Прояви лавинної активності на масиві Свидовця займають одне з перших місць в Українських Карпатах наряду з хребтами Чорногори та Боржави. Довжина пробігу лавин може становити понад 1,5 км, а об’єми лавин – понад 400000 м³. Братківський хребет є нелавиноактивною територією, тоді як лавинонебезпечними є північний схил масиву Свидовець і долина Чорної Тиси. Враховуючи, що територія ПД охоплює в основному південний схил Братківського хребта, то лавинна небезпека є незначною. Наукова новизна. Детально проаналізовано прояв та активність різних небезпечних геодинамічних процесів в межах території масиву Свдовця – зони можливого антропогенного впливу на довкілля внаслідок ПД щодо сторення гірськолижного курорту. Практична значущість. Результати досліджень сприятимуть майбутньому забудовнику гірськолижного туристично-рекреаційного комплексу розробці програми подальшого детального вивчення небезпечних природних явищ на ділянці планованого будівництва, а частково можуть бути використані при виконанні Звіту з оцінки впливу ПД на довкілля. Вони також інформують громадськість про можлиий вплив ПД на довкілля.