Геодинаміка. – 2018. – №1(24)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44993

Науковий журнал

Науковий журнал “Геодинаміка” містить три наукові розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика”. У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. Номери журналу “Геодинаміка”, починаючи з 2014 р., внесені в базу “Index Copernicus”. Статті, опубліковані в журналі “Геодинаміка”, визнаються ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал “Геодинаміка” входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал “Геодинаміка” прийнятий до Індексу цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 2 (24). – 120 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
5
27
40
51
60
80
91
100
111
113
115

Content


1
5
27
40
51
60
80
91
100
111
113
115

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Механізм вогнища і тектонічний контекст землетрусу 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Малицький, Д.; Гнип, А.; Грицай, О.; Муровська, А.; Кравець, С.; Козловський, Е.; Микита, А.; Malytskyi, D.; Hnyp, A.; Hrytsai, O.; Murovska, A.; Kravets, S.; Kozlovskyi, E.; Mykyta, A.; Малицкий, Д.; Гнып, А.; Грыцай, О.; Муровская, А.; Кравец, С.; Козловский, Е.; Мыкыта, А.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Карпатское отделение институту геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины
    Мета. Метою роботи є визначення механізму вогнища землетрусу, який відбувся 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник (21h46m8,4s, j = 49,34˚, λ = 23,49˚, h = 1,9 км, MD = 2,9) двома методами – за знаками вступів Р-хвиль та методом інверсії хвильових форм за даними обмеженої кількості станцій. Методика. Моделювання сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі, представленому у вигляді горизонтально- шаруватої пружної структури, здійснюється матричним методом. Співвідношення, отримані для полів переміщень на вільній поверхні півпростору, використано для визначення тензора сейсмічного моменту як функції часу шляхом виділення тільки прямих P-хвиль. У роботі використано також метод визначення механізму вогнища землетрусу за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Результати. У роботі представлено розв’язання оберненої задачі щодо визначення механізму вогнища землетрусу методом інверсії хвильових форм у випадку обмеженої кількості станцій та за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Показано, що фокальний механізм, визначений за вступами Р-хвиль надійніший. Зіставлення характеристик землетрусу, механізму його вогнища з тектонічною будовою регіону дає змогу пов’язати землетрус з насувом другого порядку в межах аллохтонної частини Самбірського покриву. Наукова новизна. Обернення хвильових форм лише прямих Р-хвиль, запропоноване в роботі, дає змогу визначати механізм вогнища землетрусу за даними малої кількості станцій, що особливо актуально у регіонах з порівняно невисоким рівнем місцевої сейсмічної активності, до яких належить Передкарпаття. Механізм стебницького землетрусу 29.09.2017 р є одним з перших, визначених у межах Передкарпатського прогину; зіставлення механізму з даними про геологічну будову регіону дало змогу з’ясувати ймовірні тектонічні передумови землетрусу і пов’язати його зі зсувом ґрунту поблизу м. Стебник. Практична значущість. Одна із нодальних площин, визначеного в роботі механізму вогнища, є площиною розриву землетрусу, який найімовірніше став причиною екологічної катастрофи – зсуву ґрунту поблизу м. Стебник приблизно о 21h47m0.0s GMT 29.09.2017 р.