Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2019. – Випуск 90

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57285

Міжвідомчий науково-технічний збірник

У збірнику опубліковані статті за результатами досліджень інженерної геодезії, супутникової геодезії, геодезичної гравіметрії, картографії, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформатики, кадастру та моніторингу земель. Входить до Переліку наукових фахових видань з технічних наук, який затвержений МОН України.

Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; відповідальний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 90. – 76 с. : іл. : ill.

Геодезія, картографія і аерофотознімання

Зміст


1
5
15
29
41
50
65
74

Content


1
5
15
29
41
50
65
74

Browse

Filters

20198

Settings

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12)
  • Thumbnail Image
    Item
    Визначення похибки ЦМР ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську локальну частини смт. Східниця
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Четверіков, Б. В.; Бабій, Л. В.; Процик, М. Т.; Ільків, Т. Я.; Chetverikov, B.; Babiy, L.; Protsyk, M.; Ilkiv, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи – оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих з безпілотного літального апарату на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завдання роботи – проаналізувати різниці висот точок, отриманих за допомогою карти висот із БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Методика. Запропоновано методику визначення реальної величини висотної похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську місцевість. Створено локальний тестовий майданчик на горі в смт. Східниця розміром приблизно 70´60 метрів, шо входить у створене загальне аерознімання. Тут виконано додаткове ГНСС-знімання і створено мережу точок із координатами через кожен метр. Отриманий ортотрансформований знімок з картою висот за даними аерознімання всієї Східниці й результатами ГНСС-знімання через кожні 50 метрів відкрито в програмному забезпеченні ArcGIS. На аерознімок нанесено шар точок локальної ділянки і порівняно з координатими тих самих точок, отриманих із карти висот. Результати. Порівнюючи висотні показники 87 точок на схилі гори в смт. Східниця, отримані за допомогою ГНСС-знімання, з висотними показниками тих самих точок, взятих із карти висот, створеної за даними аерознімання з безпілотного літального апарата, визначено, що висотні показники точок не дуже відрізняються. Середня квадратична похибка становить 0,39 м. Наукова новизна. Запропоновано методику порівняння висотних показників точок місцевості, отриманих різними методами для визначення величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з БПЛА на гірську локальну ділянку смт. Східниця. Практична значущість. Отримані результати величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з безпілотних літальних апаратів на окрему гірську частину смт. Східниця, вказують на те, що ортотрансформування аерознімків окремих гірських територій з БПЛА є в зоні допуску.
  • Thumbnail Image
    Item
    Автоматизована побудова цифрової моделі мікроповерхні об'єкта за РЕМ-стереопарою методом кореляційного ототожнення ідентичних ділянок
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Іванчук, О. М.; Тумська, О. В.; Ivanchuk, O.; Tumska, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи – розробити і дослідити метод автоматизованої побудови цифрової моделі мікроповерхні об’єкта з використанням стереопари цифрових РEM-зображень з урахуванням специфіки РEM-знімання і оцінки точності цифрового моделювання. Розроблений метод полягає, по-перше, у генеруванні щільного набору вхідних точок на лівому РEM-зображенні стереопари в областях з локальними особливостями і використанні ітераційного процесу по рівнях піраміди зображень. По-друге, пошук відповідних точок на правому РEM-зображенні стереопари виконується на основі послідовного зміщення точок (центрів вікон пошуку) на параметр зсуву з можливого діапазону паралаксів із використанням методу кореляційного ототожнення. Для дослідження використано дві стереопари цифрових РEM-зображень. Цифрові зображення деформованої поверхні хромованої сталі отримано за допомогою JSM 7100F (JEOL) зі збільшенням 750х. Зображення лесового ґрунту отримано за допомогою РЕМ “Hitachi” S-800 зі збільшенням 1000х. Під час розрахунку просторових координат точок мікрорельєфу поверхні враховано значення геометричних спотворень, властивих РЕМ-знімку. Щоб усунути деякі аномальні значення висот тривимірної моделі, застосовано процедуру адаптивної медіанної фільтрації. Для оцінювання точності моделювання мікроповерхонь були створені тестові моделі шляхом ручного вимірювання координат характерних точок цифрових стереопар обох зразків. Заропоновано спосіб зсуву параметрів, який зменшує пошук і ймовірність помилкової ідентифікації і, крім того, прискорює процедуру ототожнення в парі зображень. Отримано формули для розрахунку координат центру вікна пошуку та відповідної точки на правому зображенні на k-му кроці процесу зсуву. Для оцінювання точності обчислені різниці між висотами тестової моделі і висотами, інтерпольованими в тих самих точках з використанням створених моделей. Для мікроповерхні зразка хромованої сталі близько 79 % точок, а для мікроповерхні зразка лесового ґрунту близько 70 % точок містяться в межах допуску ΔZ ≤ ± 2 мкм. Вперше в Україні розроблено метод автоматизованого пошуку відповідних точок стереопари на основі зсуву параметрів з урахуванням особливостей РЕМ-знімання. На основі вищевказаного методу розроблено технологію автоматизованого створення цифрової моделі мікроповерхні об’єкта за стереопарою РEM-зображень і створено авторське програмне забезпечення, яке показує її ефективність і доцільність. Можливість відтворювати мікрорельєф поверхні об’єкта автоматизовано з використанням стереопари цифрових РEM-зображень відповідно до вимог точності визначення просторових координат точок та структури мікроповерхні об’єкта.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження точності хмари точок методом наземного лазерного сканування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Глотов, В. М.; Марусаж, Х. І.; Hlotov, V.; Marusazh, Kh.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Виконано експеримент, який полягав у дослідженні хмар точок, а саме їх щільності, інтервалу між точками, змін інтенсивності залежно від зміни відстані та кольору поверхні сканування. Для досліджень використано наземний лазерний сканер Faro Focus 3D S120. Як тестову марку обрано шліфовану скляну платівку розміром 30×30 см, яку було двічі покрито аерозолем із білоюматовоюфарбоюз відбивноюздатністю близько 80 % з однієї сторони марки та чорною матовою фарбою з відбивною здатністю близько 20 % з іншої сторони марки. Для виконання експериментальних робіт тестову марку встановлювали на підставку штатива за допомогою втулки, яка кріпиться до марки. Марку розташовували білою стороною на відстані 0,6 м від наземного лазерного сканера та виконували сканування. Потім марку обертали чорною стороною та повторювали сканування. Виміри повторювали на відстанях 1,5 м, 3 м, 5 м, 10 м. Загалом отримано 10 сканів. Значення інтенсивності експортовано з хмари точок за допомогою стандартного програмного забезпечення Faro SCENE. Для оцінювання результатів дослідження проаналізовано графіки розподілу хмар точок у площинах YX та YZ фрагментів білої та чорної сторін марок, інтенсивності відбитого лазерного випромінювання та стандартне відхилення значень інтенсивності. Подано та проаналізовано вплив якісно-кількісних характеристик об’єкта сканування на точність побудови хмар точок наземним лазерним сканером Faro Focus 3D S120.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моніторинг засихання хвойних лісів Прикарпатського регіону з використанням даних дистанційного зондування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Бурштинська, Х. В.; Петрик, Ю. В.; Поліщук, Б. В.; Шило, О. Є.; Burshtynska, Kh.; Petryk, Yu.; Polishchuk, B.; Shylo, Ye.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що ґрунтується на використанні різних за спектральними характеристиками і розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обґрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розроблення ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих дає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження ґрунтується на використанні космічних знімків високого середнього розрізнення, одержаних із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з безпілотного літального апарату. Дослідження виконано на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено три експедиції. Під час останньої експедиції знято з безпілотного літального апарату дві тестові ділянки. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що дають змогу ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для поліпшення інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Щоб визначити площі ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю, виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проаналізовано отримані результати.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методи непрямого передання координат пунктів внутрішньої геодезичної мережі будівлі на монтажний горизонт
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Баран, П. І.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Розглянуто методи непрямого передання координат пунктів внутрішніх геодезичних мереж (ВГМ) будинків на монтажний горизонт (МГ), зокрема вертикального оптичного або лазерного проеціювання, механічної (струнної) вертикалі та створно-обернених лінійно-кутових засічок, які не потребуютьвлаштування зенітних отворів у плитах перекриття будинків та споруд. У методах вертикального проеціювання використовують стаціонарні й переносні навісні металеві консолі або столики, які закріплюють на зовнішніх стінах та плитах перекриття будівлі. Переважно здійснюють передання координат двох-трьох вихідних пунктів, розташованих на продовженні головних або основних осей споруди. Для побудови розмічувальної геодезичної мережі на монтажному горизонті на переданих наверх пунктах встановлюють трипельпризми або візирні марки та прокладають між ними ходи осьової полігонометрії з координатною або азимутальною прив’язками до напрямків на віддалені орієнтирні місцеві об’єкти. За відсутності умов для побудови позабудинкових вертикалей застосовують методи обернених створно-орієнтованих лінійно-кутових засічок (СОЛКЗ) із електронними тахеометрами для визначення планового (або просторового) розміщення пунктів ВГМ на МГ на основі наземних (трансляційних) пунктів зовнішньої геодезичної мережі (ЗГМ) будівельного майданчика або прилеглої до нього території. Проаналізовано різні моделі побудови СОЛКЗ залежно від умов забезпечення спостережень наземних пунктів, розташованих в зоні розміщення об’єкта будівництва. З метою спрощення технології інженерно-геодезичних робіт із передання пунктів ВГМ з вихідного на МГ та опрацювання результатів виконавчого знімання несних конструкцій на кожному поверсі координати трансляційних пунктів доцільно визначати в осевій системі координат ВГМ, побудованій на вихідному ярусі. Розрахунки точності вказаних методів свідчать, що середні квадратичні похибки передання пунктів та побудови внутрішньої геодезичної мережі на МГ не перевищать 5–9 мм, встановлених ДБН В.1.3.2 -2010 для чотирьох категорій споруд.
  • Thumbnail Image
    Item
    Опрацювання результатів вимірювань довжини для звірень або калібрувань віддалемірів і тахеометрів на польовому компараторі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Самойленко, О. М.; Адаменко, О. М.; Samoilenko, O.; Adamenko, O.; ДП “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ”; Research and Production Institute SE “UKRMETRTESTSTANDART”
    Розроблено методику зрівнювання результатів вимірювань довжини під час калібрування польового компаратора для повірки (калібрування) віддалемірів та віддалемірної частини тахеометрів. На її основі також створено методику опрацювання результатів звірень еталонних віддалемірів на польовому компараторі за методом найменших квадратів (МНК). За МНК оцінюють адитивні систематичні зміщення вимірювань довжини кожним віддалеміром та систематичні зміщення, які вносить у результати вимірювань довжини кожний відбивач. Також визначають мультиплікативні ступені еквівалентності віддалемірів. Під час калібрувань польових компараторів систематичні зміщення та ступені еквівалентності, одержані під час звірень віддалемірів, потрібно використовувати як поправлення. За МНК оцінюють невизначеність за типом А значень довжини ліній польового компаратора, а також систематичних зміщень вимірювань віддалемірами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Титульний аркуш до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12)