Геодинаміка. – 2018. – №2(25)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45858

Науковий журнал

Науковий журнал “Геодинаміка” містить 3 наукові розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика”. У ньому опубліковано англійською мовою статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. Номери журналу “Геодинаміка”, починаючи з 2014 р., внесені в базу “Index Copernicus”. Статті, опубліковані в журналі “Геодинаміка”, визнаються ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал “Геодинаміка” входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал “Геодинаміка” прийнятий до Індексу цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”, Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 2 (25). – 92 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
5
15
27
37
49
65
71
89

Content


1
5
15
27
37
49
65
71
89

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Lithogenetic aspects of oil and gas systems formation in the Volyno-Podolia silurian deposits
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Григорчук, К. Г.; Гнідець, В. П.; Баландюк, Л. В.; Hryhorchuk, K.; Hnidets, V.; Balandiuk, L.; Григорчук, К. Г.; Гнидец, В. П.; Баландюк, Л. В.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    З’ясувати динаміку процесів катагенезу відкладів силуру в контексті формування нафтогазових систем. Методика. Методика включає літолого-фаціальний, мінералого-петрографічний, історико-катагенетичний та літофлюїдодинамічний аналізи. Результати. З’ясовано просторово-вікові особливості розвитку у відкладах силуру (профіль св. Ліщинська-1 – Перемишляни-1 – Балучин-1 – Олесько-1) карбонатного (банко-рифова фація), аргілітового (зовнішній та внутрішній шельф) та аргіліто-карбонатного (перехідні фації) комплексів. Вивчені основні післяседиментаційні перетворення порід глинистого комплексу, які полягають в утворенні кварцу, кальциту, піриту, а також формуванні каверн та тріщин, які у більшості випадків сполучаються тонкими каналами, формуючи єдину систему. Встановлено, що протягом палеозою та раннього мезозою режим катагенезу силурійських відкладів розглянутих структур був адекватним. У подальшому відбулася його диференціація, що зумовлено індивідуалізацією розвитку різних тектонічних блоків. На першому циклі катагенезу відклади силуру досягли температурних умов головної зони газоутворення. Осередок генерації вуглеводнів був розташований у західній частині перетину (район Ліщинської площі), а в межах зони вуглеводненагромадження локалізована низка резервуарів літогенетичного типу, формування яких відбулося на різних підетапах катагенезу. Основна фаза акумуляції вуглеводнів приурочена до пізньої крейди. В цей час у Ліщинсько-Перемишлянській ділянці існував вузол резервуарів різної морфології, генезису та часу утворення. Просторова суперпозиція цих резервуарів та наявність різноспрямованої системи тріщин зумовили формування єдиної флюїдної системи. В палеогені акумульовані поклади вуглеводнів зруйновані внаслідок прояву регіональної зони розущільнення. Вуглеводневі флюїди мігрували як по латералі, так по вертикалі з можливим їх нагромадженням у структурних чи літологічних пастках і у відкладах силуру, і девону. Наукова новизна. Вперше визначена періодизація катагенезу силурійських відкладів, встановлена різниця режиму катагенезу на різних тектонічних структурах. Практична значущість. З’ясована стадійність міграції вуглеводневих флюїдів, історія формування резервуарів літогенетичної природи, що дозволило оцінити певні аспекти перспектив нафтогазоносності силурійського та суміжних осадових комплексів.