Геодезія, картографія і аерофотознімання
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2147
Міжвідомчий науково-технічний збірник.
ISSN 0130-1039
News
Геодезія, картографія і аерофотознімання.
Міжвідомчий науково-технічний збірник.
ISSN 0130-1039.
Видається з 1964 року.
Browse
5 results
Search Results
Item Methods of creaton a geoinformation online resource for governing a united territorial community(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Галайда, Андрій; Четверіков, Борис; Колб, Ігор; Galayda, Andrii; Chetverikov, Borys; Kolb, Ihor; Департамент розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національний університет “Львівська політехніка”; f National Infrastructure of Geospatial Data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – запропонувати методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління Лісовогринівецькою ОТГ. Для реалізації поставлених завдань розроблено технологічну схему, що складалася з 9 етапів роботи. Перший етап передбачав збір та аналіз різнорідних даних як векторного, так і растрового форматів на територіюЛісовогренівецької об’єднаної територіальної громади. На другому етапі, за допомогою програмного забезпечення Global Mapper, всі файли векторних даних у форматах *.dxf та *.dmf, що були раніше отримні, конвертовано у формат *.shp для подальшого їх опрацювання в ПП ArcGIS. Внаслідок конвертації, отримано графічні і атрибутивні дані в потрібному форматі і згідно шарів, які вони містять, відредаговано базу геоданих з умовними позначеннями згідно класифікатору для створення планів масштабу 1:2000. На наступному етапі постало завдання уніфікації бази даних конвертованих файлів, так як векторні дані створено з різною побудовою атрибутивних таблиць. Окрім цього, виникла необхідність внесення векторних даних у відредаговану базу геопросторових даних. Для цього написано скрипт на мові Python, що перебудовуєItem Research of spatial location sanitary protection zones of industrial enterprises using methods of geoinformation modeling(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Грицьків, Назар; Бабій, Любов; Горяінова, Ірина; Hrytskiv, Nazar; Babiy, Lyubov; Horyainova, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Кав Медідаб; Lviv Polytechnic National University; Kav MedidabАктуальною є проблема застосування тематичного картографування територій виробничих об’єктів з метою отримання просторових даних про шкідливий вплив на навколишнє середовище. Одним з факторів, який мінімізує цей вплив, є дотримання санітарно-захисних зон. Території, відведені під санітарно-захисні зони, повинні відповідати актуальним даним про місцевість, змоделювати яку можна сучасними засобами ГІС-технологій з використанням даних дистанційного зондування Землі, що надасть можливість швидко та точно отримувати просторові характеристики об’єктів та проводити аналіз тематичної інформації. Тому, метою роботи є отримання та аналіз просторових тематичних даних про санітарно-захисні зони виробничих підприємств на основі базових геопросторових даних. Методика. Для просторового аналізу санітарно-захисних зон застосовано методику моделювання просторових даних за картографічними матеріалами та даними ДЗЗ і аналіз побудованої моделі. Результати. Створено картографічну модель та проаналізовано дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами м. Славута та Хмельницької атомної електростанції. Наукова новизна. Запропонована технологія дозволила поєднати картографічні дані та дані ДЗЗ у єдине програмне середовище і на їх основі виконати моделювання та аналіз санітарно-захисних зон підприємств міста Славута. Практична значущість. Картографічна модель доповнена актуальними даними ДЗЗ. Аналіз побудованої моделі вказав на сучасний стан дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами. Апробовану технологічну схему можна застосувати для моделювання і аналізу санітарно-захисних зон підприємств, які шкідливо впливають на навколишнє середовище.Item Mapping of avalanche dangerous territories using GIS technologies(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Hrytskiv, N.; Laykun, L.; Babiy, L.Purpose. Avalanching is a natural phenomenon that can cause loss of life, destructions of residential and industrial buildings, inflict losses on forestry, agriculture and tourism development in mountainous areas. Monitoring and research of potential avalanche dangerous territories is an urgent task. Geoinformation modeling plays leading role for its solving. The purpose of this paper is to create raster thematic maps of avalanching hazards on the base of analysis of certain morphometric and environmental factors of avalanching in the territory of the mountain ridge Polonyna Borzhava. Methodology. Digital terrain models were obtained by vectorization of cartographic materials. This created vector models were interpolated into raster model, which became the basis for classification of geomorphometric factors of avalanching. The following factors of avalanche formation have been selected: fixed (hillside slopes, curvature and hills exposure) and variable (direction of winds). Resulting rasters were reclassified for further operations using the tools of map algebra, such as raster calculator. The classes of avalanche dangerous areas, depending on the combination of values of slope and exposure, were sorted in the resulting summation of rasters of slopes, curvature and orientation of slopes and generalization of the number of received classes. Results. A digital elevation model and raster thematic map of avalanche dangerous territories of mountain ridge Polonyna Borzhava were created. Originality. A comprehensive approach that includes integration of cartographic material, statistical meteorological data and some geomorphometric data about surface in a unified geographic information system allocates the territories with consistent snow avalanche phenomena of mountain ridge Polonyna Borzhava. Practical significance. Certain geomorphometric parameters of relief of mountain ridge Polonyna Borzhava were considered to determine areas with different degrees of avalanche hazard. Mapping of snow avalanche phenomena of Polonyna Borzhava ridge in scale of 1 : 50000 was implemented. The thematic map of relative avalanche hazard will allow professionals to focus on specific territories during the planning activity considering potential threats caused by snow avalanches. Мета. Лавиноутворення є природним явищем, здатним зумовити загибель людей, спричиняти руйнування житлових та виробничих будівель, завдавати збитків лісовому, сільському господарствам та розвитку туризму у гірських районах. Моніторинг та дослідження потенційно лавинонебезпечних територій є актуальним завданням, одну з провідних ролей у вирішенні якого можуть відіграти засоби геоінформаційного моделювання. Тому метою цієї роботи є створення растрової тематичної карти лавинної небезпеки на основі аналізу окремих морфометричних та природних чинників лавиноутворення на території хребта Полонини Боржави. Методика. Через векторизацію картографічних матеріалів отримано цифрову модель місцевості. Створену векторну модель інтерпольовано у растрову, яка стала основою для класифікації геомор- фометричних чинників лавиноутворення. Чинниками утворення лавин обрано з постійних - нахил схилів, кривину та орієнтування схилів і один змінний природний чинник - напрямок вітрів. Отримані растри перекласифіковані для виконання подальших операцій над ними із застосуванням інструментів алгебри карт, а саме растрового калькулятора. У результаті суми растрів нахилів, кривини та орієнтування схилів і генералізації кількості отриманих класів, виділено класи територій лавинної небезпеки залежно від поєднання величин нахилу та експозиції. Результати. Створено цифрову модель рельєфу та растрову тематичну карту лавинонебезпечних ділянок хребта Полонини Боржави. Наукова новизна. Комплексний підхід, який передбачає інтеграцію картографічного матеріалу, статистичних метеорологічних даних та окремих геоморфометричних даних про поверхню в єдину геоінформаційну систему, дає змогу виділити території постійної дії сніголавинних явищ хребта Полонини Боржави. Практична значущість. Для визначення територій з різним ступенем лавинної небезпеки враховано окремі геоморфометричні параметри рельєфу хребта Полонини Боржави. Проведено картографування сніголавинних явищ Боржавського хребта у масштабі 1:50000. Наявність тематичної карти відносної лавинної небезпеки дасть змогу фахівцям зосередити увагу на конкретних територіях під час планування діяльності та виникнення потенційних загроз від сходження снігових лавин.Item Дослідження динамічних процесів на гірничо-промислових об’єктах методами геоінформаційного моделювання(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Грицьків, Н. З.; Горлатова, В. О.Мета. Актуальною є проблема застосування тематичного картографування на територіях з техногенними загрозами, до одної з яких належить Домбровський кар’єр у місті Калуші Івано-Франківської області. Будь- який шлях усунення цих загроз потребує чітких розрахунків обсягу робіт, прогнозування змін, які можуть відбутися на місцевості з впровадженням того чи іншого способу запобігання техногенній катастрофі. Такі розрахунки і прогнози повинні опиратися на актуальні дані про територію, змоделювати яку можна сучасними засобами ГІС-технологій. Тому метою цієї роботи є створення цифрової моделі місцевості (ЦММ) території Домбровського кар’єру як основи для моделювання та дослідження динамічних процесів. Методика. Для створення ЦММ застосовано методику актуалізації архівних картографічних матеріалів із застосуванням даних космічного знімання, а для моделювання динамічних процесів - модулі пакета ArcGIS. Результати. Побудовано цифрову модель місцевості Домбровського кар’єру та досліджено динаміку змін обсягу розсолів у кар’єрі. Наукова новизна. Запропонована технологія дала змогу інтегрувати архівні картографічні матеріали, описові дані, дані сучасних космічних знімань у єдине програмне середовище і на їх основі вперше створити актуальну ЦММ Домбровського кар’єру. Практична значущість. Статистичні дані динаміки затоплення кар’єру доповнені графічною основою у вигляді цифрової моделі місцевості. Аналіз побудованої цифрової моделі місцевості підтвердив можливість забруднення підземних вод навколишньої території розсолами з кар’єру. Отриману цифрову модель місцевості можна використати для моделювання інженерних завдань, пов’язаних з іншими техногенними загрозами та загального моніторингу гірничо¬промислового об’єкта.Цель. Актуальна проблема применения тематического картографирования территорий, несущей техногенные угрозы, к одной из которых относится Домбровский карьер в городе Калуше Ивано- Франковской области. Любой путь устранения этих угроз предусматривает четкие расчеты объемов робот, прогнозирование изменений, которые могут возникнуть на местности с внедрением того или юного способа предотвращения техногенной угрозы. Такие расчеты и прогнозы должны обосновываться актуальными данными о территории, смоделировать которую можно современными средствами ГИС-технологий. Поэтому целью данной работы является создание цифровой модели местности (ЦММ) территории Домбровского карьера, как основы для моделирования динамических процессов. Методика. Для создания ЦММ применен метод актуализации архивных картографических данных по данным космической съемки, а для моделирования динамических процессов - модули пакета ArcGIS. Результаты. Создана цифровая модель местности территории Домбровского карьера и исследована динамика изменений объемов рассолов в карьере. Научная новизна. Технологическая схема актуализации картографических данных позволяет оперативно и с достаточной точностью получить данные о динамических процессах на карьере посредством ГИС-технологий. Практическая значимость. Статистические данные затопления карьера дополнены графической информацией в виде цифровой модели местности. Анализ созданной цифровой модели местности подтвердил возможность загрязнения подземных вод окружающей территории карьера. Полученную цифровую модель местности можно использовать для моделирования инженерных задач при других техногенных угрозах и мониторинга горнопромышленного объекта. Purpose. The problem of application of thematic mapping in areas with man-made threats to which Dombrovski quarry in Kalush of Ivano-Frankivsk region relates is actual. Any way to eliminate these threats requires precise calculations of the work volume, prediction of changes that may take place on the terrain after introduction of a method for preventing disasters. Such calculations and predictions should be based on actual data about the territory which can be modeled by modern means of GIS technologies. Therefore the aim of this paper is to create a digital terrain model (DTM) for the territory of Dombrowski quarry, as a basis for modeling and studying dynamic processes. Methodology. To create DTM it was applied the methodology of updating of archival cartographic materials using space image data, and for modeling dynamic processes - ArcGIS modules. Results. It was created the digital terrain model of Dombrovskiy quarry and the dynamics of changes in the volume of brine in this quarry was studied. Originality. Technological scheme of actualization of cartographical data allows operatively and with the required accuracy obtain data on the dynamic processes in quarry using GIS technologies. Practical significance. Statistical data of quarry flooding dynamics is supplemented with graphic basis in aform of digital terrain model. Analysis of the created digital terrain model has confirmed the possibility groundwater pollution of surrounding area withquarry brines. The resulting digital terrain model can be used for modeling engineering tasks related with other man-made threats and overall monitoring of mining and industrial object.Item ГІС-технології в аналізі проектів розвитку вітрової енергетики на Прикарпатті(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Колб, І. З.Мета. Серед інвестиційних проектів, пов’язаних з розвитком економіки в регіонах, особливу увагу привертають проекти, які передбачають відведення значної кількості земель, цінних з огляду на їхній екологічний стан, високий рекреаційний ресурс чи інші обставини. Саме до таких типів проектів належать програми розвитку вітрової енергетики. Актуальною є проблема оцінювання якості проектування вітрових парків з урахуванням існуючих ландшафтно-кліматичних умов. Методика. Для вирішення означеної проблеми пропонується застосувати методи геоінформаційного моделювання та аналізу. Обґрунтуванням параметрів, з якими застосовуються програмні інструменти має бути аналіз літературних джерел, описано вплив на людину і довкілля вітрових енергетичних установок (ВЕУ), а також умови виникнення так званого “промислового вітру”, необхідного для їхньої роботи. Результати. Наведені результати дослідження вказують на можливість ефективного, науково обгрунтованого застосування ГІС для аналізу проектів розміщення вітропарків. Подання результатів просторового аналізу в вигляді карт наглядно демонструє всі переваги та недоліки проектів. На прикладі проекту вітрового парку в Турківському районі Львіської області показано можливість виявлення проблем у просторовому розташуванні вітрових енергетичних установок (ВЕУ). Наукова новизна. Вперше з погляду геоінформатики проаналізовано комплекс вимог до просторового розташування ВЕУ як у відношенні до використання місцевих кліматичних умов, розміщення вітрових енергетичних установок щодо елементів ландшафту, так і у дотриманні санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо відстаней до місць постійного перебування людей. Виконано геоінформаційне дослідження проекту вітропарку великої потужності в конкретних кліматичних і ландшафтних умовах Прикарпаття. Практична значущість. Отримані результати дослідження можуть мати важливе значення під час презентування проектів як громадськості, так і фахівцям для прийняття інвестиційних рішень. Подані у статті методи аналізу можна застосувати щодо проектів регіональних і місцевих програм розвитку вітрової енергетики. Цель. Среди инвестиционных проектов, направленных на развитие экономики в регионах, особое внимание привлекают проекты, предусматривающие отвод существенного количества земель, ценных исходя из их екологического состояния, высокого уровня рекреационного ресурса или исходя из других соображений. Именно к такому типу проектов относятся программы развития ветровой энергетики. Акту¬альной есть проблема оценивания качества проектирования ветровых парков с учетом существующих ландшафтно-климатических условий. Методика. Для решения означенной проблемы предлагается исполь¬зовать методы геоинформационного моделирования и анализа. Для обоснования параметров программных инструментов ГИС необходим анализ литературных источников, описывающих влияние на человека и окрущающую среду ветровых энергетических установок (ВЭУ) а также условия возникновения так называемого “промышленного ветра”, необходимого для ихней работы. Результаты. Полученные резуль¬таты исследования указывают на возможность эффективного, научно обоснованного приложения ГИС для анализа проектов размещения ветропарков. Представление результатов пространственного анализа в виде карт наглядно демонстрирует все сильные и слабые особенности проектов. На примере проекта ветрового парка в Турковском районе Львовской области показано возможность выявления проблем в пространст¬венном размещении ветровых энергетических установок. Научная новизна. Впервые с точки зрения геоинформатики проанализирован комплекс требований к пространственному размещению ВЭУ касательно к геоинформационное исследование проекта ветропарка большой мощности в конкретных климатических и ландшафтных условиях Прикарпатья. Практическая значимость. Полученные результаты исследования могут быть значимыми при представлении проектов общественности и специалистам для принятия инвестиционных решений. Представленые в работе методы анализа могут быть применимы к проектам региональных и местных программ развития ветровой энергетики. Purpose. Among the investment projects related to economic development in the region, special attention is drawn to projects that involve a significant amount ofland allocation, valuable because of their ecological status, high recreational resources and other circumstances. Exactly to these types of projects wind power development programs relate. The actual problem is the evaluation of the quality of wind parks design, taking into account the existing landscape and climatic conditions. Methods. To solve the abovementioned problem it is proposed to apply the methods of GIS modeling and analysis. An analysis of the literature describing the impact of wind power plants (WPP) on people and environment and the conditions of the so-called “industrial wind” necessary for their work shoul serve for rationale of the parameters of software tools. Results. The results of the study point to the possibility of effective, science-based application of GIS for analysis of projects of wind farms location. Presentation of spatial analysis in the form of maps clearly demonstrates all the strengths and weaknesses of project features. On the example of the wind park in Turka district of Lviv region it is shown the ability to detect problems in the spatial location of wind power plants (WPP). Scientific novelty. For the first time in terms of Geoinformatics it was analyzed the complex of requirements to spatial location of WPP in relation to the use of local climatic conditions, location of wind power plants with considering landscape elements and to compliance of hygiene recommendations concerning on the distance to the permanent stay of people. It was done the geoinformational research of the project of high power wind park in specific climatic and landscape conditions of the Precarpathians. The practical significance. Obtained results of the research can play an important role in presenting projects for both public and professionals to make investment decisions. Presented in the paper methods of analysis can be used for projects of regional and local wind power development programs.