Матеріали партнерів

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3

Browse

Now showing 1 - 20 of 395

Надгробок в формі скульптури двох хлопчиків (частина скульптури з даху гробівця Матіаса Бауера)
(1988) Шишка, Олександр Володимирович
35_0001
Зміст до праць наукового товариства ім. Шевченка.Геологічний збірник. Т. 19.
(НТШ, 2007)
Перспективи відкрить нових покладів вуглеводнів на Східно-Волинській площі Передкарпатського прогину
(НТШ, 2007) Бодлак, Петро; Борсук, Володимир; Босяк, Олексій; Ясляр, Мирон
As a results of the seismic survey on oil and gas in Dolyna oil and gas bearing region the new perspective area is prognozed. Dovholuts’ka, Pidberiz’ka and Lysovyts’ka structures connected with II and III lines of prognoze — productive flysch folds of the Boryslav-Pokuttia zone of the Ukrainian Carpathian foredeep.Унаслідок виконаних сейсмічних пошукових робіт на нафту та газ у Долинському нафтопромисловому районі прогнозовано новий перспективний район, виявлені Дов- голукська, Підберізька та Лисовицька структури, що приурочені до ІІ і Ш ярусів прогнозно-продуктивних флішевих структур алохтону Бориславсько-Покутської зо- ни Передкарпатського прогину.
До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат
(НТШ, 2007) Сеньковський, Юрій; Попп, Ігор; Семенюк, Марґарита
Мінералого-петрографічне та літологічне вивчення кременистих та теригенно-кре- менистих порід нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат (район Борислав — Східниця) показали, що в генетичному аспекті ці утворення належать до криптобіогенних силіцитів. Вихідним породоутворювальним матерія- лом у процесі їхнього утворення були скупчення скелетних решток планктонних, рі- дше бентонних кремнеорганізмів (діатомеї, радіолярії, силікофлягелляти, губки та ін.) в осадах седиментаційного басейну. Спорадичне знаходження окременілої піро- кластики в породах розглядається як додаткове джерело аутигенного кремнезему в процесі кремненагромадження та породоутворення. До своєрідного літогенетично- го феномену нижньоолігоценових силіцитів належать фтаніти, які широко розпо- всюджені в Карпатському реґіоні і складають характерний стратиграфічно-мар- куючий горизонт. Ця відміна силіцитів характеризується високим вмістом Сорг., ви- являє певний мінералого-петрографічний склад та структурно-текстурні ознаки. В концептуальному розумінні автори розглядають фтаніти як породи індикатори од- нієї із глобальних фаз „безкисневих подій“ (фаза ОАЕ-4) у Світовому океані, що проявилася у Карпатському седиментаційному басейні в ранньому олігоцені. Кар- патські фтаніти пропонується виділяти під лаконічним терміном „карпатити“, який синтезує певний геолого-океанологічний та літогенетичний зміст.Mineralogical-petrographic and lithological investigations of siliceous and terrigenous-siliceous rocks of the Lower Menilite subformation of the Skiba Unit of the Ukrainian Carpathians (Boryslav – Skhidnytsia region) showed, that in genetic aspect these sediments represent the cryptobiogenic silicites. The rock-forming material in the process of their formation was represented by the accumulation of the skeleton debris of planctonic, more seldom benthonic siliceous organisms (diatoms, radiolaria, silicoflagellata, sponges etc.) in the sediments of the sedimentary basin. Local findings of the silified pyroclastics in rocks is considered as an additional source of authigenic silica in the process of silica accumulation and rocks formation. Ftanites, which are widespread in the Carpathian region and form the characteristic stratigraphic marker horizon, belong to a special lithogenetic phenomenon of Lower Menilite silicites. This kind of silicites is characterized by high Corg. content, shows the special mineralogical-petrographic composition and structuralfabric features. In conceptual relation the authors consider ftanites as rocks-indicators of one of the global phases of “anoxic events” (phase OAE-4) in the World Ocean, which has been reflected in Carpatian sedimentary basin in Early Oligocene. Carpatian ftanites are suggested to be called by a laconic term “carpatites”, which synthesizes a specific geological-oceanological and lithogenetic content.
Про характер західної межі Сіхоте-Алінського складчастого поясу Примор’я
(НТШ, 2007) Лосів, Володимир
Стаття присвячена тектоніці західного обмеження Сіхоте-Алінського складчастого поясу. У ній зроблено короткий огляд досліджень попередників, що стосуються західного обмеження вказаного складчастого поясу. На підставі детального аналізу всіх наявних даних про характер межі між областями структурно-гединамічних комплексів, історії розвитку розломів у різних тектонічних одиницях, палін- спатичних реконструкцій зроблено висновок про те, що західна межа Сіхоте-Алінського складчастого поясу в межах Примор’я представлена комбінацією фраґментів різнотипних порушень, які відрізняються між собою часом утворення та морфологічними особливостями. Висловлено припущення, що утворення Бікінської СФЗ можуть бути фраґментами фронтальної частини шар’яжу Центральної СФЗ.The article is devoted to tectonics of the western border of Sihote-Alin’ folded belts. The short review of the previous investigations concerning the western border of the mentioned folded belts is made. On the base of the detailed analysis all avaible data about the border between the regions of structural- geodynamic comolexes, the development history of the faults in different tectonic units, palinspastic reconstructions it is distinguished that western border of Sihote-Alin’ folded belts in Prymoria is presented by combination of the faults of different types, for them is typical different time of origin and morphological peculiarities. It is suggested that Bikin structural formation zone can be fragment of the frontal part of the Central structuralformation zone (SFZ).
Вплив крайових структур форланду на особливості будови і розвиток Альпійсько-Карпатської та Кримсько-Кавказької складчастих систем
(НТШ, 2007) Ступка, Орест
На прикладі структури Альпійського складчастого поясу взагалі й окремих ланок зокрема показана залежність структурного рисунку і будови складчастих областей від форми і особливостей конфіґурації краю прилеглого континентального масиву. Констатовано, що горизонтальні рухи, які генерувалися у внутрішній зоні рухомого Середземноморського поясу, визначили тектонічний стиль Альпійської складчастої системи, а форма й обриси краю форланду — диференціяцію і специфіку складчастих деформацій в її межах. Стверджено, що у процесі історико-геологічної еволюції існує взаємний, а не односторонній зв’язок форланду і складчастої области.Based on the examples of the Alpine folded belt and some parts of it is shown the dependence of the structural peculiarities and structure of the folded regions from shape and configuration of the marginal part of craton massif. It is distinguished that horizontal movements generated within inner zone of the Mediterranean folded belt determined tectonic style of the Alpine folded system and shape of the marginal part of the foreland determined the specifics of the fold deformations. It is outlined that during historical-geological evolution there is interconnection but not one-way connection between foreland and folded region.
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі
(НТШ, 2007) Кузовенко, Владілен; Шалапінський, Володимир
„Скелі“ вулканітів та неокомських вапняків, що простежуються у фронті Буркутського (Поркулецького) покрову, раніше приймалися за прояви неогенового магматизму у крейдовій піщаній товщі або, разом з нею, за валанжинську вулканогенно-осадову „тростянецьку“ світу чи за тектонічні останці в зоні насування покрову, „вдавлені“ в нижньокрейдові пісковики. Комплексне дослідження г. Петрос та потоку Тростянець показало, що „скелі“ є олістолітами в сеноманській олістостромі, яку пропонується виділити в ранзі „шарів“ із збереженням назви „тростянецькі“. Піщана товща, що залягає на ній, ув’язується з піщаною товщею верхньої крейди-палеогену в центральній частині Буркутського покрову. Джерелом олістолітів була кордільєра, що поставляла їх на південний захід у тростянецькі шари та на північний схід — у відклади яловецької світи.Volcanic rocks and Neocomian limestones traced in the front of the Burkut (Porkulets) thrust suggested before as an evidence of Neogene magmatisms in the Cretaceous sandstone succession or together with it as the Valangian volcanic-sedimentary Trostianets suit or as the tectonic remnants in the zone of the thrusting of nappe intruded to Lower Cretaceous sandstones. Complex investigations in the Petros Mt area and Trostianets river have demonstrated that the klippens are olistolites in Cenomanian olistostrome. This olistostrome is proposed to distinguished as layers with the name Trostianets. Capped sandstone succession is correlated with Upper Cretaceous-Paleogene sandstones of the central part of Burkut nappe. The source of the olistolites was cordillera. The olistolites were transported both towards SW into Trostianets beds and towards NE into Yalovets suit.
Еволюція поглядів про перехідні зони між платформовими та складчастими областями: від геосинклінального вчення до сучасних концепцій
(НТШ, 2007) Бубняк, Ігор
Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції. Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні розломи, перикратонні опускання тощо. Обговорено співвідношення понять „передовий прогин“ та „фордланд“. Розглянуто серію наукових праць, в яких описані причини утворення пограничних структур між платформами та геосинкліналями. Для класичного пе- ріоду досліджень передових прогинів наведені приклади із західних областей України — від першого застосування терміну „передовий прогин“ до сучасних термінологічних проблем. Подано схеми поділу Передкарпатського прогину. Друга частина статті стосується геодинамічних аспектів формування структур земної кори на межі платформових та геосинклінальних областей. Описані механізми, пропоновані для пояснення виникнення цих структур. Також охарактеризовані методи, що використовують при вивченні перехідних зон від платформових до складчастих областей на різних рівнях: від реґіонального до локального рівня. На завершення другої частини показані роботи, в яких тектонічну еволюцію західних областей розглянуто в межах тектоніки літосферних плит. Альтернативні геодинамічні гіпотези (наприклад, гіпотези Землі, що пульсує) є також об’єктом огляду. Зроблено висновок про те, що нові дані можна отримати лише при зближенні різноманітних концепцій та застосуванні нових підходів.The history of notions „foredeep“ and it using in the context of the classical geosyncline doctrine and modern geodynamic conceptions is regarded. Besides the foredeep basins the transitional zones from cratons to geosynclines and accompanying structures — deep faults, pericratonal depressin etc are characterized. Interrelation of the „foredeep“ and „foreland“ concepts is discussed. For the classical period of the foredeep studies the examples from the Western Ukraine are presented — from the first using to modern terminological problems. The tectonic schemes of the Ukrainian Carpathian foredeep are presented. The second part of the work is devoted to the geodynamic aspects of the Earth crust structures situated on the marginal parts of the cratons and folded belts. The mechanism concepts proposed for the explanations of the basin origin on the different levels — from regional to local levels are described. At the end of the second part the works examined the development of the Western Ukraine region from the plate tectonic point of view are shown. Alternative geodynamic hypothesis (for example, pulsating Earth) also are object of the review. The conclusion is made that getting new data can be obtained on the base of the convergence of different conceptions and using new methods.
Термометрична і геохемічна характеристика флюїдів мінералоутворювального середовища кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита
(НТШ, 2007) Наумко, Ігор; Ковалишин, Зенон; Сава, Надія; Братусь, Мирослав; Шашорін, Юрій; Сахно, Богдан
After the data of research of inclusions in quartz fluids from mineral-forming medium at forming goldholding paragenesises of quartz-vein ore showings of southern part of Kirovograd block of Ukrainian shield are characterized. Microscopical observations detected sufficient widening of fluid inclusions in the mineral, the peculiarity of which is presence of visible phase of liquid CO2 at room temperature. Remarcably high relative concentrations of carbon oxide (IV) are detected for volatile components of inclusions in ore-holding quartz. This fact together with high values of relative gas saturation (comparing to background values) can be regarded as indicator of enrichment in useful component (gold). Based on the results of study of unclusions, completed by radiospectroscopic characteristics of minerals, the conclusions are drawn about middle-low temperature conditions and un-equilibrium state of carbon oxide-water fluids of mineral-forming medium, the heterogenization of which (detaching of volatile phase) together with temperature decrease, alkalisation increase of solutions and lowered activity of chlor-ion favoured decomposition of complex compounds in the process of ore accumulation resulting in creating (selecting) of accessory gold.За даними дослідження включень у кварці охарактеризовані флюїди середовища мінералоутворення при формуванні золотовмісних парагенезисів кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита. Мікроскопічні спостереження виявили значну поширеність у мінералі флюїдних включень, характерною особливістю яких є присутність при кімнатній температурі видимої фази рідкого СО2. Особливо високі відносні концентрації оксиду вуглецю (ІV) встановлені для летких компонентів включень у рудовмісному кварці, що разом із значними величинами відносної газонасичености (порівняно з фоновими значеннями) може вважатися показником збагачення його корисним компонентом (золотом). Виходячи з результатів вивчення включень, доповнених радіоспектроскопічними характеристиками мінералів, зроблені висновки про середньо-низькотемпературні умови та нерівноважний стан вуглекислотнводних флюїдів середовища мінералоутворення, гетерогенізація яких із відокремленням леткої фази разом із зниженням температури, підвищенням лужности розчинів і падінням активности хлор-іону сприяла розпадові комплексних сполук у процесі рудовідкладення з утворенням (виділенням) акцесорного золота.
Морфологія вугільних пластів Львівсько-Волинського Кам`яновугільного басейну
(НТШ, 2007) Матрофайло, Михайло
Викладені результати вивчення морфології основних промислових пластів n7н , n7 , nв7 , n8 , nв8 , n9 . Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Встановлено зональну зміну вугільних пластів, головним генетичним критерієм якої є фактор стабільности умов накопичення органічної речовини вугілля та виділені три типи морфолого-генетичних зон. Розглянуто особливості морфолого-генетичної зональности, розщеплень, будови, товщини та відміни морфології пластів як на площі поширення, так і в розрізі вугленосної товщі. Встановлені особливості та відміни морфології вугільних пластів, зумовлені неоднорідністю палеотектонічного режиму прогинання басейну седиментації.The results of morphologic study of the main minable seams n7н , n7 , n7в , n8 , n8в , n9 of the Lviv- Volyn coal basin are adduced. It was established a zonal change of the coal seams the main genetic criterion of which is a factor of stability of accumulation conditions of organic matter of coal and also it was distinguished three types of morphologo-genetic zones. The peculiarities of morphologo-genetic zonality, splittings, structure, thickness and differences between morphologic seams both within the area of spreading and in a section of coal-bearing series are regarded. Determined peculiarities and differences of coal seam morphology are conditioned by heterogeneity of paleotectonic regime of sedimentation basin sagging.
Феномен Нересницького озера на Закарпатті
(НТШ, 2007) Колодій, Володимир
Феномен Нересницького озера полягає у яскраво вираженій гідрохемічній і температурній вертикальній стратифікації, пов‘язаній з літологічною будовою його ванни і гідрологічними та гідрохемічними умовинами живлення. Тут співіснують прісні води та високомінералізовані солянки, що майже стовідсотково складаються з хлористого натрію.У прісноводному поверсі озера водиться риба. Східний берег частково заболочений, заростає шуваром.The phenomenon of the Neresnytsia like conclused in the stricking showed hydrochemical and temperature stratification connected with lithological building of their bath and hydrological conditions of its supply. Here co-exist the fresh water and high mineralised brine what neerly 100 % consist with sodium chloride. In fresh waters floor of the lake lived the fish. The east coast of the lake is partly swampy and choked with the vegetation.
Основні принципи і схема тектонічного районування Українських Карпат
(НТШ, 2007) Лозиняк, Петро; Петрашкевич, Мар’ян
Фаціяльна зональність Карпат, на думку багатьох дослідників, обумовлена розділенням на ранніх етапах їх геосинклінального розвитку на окремі троги та підняття. За основу тектонічного районування области взяті літолого-фаціяльні відміни порід крейди, а для структур нижчого порядку — палеогену. За цими ознаками у складчастій частині Українських Карпат виділені (з півдня на північ): Лесарненський, П’єнінський, Рахівський, Сухівський, Магурський, Шипоцький, Субсілезький і Сколівський покрови — шар’яжі. У моласовому комплексі передгір’я Карпат встановлені Слобідський та Стебницький покрови, які ми об’єднуємо в один Дрогобицький шар’яж. Останній разом із шар’яжами флішових утворень нагромаджені в Підкарпатському рифтогені і зупинені в подальшому русі на північний схід Косівсько-Угерською зоною та Отинським горстом.Facial zonation of the Carpathians in the opinion of many researches is stipulated by the division on the early stages of their geosynclynal development on the separate troughs and uplifts. As a basis of tectonic division of the region were taken lithologic-facial differences of Cretaceous deposits, while for the structures of lower order — Paleogene deposits. On the basis of these features in the folded part of Ukrainian Carpathians are singled out (from the South to the North): Lesarnia, Pieniny, Rakhiv, Sukhiv, Magura, Shypot, Sub-Silesian and Skole nappes — overthrusts. In the molasses complex of the Carpathians foothill Sloboda and Stebnyk nappes are established, which we unite into one Drohobych overthrust. The latter with the overthrust of flysh formations are accumulated in the Precarpathian riftogene and stopped in the subsequent movement to the north-east by Kosiv-Ugerske zone and Otynia horst.
Нові уявлення про роміщення газоносних пасток баденських відкладів Більче-Волицької зони на площі Слобідка Лісна - Коломия
(НТШ, 2007) Заяць, Христина; Субботіна, Наталія; Бєловолова, Людмила; Королюк, Павло; Петришин, Тетяна
On the basis of available seismic survey data interpretation and geologic-geophysical analysis the structural map of the Bilche-Volytsa zone Pre-Miocene base on the area Slobidka Lisna-Kolomyia from the stand of erosional processes of its development is prepared. The peculiarities of the received paleorelief in comparison with producing wells and gas showings placing are examined. It is noted a connection of gas traps in Badenian deposits with corresponding forms (terraces, definite angle of slopes inclination) of sedimentation basin bottom erosional relief. By the mentioned morphological features of the surface of unconformity prospective areas are predicted, which could have prospecting interest in the inherited forms of Badenian formations.За інтерпретацією сейсмічних матеріялів та аналізом геолого-геофізичної інформації побудована структурна карта доміоценової основи Більче-Волицької зони на площі Слобідка Лісна — Коломия з позиції ерозійних процесів її розвитку. Розглянуто особливості одержаного палеорельєфу у зіставленні з розміщенням продуктивних свердловин та газопроявів. Зазначено приуроченість газоносних пасток у відкладах бадену відповідним формам (терасам, певному куту нахилу схилів) ерозійного рельє- фу дна басейну осадконакопичення. За вказаними морфологічними ознаками поверх- ні неузгодження спрогнозовано перспективні ділянки, які можуть мати пошуковий інтерес в успадкованих формах баденських утворень.
Іван Олексишин - американський професор геології
(НТШ, 2007) Бубняк, Ігор; Ярема, Степан
The biography of the famous American Professor of Geology Ivan Olekshyshyn, member of Schevchenko Scientific Society and several American Scientific Societies is described. Two main periods of his scientific activity, Ukrainian and American ones are characterized. After completing secondary school and graduating University he worked for Ternopil and Lviv Gumnaziums. After some time Ivan Oleksyshyn defended dissertation in Austria. The second period of the scientific works connected with the studies of the geology and the fossils from Meryland, Pensylvania and Virdjinia. The Scientific Societies in which Ivan Oleksyshyn was member are oulined. The public activities of Professor I. Oleksyshyn are described as a very creative. The pictures of some samples from Miocene faunal collection gathered by Ivan Oleksyshyn from Natural History Museum of the National Academy of Ukraine are presented in the article.У статті — життєвий та науковий шлях професора геології Івана Олексишина, дійсного члена НТШ і багатьох американських наукових товариств. Охарактеризовані два великі періоди його наукової діяльности: український та американський. Закінчивши класичну гімназію та університет, І. Олексишин учителював у Тернопільській та Львівській гімназіях. Згодом захистив докторську дисертацію в Австрії. Другий етап пов’язаний із вивченням геології та викопної фауни Мериленду, Пенсильванії, Вірджинії. Вказані наукові товариства, членом яких був професор. Охарактеризовано громадську діяльність ученого, надзвичайну плодотворну. Подані світлини кількох зразків міоценової фауни з колекції Івана Олексишина, що зберігаються у Природничому музеї НАН України у Львові.
Циклічність відкладів середнього-верхнього девону Придобрудзького прогину та формування нафтогазоносних горизонтів
(НТШ, 2007) Григорчук, Костянтин; Гнідець, Володимир
The cyclic structure of the Middle-Upper Devonian deposits are distinquished. The cycles thickness variability analysis revealed three high sea level momетts (Middle Eifelian, Early Gyvenian, Late Frasnian) and four low sea level moments (Early and Late Eifelian, Late Gyvenian, Middle Frasnian). Such sea-depth fluctuations caused certain space unhomogeneouty of cycle’s structure and it’s grouping (for 2-6) into more large units (mezocycles) re- or progressive nature. Mezocyclic structure changeabjliti caused regional, zonal and local oil-gasbearing complexes development.Середньо-верхньодевонські відклади Придобрудзького прогину характеризуються циклічною структурою (20 сульфатно-карбонатних циклітів). Верхня частина цик- літу звичайно представлена ангідритами, середня — сульфатно-карбонатними на- шаруваннями, нижня — водоростевими вапняками, з базальним кластично-пеліто- вим горизонтом. Зміни структури та потужности циклітів фіксують три момен- ти високого (середній ейфель, ранній живет, пізній фран) та чотири моменти низь- кого (ранньо- та пізньоейфельський, пізньоживетський, середньофранський) стоян- ня рівня моря. Такі коливання глибини седиментаційного басейну спричинили певну просторову неоднорідність структури циклів та їх групування (по 2 — 6) у більші одиниці (мезоцикли) ре- або проґресивної природи. Специфіка мезоциклічної струк- тури розрізу в межах окремих ділянок реґіону спричинила розвиток декількох наф- тогазоносних горизонтів локального, зонального, субреґіонального та реґіонального типів, які характеризуються специфікою розвитку біостромових роздувів.
Пам’яти товариша
(НТШ, 2007)
Літогенез біогенних силіцитів крейдових і олігоценових осадових формацій Карпатського сеґмента давньої континентальної окраїни океану Тетіс
(НТШ, 2007) Попп, Ігор; Мороз, Петро
In sedimentary complexes of Ukrainian Carpathians and sonth-eastern part of the East-European Platform, which are regarded by us to albian-senomanian and oligocene upwelling and aptian-albian cryptoupwelling formations, the existence of the complete genetic range of siliceons rocks has been established: from composed by minerals of the range opal A → opal CT → quartz diatomites, radiolarites and spongolites with the clear biomorphic structure to cryptobiogenic quartz – chalcedony silicites, in which only some relict features of this structure can be distinguished. In the process of postsedimentary transformations of biogenic siliceons deposits the partial or almost complete destruction of the primary biomorphic structure and transformation of the lowtemperature silica on the scheme opal A (skeleton debris of organisms or organogenic SiO2 gel after their dissolution) → opal CT → quartz (chalcedony of the low structural arrangement with an admixture of the mineral phase of opal CT → chalcedony of the bigh structural arrangement) took place. The result of diagenetic redestribution of the matter, related to pH change of the enviroument was: 1) enrichment with silica of some layers of organogenic deposits and further formation of siliceons rocks (ftanites) with SiO2 content of about 90 %, which significantly exceeds the one of the present-day diatomic and radiolarian muds (about 50— 60 %); 2) formation of sedimentary-diagenetic round and lense-spot fabrics of the lime silicites; 3) concentration of silica and carbonates in concretions.В осадових комплексах Українських Карпат і південного заходу Східноевропейської платформи, віднесених нами до альб-сеноманської та олігоценової апвелінґових і апт-альбської криптоапвелінґової формацій, встановлено існування повного генети- чного ряду кременистих порід: від складених мінералами кремнезему (опал-А, опал- СТ, кварц) діатомітів, радіоляритів і спонголітів з чітко вираженою біоморфною структурою до криптобіогенних кварц-халцедонових силіцитів,в яких проявляються лише деякі реліктові ознаки цієї структури. У процесі постседиментаційних пере- творень біогенних кременистих відкладів відбувалося часткове або майже повне руйнування первинної біоморфної стуктури і трансформація низькотемпературно- го кремнезему за схемою: опал-А (скелетні рештки організмів або органогенний гель SiO2 після їх розчинення) → опал-СТ → кварц (халцедон низької структурної упорядкованости з домішкою мінеральної фази опалу-СТ→ халцедон високої струк- турної упорядкованости). Результатом діягенетичного перерозподілу речовини, пов’язаного із зміною pH середовища, було: 1) збагачення кремнеземом окремих пла- стів органогенних відкладів і подальшого утворення кременистих порід (фтанітів) із вмістом SiO2 орг. близько 90%, що значно вище його вмісту в сучасних діатомових і радіолярієвих мулах (близько 50 — 60%); 2) формування седиментаційно-діягенети- чних шаруватих і лінзоподібно-плямистих текстур вапнистих силіцитів; 3) концен- трація кремнезему і карбонатів у вигляді конкрецій.
Розвиток процесів вуглефікації у Донбасі як послідовність тектонічних і термальних подій
(НТШ, 2007) Привалов, Віталій; Заксенгофер, Рейнгард; Шпігель, Корнелія; Панова, Олена; Жикаляк, Микола
Heat flow numerical models based on vitrinite reflectance data with use of apatite fission track data for calibration were applied to elucidate the factors that control coalification and to trace consequence of tectonic and thermal events in the Donets Basin). Heat flow during maximum burial in Permian (Sakmarian) times was in the range of 40 to 75 mW/m². Within the limits of the study area two centres of extremely high postmaximum burial heat flows varying in the range of 175 to 200 mW/m² have been revealed. These are correlated with andesytic magmatism during the Pfalzian stage of the Hercynian tectonic cycle (boundary Permian — Triassic — Middle Triassic). In region of pull-aparts during Middle Jurassic — Early Cretaceous the second thermal episode took place. This reheating was most likely related to an enhanced heat flow during Jurassic intraplate extension. The formational temperatures were estimated with the help of apatite fission track analysis. The Tchystyakovo-Snezhnyansky area experienced a Permo-Triassic thermal event with temperatures of 110…120°C, meanwhile for Jurassic to Cretaceous reheating (second thermal episode) the maximal temperature was ~90°C. New model incorporates the presence of two inversion episodes for the Donets Fold Belt. Intra-Permian inersion episode removed the most of Carboniferous rocks, meanwhile the second one took place after Middle Triassic times. Our results suggest that coal bed methane was generated not only during maximum burial, but also afterwards. This allows to get new insight into methane preservation potential and to forecast good chance of success in a prospect of hydrocarbon fields within this area.На підставі використання методів чисельного моделювання давніх теплових потоків за даними зміни з глибиною відбивної властивости вітриніту і фішн- трекового аналізу розроблено модель послідовности тектонічних і термальних подій у Донбасі, які привели до процесів вуглефікації. Тепловий потік під час максимального занурення (сакмарський час) змінювався у межах від 40 мВт/м2 до 75 мВт/м2. У межах району досліджень намічаються два „епіцентри“ аномально високих теплових потоків після часів максимального занурення на рівні 175…200 мВт/м2, що корелюються з андезитовим-трахіяндезитовим магматизмом під час пфальцської фази герцинського тектонічного циклу (межа пермі і тріасу — середній тріас). В області розвитку пул-апартів у середній юрі — ранній крейді проявився другий термальний епізод як відгук на режим реґіональної реорганізації полів напружень і внутріплитного розтягання. Методами апатит фішн-трекового аналізу оцінено температури, яких зазнали верстви під час термальних подій. Зокрема, у Чистяково-Сніжнянському районі формаційна температура в середині свити L(C2 6) становила на момент першого „термального епізоду“ — 110…120°C, другого "термального епізоду" ~90 °C. У новій моделі для структур еродованої Донецької складчастої споруди передбачено два інверсійні епізоди та зроблено оцінки амплітуд інверсії. Перший — внутріпермський інверсійний епізод спричинив основну денудацію відкладів карбону. Другий інверсійний епізод відбувся у післясередньотріясовий час. Результати досліджень показують, що метан у вугленосній товщі Донбасу генерувався не тільки під час максимального доінверсійного занурення, а й на пізніших етапах, що дає змогу по-новому глянути на питання його збережености та потенційні можливості виявлення родовищ вуглеводнів у реґіоні досліджень.
Зміст до праць наукового товариства ім. Шевченка.Геологічний збірник. Т. 19.
(НТШ, 2007)
Історія розвитку геофізичних методів розвідки корисних копалин у Західному реґіоні України
(НТШ, 2007) Чебан, Василь; Лящук, Дмитро
There is distinguished three stages in the history of the geophysical methods for the useful minerals prospecting in the western region of Ukraine: first — from 1892 to 1941 — origin of the geophysical methods; second — from 1945 to 1985 — rapid development and widely using of the different geophysical methods for the prospecting of the useful minerals first of all oil and gas; third — from 1986 to present — decreasing of the scope of geophysical investigations as a result of economic abatement and non attention of the authorities of the state and appropriate Ministry to the problems of the development of the mineral resources of Ukraine. The history of the methods of the field geophysical surveys: seismic, gravity, electromagnetic and also the methods of the processing of information is characterized. It is shown the perspectives of the development of the geophysical investigations in Ukraine as a whole and in western Ukraine as a part.В історії розвитку геофізичних методів розвідки корисних копалин у західному реґі- оні України виділено три етапи: перший — з 1892 р. до 1941 р. — зародження гео- фізичних методів; другий — з 1945 р. до 1985 р. — бурхливий розвиток і широке за- стосування різних геофізичних методів для пошуків і розвідки корисних копалин, насамперед нафти і газу; третій — з 1986 р. до 2003 р. — зменшення обсягів геофі- зичних досліджень унаслідок економічної кризи і неналежного ставлення керівницт- ва держави і галузі до розвитку мінерально-сировинної бази України. Охарактеризо- ваний розвиток методів польової геофізики: сейсморозвідки, гравірозвідки, електро- магнітних методів, а також машинного опрацювання геофізичної інформації. По- казана перспектива розвитку геофізичних досліджень в Україні взагалі і в західному реґіоні зокрема.