Філософські науки. – 2010. – №661

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/6335

Вісник Національного університету "Львівська політехніка"

Тематичний випуск Вісника Національного університету “Львівська політехніка” “Філософські науки” видається з ініціативи кафедри філософії Львівської політехніки. У цьому випуску опубліковані статті, присвячені актуальним проблем сучасної філософії, зокрема – проблемам онтології, гносеології, історії української філософії, релігієзнавству, етичним та естетичним питанням, відображені події наукового життя. Розрахований на науковців, викладачів гуманітарних дисциплін, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : [збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – № 661 : Філософські науки / відповідальний редактор В. Л. Петрушенко . – 144 с.

Browse

Filters

20101

Settings

Author: search.filters.author.Дахній, АндрійSubject: search.filters.subject.identity

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Укорінення як основа філософської творчості М. Гайдеґґера
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Дахній, Андрій
    Філософiя Гайдеґґера розглядається крізь призму укорінення, тобто враховуються як етнічне походження, ментальні чинники, зокрема, швабські витоки мислителя, так і впливи теоретичного плану – давньогрецькі й християнські. Усі ці чинники відіграють істотну роль у трансформації Гайдеґґером рефлективної феноменології у феноменологію герменевтичну. Водночас показано спроби критики гайдеґґерівської апологетики вкорінення, яка здійснюється, зокрема, Ю. Габермасом та Е. Левінасом на основі врахування технологічно-глобалізаційних змін у ХХ столітті. Heidegger’s philosophy is examined through a prism of enrooting, which means that we can speak as about ethnic origin, mental factors, in particular shvabs heredity of thinker, so about theoretical influence such as Ancient Greek studies and Christianity as well. All these factors take place in Heidegger’s transformation of reflective phenomenology into hermeneutic one. At the same time we can retrace some attempts to criticize Heidegger’s apologetics of enrooting. Such criticism is provided, in particular, by J. Habermas and E. Levinas, and it is based on technological and globalization changes in the XX century.