Геодинаміка. – 2023. – №1(34)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61308

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – № 1 (34). – 100 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
19
28
37
47
57
70
80
97

Content


1
5
19
28
37
47
57
70
80
97

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Application of cross-spectral analysis and fast Fourier transform to detect soil vibrations in the natural and technical geosystem of the Dniester PSPP
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-26) Зигар, Андрій; Zyhar, Andrii; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
    Основна мета дослідження полягає у виявленні залежності між змінами рівня води та деформацією ґрунту, девіатором напружень якого є циклічна зміна навантажень на ложе резервуара водосховища, тобто резервуар ГАЕС виконує роль осцилятора поперечних коливань, а ґрунтовий екстензометр – функцію зчитування та фіксації цих коливань. Методика. Для вирішення завдання потрібно записати часовий ряд коливань рівня води та часовий ряд коливань датчиків екстензометрів на всіх горизонтах заглиблення, виконати швидке перетворення Фур’є для коливань рівнів води окремо, далі аналогічно коливань кожного із датчиків екстензометра, розрахувати спектр потужності сигналів окремо всіх датчиків у ґрунті, зіставивши амплітудно-частотні, фазово-частотні складові спектрів потужності коливань рівня води та вертикальних коливань екстензометричних датчиків. Результати. Під час досліджень встановлено, що водосховище ГАЕС, є джерелом генерації низькочастотних коливань у широкому спектральному діапазоні. Ці коливання мають дуже довгі хвилі, вимірювані десятками тисяч кілометрів, які можуть поширюватися на великі відстані, як по фронту геологічних шарів, так і вглиб. Наукова новизна. Дослідження дають змогу точніше оцінити частотний спектр коливань і визначити резонансні явища, що можуть виникати в ґрунтах під час роботи енергооб’єкта. Крім того, це дослідження виконано в конкретному регіоні, що дає змогу отримати точніші дані про вплив низькочастотних коливань на геосистему в цьому регіоні. Отже, це дослідження може становити інтерес для фахівців у галузі геотехніки, геології та енергетики, а також може бути використане під час планування та експлуатації інших енергооб'єктів у подібних умовах. Практична значущість. Низькочастотні хвилі можна виявити за допомогою сейсмічних приладів, таких як сейсмометри. Результати цього дослідження допоможуть коригувати аналіз та інтерпретацію сейсмограм, що важливо для розуміння процесів, які відбуваються в зоні експлуатації гідроелектростанції.