Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2018. – Випуск 87

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44981

Міжвідомчий науково-технічний збірник

У збірнику опубліковані статті за результатами досліджень інженерної геодезії, супутникової геодезії, геодезичної гравіметрії, картографії, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформатики, кадастру та моніторингу земель. Входить до Переліку наукових фахових видань з технічних наук, який затвержений МОН України.

Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; відповідальний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – Випуск 87. – 88 с. : іл.

Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник

Зміст (том 87)


1
5
16
21
30
36
48
58
65
75
84

Content (Vol. 87)


1
5
16
21
30
36
48
58
65
75
84

Browse

Filters

20182

Settings

Subject: search.filters.subject.моніторинг

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Investigation of the accuracy of GNSS-vector measurements during the deformation monitoring of engineering structures: case study in tested network
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Третяк, К.; Ломпас, О.; Яхторович, Р.; Tretyak, K.; Lompas, O.; Yakhtorovych, R.; Національний університет “Львівська політехніка; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Метою дослідження є оптимізація моніторингу за допомогою ГНСС просторових зміщень на складних інженерних спорудах та мінімізація інтервалів ГНСС-спостережень за заданих параметрів точності. Методика. Для проведення експерименту розгорнуто тестову знімальну мережу з різними довжинами векторів, яка імітує моніторинг на реальному об’єкті. Мережа складалася з 4 пунктів, на яких встановлено двочастотні ГНСС-приймачі. На одному з пунктів для моделювання деформацій встановлено спеціально розроблений пристрій, який давав змогу проводити зміщення антени та фіксувати їх з високою точністю. Як геодезичну основу вибрано референцні станції SULP та NTEH, а також та станцію JAHT, яку встановлено на пілоні 2-го навчального корпусу Національного університету “Львівська політехніка”. Безперервні спостереження проводилися у статичному режимі з 25 січня по 8 лютого 2017 року включно. Протягом 15 днів спостережень проводились зміщення антени в горизонтальній площині за допомогою пристрою для моделювання деформацій. Всього за досліджуваний період проведено 4 зміщення. Для виявлення модельних деформацій використовувались виміряні поодинокі вектори від опорних станцій SULP, NTEH, JAHT з інтервалами спостережень 1, 3 та 6 годин, а також результати врівноважування мережі з цих векторів. Результати. Дані спостережень опрацьовано у програмному пакеті Leica Geo Office 8.2. За результатами виконаних спостережень обчислено точність виявлення просторових зміщень антени для різних довжин векторів та тривалостей ГНСС-спостережень. Проведені експериментальні дослідження для векторів до 2 км показують, що для досягнення точності визначення деформацій на рівні 3 мм в горизонтальній площині та 5 мм по висоті достатньо 1 годинного інтервалу спостережень при дискретності запису даних 1 с. Практична значущість. Отримані результати у подальшому можна використати як рекомендації під час проектування та побудови автоматизованих систем моніторингу складних інженерних споруд.
  • Thumbnail Image
    Item
    Effective methods of approximation and prognostication of settling engineering buildings
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Баран, П.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas
    Удосконалення методів апроксимації осідань експоненціальною, дрібнораціональною, поліномінальною та синусоїдними функціями з визначенням інтервалів між циклами спостережень. Методика і результати роботи. Розглянуто методи апроксимації та прогнозування осідань контрольних реперів і марок споруд. Особливу увагу звернено на експоненціальну функцію з використанням простого і точного способу визначення коефіцієнта інтенсивності осідання за середніми значеннями самих осідань і часових інтервалів, який дає змогу суттєво зменшити обсяг ітераційних обчислень. Запропонований у статті точний (інтегральний) метод визначення коефіцієнта інтенсивності осідання практично дає можливість вилучити ітераційний процес обчислень і за даними апроксимації осідань уточнювати коефіцієнти стискування або пористості ґрунту, які визначаються із лабораторних досліджень ґрунту. Для заміни методів поліному і синусоїди розроблено алгоритм апроксимації осідань методом дрібнораціональної функції, що його запропонував В. В. Зіборов [Зиборов, 1972], та методику визначення міжциклових часових інтервалів для виконання раціональних моніторингових спостережень за вертикальними зміщеннями споруд. Показано ефективність застосування методу дрібнораціональної функції та практичну недоцільність використання функції поліному та синусоїди для апроксимації осідань. Доведено, що запропонований В. В. Зіборовим метод дрібнораціональної функції є найпростішиим в організації обчислень. Наукова новизна. Виконані удосконалення підвищують ефективність і репрезентативність даних апроксимації, сприяють зменшенню обсягу обчислень. Практична цінність. Розроблення методики розрахунку часових інтервалів між циклами спостережень для різних функцій апроксимації практично дає змогу вилучити ітераційний процес визначення коефіцієнта інтенсивності осідання для експоненти та використання цього коефіцієнта для уточнення коефіцієнтів стисливості або пористості ґрунту, які визначаються за його лабораторними дослідженнями.