Автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні та приладобудуванні. – 2020. – Випуск 54

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57735

Український міжвідомчий науково-технічний збірник

В Українському міжвідомчому науково-технічному збірнику "Автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні та приладобудуванні" висвітлюються результати теоретичних та експериментальних досліджень в галузі створення і впровадження у виробництво автоматичного та автоматизованого обладнання різноманітного призначення, а саме: технічних засобів транспортування та подачі на технологічні операції; обладнання викінчувального оброблювання та зміцнення виробів; контрольних автоматів, інструменту; систем автоматичного керування. Подаються матеріали щодо розроблення новітніх технологій та засобів оброблення деталей; досліджень математичних моделей технологічного обладнання, систем, прогресивних технологій тощо. Збірник призначений для наукових, інженерно-технічних працівників підприємств, НДІ, КБ і для викладачів, аспірантів, магістрів та студентів старших курсів ВНЗ і є авторитетним науковим виданням, що висвітлює результати актуальних теоретичних та експериментальних досліджень науковців багатьох ВНЗ і науково-дослідних організацій України.

Автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні та приладобудуванні : український міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка" ; відповідальний редактор З. А. Стоцько. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Випуск 54. – 88 с.

Автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні та приладобудуванні : український міжвідомчий науково-технічний збірник

Зміст (том 54)


1
5
16
26
37
50
59
69
76
86

Content (Vol. 54)


1
5
16
26
37
50
59
69
76
86

Browse

Author: search.filters.author.Lanets, O. S.

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Метод експериментального дослідження коефіцієнта тертя пневмопроводів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-12-20) Дмитрів, В. Т.; Стоцько, З. А.; Ланець, О. С.; Дмитрів, І. В.; Dmytriv, V. T.; Stotsko, Z. A.; Lanets, O. S.; Dmytriv, I. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Розроблення методики експериментального дослідження коефіцієнта тертя для пневмотранспортних систем газових середовищ із застосуванням методу теорії подібності і розмірності, що уможливлює розширення числа факторів і інтервалу шляхом їх групування в безрозмірні критерії подібності. Методика. Для експериментальних досліджень коефіцієнта тертя повітря вибрано планований експеримент. Головними факторами були тиск, діаметр трубопроводу, витрата повітря. Критерій відгуку – розрахунковий коефіцієнт тертя повітря. Застосували повний факторний експеримент на трьох рівнях при трьох факторах в околі вибраної точки x01 = 0,0028 м, х02 = 1,5 кПа і х03 = 0,003504 м3/с. Як альтернативу повному факторному експерименту, транспортування повітря в трубопроводі підпорядкували методу пропорційності і комбінації чисел подібності через рівняння зв’язків. У рівнянні перша складова є величина, обернена до числа Рейнольдса(1/Re), друга складова – обернена величина критерію Галілея (1/Ga), третя складова – число Ейлера (Еu), а відношення η2/d2 має явний фізичний зміст – швидкості суміші. Застосували повний факторний експеримент на трьох рівнях при двох факторах в околі вибраної точки Re(x01) = 8532,5 і Eu(х02) = 8424. Результати. Коефіцієнт тертя повітря за збільшення діаметра умовного проходу вакуумпроводу і зменшення об'ємної витрати повітря у середовищі низького вакууму зростає, що зумовлено зменшенням середньої швидкості повітря і зниженням числа Маха. Із зменшенням числа Рейнольдса і зростанням числа Ейлера коефіцієнт тертя повітря за конструкційно-технологічних параметрів вакуумної системи технологічної установки: об'ємної витрати повітря V = 0,0015 – 0,0060 м3/с; втрати вакуумметричного тиску Δр = 0,6 – 2,2 кПа; внутрішнього діаметра вакуумпроводу D = 0,022–0,038 м – зростає нелінійно. Наукова новизна. Вперше отримано кореляційні залежності коефіцієнта тертя у функції від критеріальних залежностей і узгоджено з кореляційними залежностями за класичною методикою повного факторного експерименту. Встановлено, за заданих конструкційно-технологічних параметрів функціонування вакуумної системи технологічної установки (діаметра умовного проходу вакуумпроводу D = 0,022 – 0,038 м, вакуумметричного тиску р = 30 – 60 кПа) число Маха перебуває в межах М ≈ 0,200 – 0,003, коефіцієнт тертя повітря λ = 2–17 і втрати вакуумметричного тискуΔр = 0,6 – 2,3 кПа. Практична цінність. Застосування критеріальних залежностей як факторів у планованому експерименті розширює межі параметрів кореляційних залежностей, що описують функціонування технологічних пневмотранспортних систем.
  • Thumbnail Image
    Item
    Встановлення власної частоти континуальної ділянки міжрезонансної вібромашини з використанням наближеного методу Релея–Рітца
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-12-20) Ланець, О. С.; Качур, О. Ю.; Боровець, В. М.; Дмитерко, П. Р.; Деревенько, І. А.; Зварич, А. Я.; Lanets, O. S.; Kachur, O. Yu.; Borovets, V. M.; Dmyterko, P. R.; Derevenko, I. A.; Zvarich, A. Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy
    Мета. Полягає у встановленні першої власної частоти континуальної ділянки у вигляді стрижня (тіла з розподіленими параметрами) міжрезонансної вібраційної машини. Методика. Робота базується на фундаментальних методах механіки, зокрема теорії механічних коливань. Власні частоти та реакції в опорах континуальної ділянки знаходили за методом початкових параметрів, застосовуючи функції Крилова та метод Релея–Рітца. Результати. У роботі розглянуто дискретну модель міжрезонансної вібраційної машини і встановлено парціальну частоту її реактивної маси, яка і є вихідним параметром, який має забезпечити континуальна ділянка. З використанням аналітичних методів сформоване частотне рівняння континуальної ділянки. Знайдено значення її першої власної частоти, яка практично збіглася з парціальною частотою дискретної моделі. Континуальну ділянку у вигляді стрижня змодельовано у програмному продукті SOLIDWORKS Simulation. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано найоптимальнішу схему кріплення континуальної ділянки у вигляді пружного стрижня, що встановлений на двох шарнірних опорах, один з кінців якого консольно закріплений, а другий приводиться в рух від ексцентрика. Вперше з використанням методу Релея-Рітца аналітично знайдено власну частоту континуальної ділянки, що є визначальним параметром для синтезу міжрезонансних дискретноконтинуальних вібраційних машин, в яких було узгоджено парціальну частоту дискретної моделі із значенням першої власної частоти стрижня. Практична значущість. Встановлені аналітичні вирази дозволять сформувати ефективну концепцію побудови інженерної методики розрахунку дискретно-континуального вібраційного технологічного обладнання різноманітного технологічного призначення, здатного ефективно реалізовувати міжрезонансні режими роботи. Достатня точність запропонованих аналітичних виразів сприяє їх широкому використанню на практиці.