Геодинаміка
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291
Browse
17 results
Search Results
Item Geodynamic processes in the territory of the Svidovets mountain massif of the Ukrainian Carpathians (in the zone of the planned creation of a tourist and recreation complex)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Поп, Степан; Шароді, Ірина; Кравчук, Ярослав; Pop, S.; Sharodi, I.; Kravchuk, Y.; Ужгородський національний університет; Львівський національний університет імені Івана Франка; Uzhgorod National University; Ivan Franko National University of LvivМета досліджень – комплексний аналіз різних геодинамічних природних процесів на території гірського масиву Свидовця Українських Карпат - зоні планованого створення туристично-рекреаційного комплексу для розробки програми подальшого детального їх вивчення на ділянці планованої діяльності (ПД). Методика включає комплексний аналіз прояву та перебігу небезпечних геодинамічних процесів за джерельною інформацією та окремими дослідженнями авторів. Свидовецький масив розташований у межах Центральної синклінальної зони Карпат, складеної флішем крейди еоцену та олігоцену. До території ПД приурочена найвища частина хребта з південно-західними і південними схилами та вершинами Чорна Клева (1720 м), Руська (1678 м), Братківська (1788 м), Гропа (1759 м). Масив характеризується складним членуванням насувних структурних скиб Поркулецького, Дуклянського та Чорногірського покривів. Тут дуже круті північно-східні та пологі південно-західні схили. Головними формами рельєфу, які характеризують реліктовий льодовиковий рельєф є кари, льодовикові долини, скелясті карові гребні, круті скелясті стінки карів, моренні відклади та інше. На південних і північних макросхилах хребта Братківська з льодовикового періоду збереглися кам’яні розсипи. Схилові розсипи на південно-західних макросхилах (ділянки гір Гропа, Руська і Чорна Клева) є потенційно небезпечними для утворення обвалів і осипів. Особливої уваги потребує діяльність на середніх і нижніх схилах, де можливий негативний вплив при прокладанні доріг, вирубуванні і транспортуванні лісу. На території ПД до найбільш небезпечних процесів віднесено землетруси, селі, обвали, осипища, зсуви, лавини. Землетруси проявляються незначної сили. Обвали й осипища поширені на північних і східних схилах Свидовецького масиву, зокрема на вододілі і південно-західних схилах хребта Братківський. Вони приурочені до схилів значної крутості (більше 35°) і займають незначну площу. Переважають невеликі обвали об’ємом кількох десятків кубометрів гірської породи, а каменепади величиною уламків 1-1,5м. Зсувні процеси широко поширені в Українських Карпатах, зокрема в межах ПД у тектонічній підзоні Кросно, яка охоплює широтний відрізок верхнього басейну Чорної Тиси та Ясінську улоговину. Прояви лавинної активності на масиві Свидовця займають одне з перших місць в Українських Карпатах наряду з хребтами Чорногори та Боржави. Довжина пробігу лавин може становити понад 1,5 км, а об’єми лавин – понад 400000 м³. Братківський хребет є нелавиноактивною територією, тоді як лавинонебезпечними є північний схил масиву Свидовець і долина Чорної Тиси. Враховуючи, що територія ПД охоплює в основному південний схил Братківського хребта, то лавинна небезпека є незначною. Наукова новизна. Детально проаналізовано прояв та активність різних небезпечних геодинамічних процесів в межах території масиву Свдовця – зони можливого антропогенного впливу на довкілля внаслідок ПД щодо сторення гірськолижного курорту. Практична значущість. Результати досліджень сприятимуть майбутньому забудовнику гірськолижного туристично-рекреаційного комплексу розробці програми подальшого детального вивчення небезпечних природних явищ на ділянці планованого будівництва, а частково можуть бути використані при виконанні Звіту з оцінки впливу ПД на довкілля. Вони також інформують громадськість про можлиий вплив ПД на довкілля.Item Earth crust of eastern segment of Ukrainian Carpathians in the regional profile RP-5 zone: structure, geodynamics, oil and gas bearing(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Шеремета, Петро; Назаревич, Андрій; Назаревич, Леся Тарасівна; Sheremeta, P.; Nazarevych, A.; Nazarevych, L.; Українська нафтогазова академія; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; The Ukrainian Oil and Gas Academy; Carpathian branch of Subbotin Institute of geophysics of NAS of UkraineМетою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних. Методика включає детальний комплексний аналіз глибинної будови і нафтогазоносності та нафтогазоперспективності регіону та його окремих зон на основі сейсморозвідувальних даних по регіональному профілю РП-5 та сусідніх нафтогазоносних і нафтогазоперспективних районах з залученням комплексу геолого-геофізичних даних. Результати. У зоні профілю РП-5 детально простежено залягання в земній корі Буковини осадових товщ і покривів Складчастих Карпат, Передкарпатського прогину і краю Східноєвропейської платформи, включно з різноглибинними ярусами карпатських насувів і складок. Встановлено ступінчасте занурення тут краю Східноєвропейської платформи під Карпати (в загальному подібно, як і в інших сегментах Українських Карпат). Встановлено наявність тут під Карпатськими насувами мало дислокованих автохтонних шарів порід мезозойського віку. У цих горизонтах виявлено кілька смуг складок карпатського простягання, до деяких з них, зокрема, до Лопушнянської складки, приурочено відкриті нафтогазові родовища. Виявлено потовщення горизонтів нижньої кори під осьовою частиною Буковинських Складчастих Карпат. У передкарпатській частині профілю простежуються 2 заглиблені древні «сейсмофокальні» зони різного віку утворення та різної вергентності (детально досліджені С.Г. Слоницькою за спеціальними методиками), а також ряд апофізоподібних інтрузій. У результаті комплексного аналізу простежено вплив характерних рис місцевого альпійського геодинамічного процесу – альпійського (карпатського) стиску літосфери в ортогональному до Карпат північно-східному напрямку і відповідні насуви аллохтону на попередньо ступічасто занурений у південно-західному напрямку в результаті подібних до рифтових преальпійських геодинамічних процесів південно-західний край Східноєвропейської платформи. Наукова новизна. Встановлено особливості глибинної будови, геодинаміки, сейсмічності та нафтогазоносності літосфера Буковини за даними по регіональному профілю РП-5 з урахуванням нових даних нафтогазопошукових досліджень у субрегіоні і даних про різні складові геодинамічного процесу в цілому Карпатському регіоні України. Спрогнозовано і підтверджено нафтогазоперспективність ряду глибинних складок автохтонних мезозойських порід у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість більш чітко обгрунтовувати напрямки нафтогазопошукових робіт в субрегіоні.Item Geological environments forming the eocene black-shale formation of the Silesian Nappe (Ukrainian Carpathians)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Гнилко, О. М.; Гнилко, С. Р.; Hnylko, O.; Hnylko, S.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of NAS of UkraineДеталізувати геологічну будову та стратиграфію еоценової чорносланцевої формації Сілезького покриву, відтворити глибини та процеси її накопичення та реконструювати палеогеографію і геодинаміку еоценового Сілезького седиментаційного суббасейну. Методика. Геологічне картування, вивчення літостратиграфії та седиментологічних рис порід (елементів Боума тощо) в природних розрізах відкладів, палеобатиметричний аналіз форамініферових асоціацій. Результати. Уточнена геологічна позиція вивчених відкладів: еоценова чорносланцева формація (сойменська світа) розвинена в межах Сілезької тектонічної одиниці, а строкатокольорові палеоцен-еоценові відклади поширені по краях цієї одиниці в Розлуцькій структурі (Субсілезький покрив) та в олістостромових товщах. Встановлено, що сойменська світа складена переважно продуктами діяльності турбідитних потоків різної густини та темними до чорних геміпелагічними глинистими утвореннями. Вона накопичувалась в Сілезькому суббасейні на батиаль-абісальних глибинах нижче CCD, на що вказує поширення глибоководних аглютинованих бентосних форамініфер (асоціації “Glomospira-Haplophragmoides”, “Recurvoides”, “Glomospira”, “Rhabdammina-Reticulophragmium” і фауна “А”-типу). Сілезький суббасейн обмежували підняття – Буковецьке (відгалуження Субсілезької кордільєри) та Субсілезьке, на яких у пізньому палеоцені на батиальних глибинах вище CCD і форамініферової лізоклини утворювались пелагічні вапнисті осади, збагачені планктонними форамініферами, а в еоцені – нижче CCD – глинисті (гемі)пелагічні відклади з аглютинованими форамініферами (асоціації “Rzehakina”, “Glomospira”, “Glomospira-Karrerulina” і фауна “B”-типу та “Rhabdammina-Reticulophragmium”). В еоцені, на південно- східному клиноподібному закінченні Сілезького суббасейну існувала напівізольована глибоководна ділянка, обмежена на північному сході Субсілезьким пасмом, на південному заході – Сілезьким (Буковецьким) підняттям, а на півдні – Примармароською акреційною призмою, де циркуляція придонних насичених киснем течій була затруднена і накопичувались збагачені органікою відклади (сойменська світа). В кінці еоцену, внаслідок субдукції підфлішової основи Зовнішньокарпатського басейну, флішева товща зривалась з цієї основи, насувалась в бік платформи, тектонічно перекривала підводні пасма-кордільєри та конседиментаційно підіймалась, зумовлюючи обміління Зовнішньо- карпатського (в т. ч. Сілезького) седиментаційного басейну. Наукова новизна. Запропонована нова палеогеографчна модель накопичення чорносланцевих відкладів еоцену Сілезького покриву, відповідно якої ці відклади нагромаджувались турбідитними потоками та (гемі)пелагічним осадженням у південно- східній напівізольованій глибоководній ділянці Сілезького суббасейну, частково обмеженій припід- нятими підводними пасмами. Практична значущість. Подана геологічна характеристика еоценової чорносланцевої формації, яка може бути потенційно нафтогенеруючою. Врахування її наявності може значно розширити напрямки пошукових робіт в Карпатах.Item Уточнення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Шлапінський, В. Є.; Жабіна, Н. М.; Мачальський, Д. В.; Тернавський, М. М.; Shlapinskyy, V.; Zhabina, N.; Machalskyy, D.; Ternavskyy, M.; Шлапинский, В. Е.; Жабина, Н. М.; Мачальский, Д. В.; Тернавский, М. М.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Інститут геологічних наук Національної академії наук України; ДП “Західукргеологія”; Instytut Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Instytut Geology of the National Academy of Sciences of Ukraine; DP “Zahidukrheolohiya”; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины; Институт геологических наук Национальной академии наук Украины; ДП “Захидукргеология”Мета. Метою досліджень є вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика. Методика досліджень містить детальний комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння і геофізичних досліджень Пенінського покриву. Результати. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас – олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат. Зараз домінує погляд про його належність до зони Закарпатського глибинного розлому, що відокремлює Зовнішні і Внутрішні Карпати. Це ґрунтується значною мірою на визнанні скель юрських і неокомських вапняків у складі покриву як тектонітів, утворених у зоні цього розлому. Під час проведеного дослідження доведено, що юрсько-неокомські скелі – це не тектонічні відторженці, а олістоліти гравітаційно-осадового походження у складі крейдової олістостроми. Пенінська тектонічна одиниця – це типова покривна структура Карпат, а не зона розвитку гігантської тектонічної брекчії, і не зона Закарпатського розлому. Будова покриву нічим не відрізняється від інших покривів Зовнішніх Карпат. Під неогеновим чохлом відклади Пенінського покриву контактують зі структурами Внутрішніх Карпат, проте не повсюдно. У Солотвинській западині на Пенінський покрив насунута Лесарненська зона, яка, ймовірно, належиться до Зовнішніх Карпат, з крейдовими відкладами в її складі, що унеможливлює безпосередній вплив на покрив Закарпатського розлому. Обґрунтовано існування стратиграфічної перерви у післяаптський час у Пенінському покриві і, відповідно, присутність фази австрійської складчастості. Палеоген району Перечина – це не вульшавська світа Внутрішніх Карпат, а вульховчицька світа Пенінського покриву, яка нарощується олігоценом. Пенінський покрив не продовжується в район Пояна Ботізії на суміжній території Румунії, а повертає на південний захід, узгоджено з поворотом вулканічного хребта Оаш – Шолес і лінією насуву Монастирецького субпокриву. Визначено, що насуви в Пенінському покриві відбувалися у часовому інтервалі після олігоцену і впродовж карпатію. Складено уточнену геологічну карту Пенінського покриву масштабу 1:100000 і чотири геологічні розрізи через усі ділянки покриву. Наукова новизна. Отримані під час дослідження перелічені результати здебільшого розглядали й інші геологи як ймовірні або альтернативні гіпотези. Це стосується насамперед трактувань скель як олістолітів, а не тектонітів. Проте, на підтримку такої версії не надавалось достатньо доказів, які б незаперечно її підтримували. Це ж зауваження стосується і решти результатів. У цій роботі всі результати розглядають у комплексі і підкріплені достатньою доказовою базою. Практична значущість. Результати дослідження дають можливість розвинути уявлення про Пенінську тектонічну одиницю, як проміжну ланку між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами. Уточнена геологічна карта може бути використана для практичних задач. Піднасув Пенінського покриву потенційно перспективний щодо промислової нафтогазоносності.Item Статистичні особливості та аналіз тектонічної тріщинуватості крейдово-неогенових відкладів українських карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Віхоть, Ю. М.Показати особливості та закономірності розподілу і згрупування даних про орієнтацію понад 8 тис. тектонічних тріщин у флішових і моласових відкладах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів за деякими статистичними параметрами (К, С); проаналізувати переважаючі системи тріщин, співвідношення їхніх кутів падіння тощо. Встановити взаємозв’язок між статистичними собливостями тріщин та віком порід, тектонічною позицією, геологічною історією розвитку Українських Карпат. Методика. Підрахунок статистичних параметрів для даних про орієнтації тектонічних тріщин здійснено на основі методу співвідношення власних значень (eigenvalue ratio method) Н. Вудкока. Результати. На ділянках Скибового та Бориславсько-Покутського покривів визначено два статистичні параметри для тектонічних тріщин: С (strength parameter), який вказує на ступінь згрупування орієнтацій тріщин навколо певного напрямку, та K (shape parameter), що відображає форму розподілу елементів алягання тріщин на стереограмах – у вигляді груп (кластерів) або дуг. Проаналізовані елементи залягання (азимути простягання, азимути падіння та кути падіння) тріщин з більш ніж 150 точок спостережень у руслах і берегах річок Рибник та Опір (басейн р. Стрий), Сукіль, Бистриці Надвірнянської, Прута, а також у кар’єрах та відслоненнях на околицях населених пунктів Болехова, Долини, Надвірної. За допомогою програм Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) та Fabric 8.0 (E. Wallbrecher) побудовано розидіаграми, гістограми кутів падіння, стереограми полюсів у ізолініях елементів залягання тріщин, діаграми Вудкока. Наукова новизна. Визначені системи, що переважають, співвідношення перпендикулярних та косих до напластування тріщин, ступінь їхнього згрупування і розподіл у флішових і моласових формаціях характеризують тектонічні режими у межах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів. Молодші тріщини здебільшого мають дуговий розподіл (0 К 1), тоді як давніші – як дуговий, так і кластерний (0 К ∞). Усі заміряні тектонічні тріщини утворюють шість головних систем. Вперше встановлено взаємозв’язок між віком, літологічними особливостями порід, виявленими статистичними і кількісними параметрами тріщин у різних тектонічних одиницях (скибах, покривах) та змінами напружено-деформованого стану упродовж геологічної історії формування Українських Карпат. Низький ступінь згрупування та дуговий розподіл тріщин свідчать про безперервний процес утворення різних їхніх парагенезисів у товщах гірських порід у кінці осадонакопичення нижньокрейдових порід і протягом усього кайнозойського часу. Практична значущість. Низькі значення статистичних параметрів С, К тріщин вказують на складний напружено-деформований стан досліджуваної території та підтверджують зміну полів палеонапружень, ротацію осей максимального стиснення і розтягнення (σ1, σ3), визначених за тектонофізичними дослідженнями, протягом складчасто-насувного процесу в Українських Карпатах. Результати, отримані методом співвідношення власних значень, необхідно враховувати під час реконструкцій полів палеонапружень структурно-парагенетичним методом як спосіб контролю за виділенням одновікової групи парагенезисів тектонічних тріщин, що сформувалися в однорідному деформаційному режимі. Показать особенности и закономерности распределения, группирования данных ориентации более чем 8 тыс. тектонических трещин во флишевых и молассовых отложениях Скибового и Бориславско-Покутского покровов по некоторым статистическим параметрам (К, C); проанализировать преобладающие системы трещин, соотношение их углов падения. Установить взаимосвязь между статистическими особенностями трещин и возрастом пород, тектонической позицией, геологической историей развития Украинских Карпат. Методика. Определение статистических параметров по данным об ориентации тектонических трещин осуществлено с использованием метода соотношения собственных значений Н. Вудкока (eigenvalue ratio method). Результаты. На участках Скибового и Бориславско-Покутского покровов определены два статистических параметра тектонических трещин: С (strength parameter), указывающий на степень группирования ориентаций трещин вокруг определенного направления, и K (shape parameter), отображающий форму распределения элементов залегания трещин на стереограммах – в виде групп (кластеров) или дуг. Проанализированы элементы залегания (азимуты простирания, азимуты падения и углы падения) трещин в более чем 150 точках наблюдения в руслах и берегах рек Рыбник и Опор (бассейн р. Стрый), Сукиль, Быстрицы Надворнянской, Прута, а также в карьерах и обнажениях на окраинах населенных пунктов Болехова, Долины, Надворной. С помощью программ Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) и Fabric 8.0 (E. Wallbrecher) построены розы-диаграммы, гистограммы углов падения, стереограммы полюсов в изолиниях элементов залегания трещин, диаграммы Вудкока. Научная новизна. Определены преобладающие системы, соотношение перпендикулярных и косых к напластованию трещин, степень их группирования и распределение во флишевых и молассовых формациях характеризуют тектонические режимы в пределах Скибового и Бориславско-Покутского покровов. Более молодые трещины, в основном, имеют дуговое распределение (0 К 1), тогда как древние – как дуговое, так и кластерное (0 К ∞). Все замеренные тектонические трещины образуют шесть главных систем. Впервые установлена взаимосвязь между возрастом, литологическими особенностями горных пород, статистическими и количественными параметрами трещин в различных тектонических единицах (в покровах, скибах) и изменениями напряженно-деформированного состояния на протяжении геологической истории формирования Украинских Карпат. Низкая степень группирования и дуговое распределения трещин свидетельствуют о непрерывном процессе образования различных их парагенезисов в толщах горных пород в конце осадконакопления нижнемеловых пород и в течение всего кайнозойского времени. Практическая значимость. Низкие значения статистических параметров С, К трещин указывают на сложное напряженно-деформированное состояние исследуемой территории, и одтверждают изменение полей палеонапряжений, ротацию осей максимального сжатия и растяжения (σ1, σ3), определенных по тектонофизическим исследованиям, во время складчато-надвигового процесса в Украинских Карпатах. Результаты, полученные методом соотношения собственных значений, необходимо учитывать при реконструкциях полей палеонапряжений структурно-парагенетическим методом как способ контроля выделения одновозрастной группы парагенезисов тектонических трещин, сформировавшейся в однородном деформационном режиме. Statistical features and the distribution of the data orientation over 8 000 tectonic joints from flysch and molasses deposits of Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes with some statistical parameters (K, C) are demonstrated. The main system of joints and the ratio of dip angles are analyzed. Relationship between statistical features of joints, the age of rocks, the tectonic position and the geological history of the Ukrainian Carpathians are defined. Methodology. The statistical parameters for the data of the tectonic joints orientation were calculate with use the eigenvalue ratio method N. Woodcock. Results. Two statistical parameters for tectonic joints are determined in the areas of the Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes: C (strength parameter), which indicates the degree of grouping of joints orientations data around the direction, and K (shape parameter), which shows the shape of the distribution of joints orientations data on the stereogram – cluster or girdle distributions. Analyzed joints orientation data (strike, dip direction and dip angle) from more than 150 points of observation in the streams and valleys of Rybnyk and Opir rivers (basin of Stryy River), Sukil River, Bystrytsya Nadvirnianska River, Prut River, and from outcrops near the settlements of Bolekhiv, Dolyna, Nadvirna. Rosediagrams, histograms of dip angle, stereograms of poles in isolines of joints orientations data, Woodcock diagrams were built with software Stereo 32 (K. Röller, C. Trepmann) and Fabric 8.0 (E. Wallbrecher). Originality. The major systems, the ratio of perpendicular (to the stratum) and oblique joints of flysch and molasses deposits, the strength parameter and shape parameter characterize tectonic regimes of Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes. Younger joints have mainly girdle distribution (0 К 1), but older ones have girdle and cluster distributions (0 К ∞). All measured tectonic joints are formed six major systems. For the first time the correlation between age, lithological features of rocks, statistical and quantitative parameters of joins in different tectonic units (the nappe, thrusts) and the change of stress and strain state during geological history of the formation of the Ukrainian Carpathians have been determined. Low degree and the girdle distribution of joints indicate the uninterrupted process of different parageneses joints formation in deposits during the end of Upper Cretaceous to Cenozoic. Practical significance. Low values of the statistical parameters of joints (C, K) indicate a complex stress and strain state of the study area and confirm the changes of stress fields, the rotation axis of maximum compression and tension (σ1, σ3), determined by the tectonophysical research, during the foldthrust process in the Ukrainian Carpathians. The results obtained by the eigenvalue ratio method can be used in the reconstruction of stress fields with structural-paragenetic method as a way to control for the dividing the even-aged group parageneses of the tectonic joints that formed in the homogeneous deformation regime. Ukrainian Carpathians; jointing; eigenvalue ratio method; Woodcock diagrams; cluster and girdle distributions; system of joints (C, K) indicate a complex stress and strain state of the study area and confirm the changes of stress fields, the rotation axis of maximum compression and tension (σ1, σ3), determined by the tectonophysical research, during the foldthrust process in the Ukrainian Carpathians. The results obtained by the eigenvalue ratio method can be used in the reconstruction of stress fields with structural-paragenetic method as a way to control for the dividing the even-aged group parageneses of the tectonic joints that formed in the homogeneous deformation regime.Item Геодинаміка, тектоніка та сейсмічність Карпатського регіону України(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Передкарпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відповідними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах. В работе рассмотрены характерные особенности современной геодинамики, тектоники и сейсмичности Карпатского региона Украины и его составных частей – Складчатых Карпат, Закарпатья и Предкарпатья. Прослежена их взаимосвязь и связи с предыдущими геодинамических режимами и соответствующими тектоническими структурами литосферы региона. Проанализированы особенности геодинамики и сейсмотектонического процесса в основных сейсмогенных зонах. In the paper the features of modern geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine and its parts (Folded Carpathians, Transcarpathians and Precarpathians) are considered. Their interconnection and connections with previous geodynamic regimes and corresponding tectonic structures of region’s lithosphere are traced. Features of geodynamics and seismotectonic process in the main seismogenic areas are analyzed.Item Нові перспективні райони, відклади і типи пасток вуглеводнів у піднасувних зонах Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Крупський, Ю. З.; Бодлак, В. П.Пропонується новий район пошуку вуглеводнів у „крайовому валі” Євразійської платформи в Закарпатті. Продуктивні комплекси: девон, карбон, юра, крейда, палеоген, неоген. Можливі різноманітні типи пасток. Предлагается новый район поиска углеводородов в "краевом вале" Евразийской платформы в Закарпатье. Продуктивные комплексы: девон, карбон, юра, мел, палеоген, неоген. Возможные разнообразные типы ловушек. A new area is suggested for hydrocarbon explorations in the margin shaft of the Eurasian platform, in the Transcarpathians. The productive systems: Devonian, Carboniferous, Jurassic, Cretaceous, Paleogene, Neogene. Traps of various types are possible.Item Моделювання напружено-деформованого стану осадового комплексу автохтону в зоні динамічного впливу насувного клину(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хом’як, Л. М.; Хом’як, М. М.Item Моделювання напружено-деформованого стану осадового комплексу в зоні колізії та динамічні умови формування ранніх насувів Українських Карпат(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Хом’як, Л. М.; Хом’як, М. М.Запропоновано низку двовимірних скінченно-елементних моделей насувоутворення у флішовому басейні на основі рівнянь пружно-пластичності для кусково-однорідних середовищ. З використанням комп’ютерного моделювання уточнено механізм формування ранньокрейдових насувів Українських Карпат. У межах методики комплексного аналізу вивчено поля обчислених напружень та деформацій в осадовому комплексі за умов колізії. Визначено положення перших насувів загальнокарпатського орієнтування, значення тектонічних рухів та морфології дна палеобасейну. Предложен ряд двухмерных конечно-элементных моделей надвигообразования во флишевом бассейне на основе уравнений упруго-пластичности для кусочно-однородных сред. С использованием компьютерного моделирования уточнён механизм формирования раннемеловых надвигов Украинских Карпат. В рамках методики комплексного анализа изучены поля вычисленных напряжений и деформаций в осадочном комплексе при условиях коллизии. Определены положение первых надвигов общекарпатской ориентации, роль тектонических движений и морфологии дна палеобассейна. Series of the finite-element 2D-models of thrusts in the flysh basin on the base of elastoplasticity equations for piecewise-homogeneous medium are proposed. Using computer modelling the formation mechanism of thrusting in the Ukrainian Carpathian s during Early Cretaceous is improved. Within the framework of the complex analysis the fields of calculated stresses and st rains of the sedimentary rocks in the collision zone are studied. The place of first thrusts with general Carpathian orientation, the role of tectonic displacements and paleo-basin basement morphology are determined.Item Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка)(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Павлюк, М. І.; Ляшкевич, З. М.; Медведєв, А. П.Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що дало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою. Проанализированы особенности разновозрастных магматических комплексов вместе с другим геолого-геофизическим материалом, что дало возможность реконструировать последовательность формирования структуры как Панкардии в целом, так и Украинских Карпат в частности, от начала мезозоя до конца кайнозоя. An analysis of peculiarities of the magmatic complexes of different age together with other geological-geophysical material has given the possibility to reco nstruct consequence of the formation of the both of Pancardi on the whole and the Ukrainia n Carpathians in particular, from the beginning of Mesozoic to the end of Cainozoic.