Геодинаміка
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291
Browse
9 results
Search Results
Item Spatial-temporal geodynamics monitoring of land-use and land cover changes in Stebnyk, Ukraine based on Earth remote sensing data(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Глотов, Володимир; Бяла, Мирослава; Hlotov, Volodymyr; Biala, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПодано результати аналізу та моніторингу змін складу категорій земель регіону міста Стебник (Львівська область, Україна) як об’єкта підвищеної техногенної небезпеки (на території спостерігаються карстові провали, що є наслідком порушення умов консервації підземних шахт видобутку калійної солі). Видобуток здійснювався без закладання відпрацьованих порожнин, унаслідок чого утворилися пустоти близько 33 млн м3, які пролягають під житловим сектором та дорожньою інфраструктурою, і потенційно можуть бути місцем наступного провалу, що загрожує населенню та ландшафтній екосистемі регіону загалом. Дослідження ґрунтувалось на супутникових знімках Landsat 7 та 8 станом на лютий 2002 р. та грудень 2019 р. відповідно, та даних ETM+. Для виявлення та аналізу просторово-часової динаміки змін типів земельного покриву використано методику контрольованої класифікації за методом максимальної вірогідності із поділом на чотири класи. Також апробовано застосування вегетаційного індексу NDVI та проведення на його основі класифікації. Для підвищення точності даних використана растрова фільтрація зображень. Для аналізу зміни складу категорій земель за досліджуваний період застосовано підхід порівняння після класифікації. Виявлено, що за 2002–2019 рр. забудована територія зросла на 5,61 %, площі лісів та полів зменшились на 2,77 % та 2,36 % відповідно. Площа водних об’єктів зазнала найменших змін (+0,37 %). Оцінка якості класифікацій продемонструвала, що класифікація, виконана на основі RGB знімків, точна порівняно з класифікацією на основі вегетаційного індексу NDVI, за більшістю класів фільтрована класифікація дала точніші результати. Моніторинг змін земної поверхні задля збалансованого локального, регіонального та національного розвитку і планування територій є новим напрямом застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні, що дає змогу оцінити наявний стан геокомпонентів системи та спрогнозувати їх подальші зміни. Вивчення антропогенної активності дає можливість передбачити небезпечні техногенні процеси і завдяки цьому уникнути чи зменшити їх наслідки. Результати дослідження можуть використовуватись як основа для подальшого моніторингу регіону, а також бути корисними для територіальних громад з метою гармонійного, сталого розвитку та управління земельними ресурсами досліджуваної ділянки.Item Investigation of the mining departments influence of Solotvynsky salt mine se on the earth surface, buildings and constructions using satelite radar monitoring(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Пакшин, Максим; Ляска, Іван; Каблак, Наталія; Яремко, Галина; Pakshyn, Maksym; Liaska, Ivan; Kablak, Natalia; Yaremko, Halyna; Центр прийому та обробки спеціальної інформації та управління навігаційним полем; Національний університет “Львівська політехніка”; Center for the Reception and Processing of Special Information and Control of the Navigation Field; Uzhhorod National UniversityДослідження спрямовані на проведення геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території з можливістю виявлення зон із осіданням або підняттям земної поверхні, які плавно сповільнюються, прискорюються або розвиваються із постійною швидкістю. Для моніторингу зони інтересу використано сучасні технології супутникової радарної інтерферометрії. Достовірність отри- маних результатів підтверджено вимірюваннями вертикальних зміщень земної поверхні та окремих об’єктів методом геометричного нівелювання. За результатами спостережень величин зсувів земної поверхні та окремих об’єктів космічними (радарної інтерферометрії) та наземними (геометричним нівелюванням) методами зафіксована висока кореляція даних і підтверджена наявність зон активних осідань на території гірничої виробки. До найнебезпечніших екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за величиною збитків, завданих господарським об’єктам, належать: зсуви, карст, підтоплення, абразія, селі тощо. Поширення та інтенсивність прояву ЕГП визначаються особливостями геологічної та геоморфологічної будови території, її тектонічним, неотектонічним та сейсмічним режимами, а також гідрологічними, кліматичними, гідрогеологічними палео- та сучасними умовами. Солотвинський солерудник – одне із найстаріших підприємств Закарпаття. Родовище експлуатується із часів Римської імперії. У 1360 р. на місці рудника було засновано поселення солекопів – Солотвино, яке згодом стало центром солевидобування і королівською монополією. Загалом на родовищі пройдено дев’ять шахт. У 1995–1996 та 2001 роках після паводків почалося затоплення шахт. У 2005 р. в Солотвині активізувалися зсувні та карстові провалля, що призвело до пошкодження житлових будинків, доріг та інфраструктури. Повністю затоплено дві шахти. Сьогодні на території солерудника і прилеглих територіях спостерігаються небезпечні природні та техногенні процеси. Це переважно соляний карст, як підземний, так і поверхневий, провали територій у місцях розташування шахт, а також зсувні процеси. Тому мета досліджень – здійснення геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території з можливістю виявлення зон із осіданням або підняттям земної поверхні, які плавно сповільнюються, прискорюються або розвиваються із постійною швидкістю. Для досліджень та виконання геодинамічного аудиту ДП “Солотвинський солерудник” та прилеглої території використано дані радіолокаційної інтерферометрії із 30.04.2016 до 25.06.2018 р. У роботі використано сучасні методи інтерферометричного оброблення супутникових радіолокаційних даних: метод “PS” – метод постійних розсіювачів та метод SBAS – метод малих базових ліній. Методом геометричного нівелювання здійснено вимірювання вертикальних зміщень в окремих місцях земної поверхні з метою верифікації інтерферометричних даних. Моніторинг зони інтересу проведено із використанням сучасних технологій супутникової радарної інтерферометрії. За результатами спостережень величин зсувів земної поверхні та окремих об’єктів космічними (радарної інтерферометрії) та наземними (геометричним нівелюванням) методами зафіксовано високу кореляцію даних і підтверджено наявність зон активних осідань на території гірничої виробки.Item Influence of geological structures on the nature of riverbed displacements for the rivers of the Dnister basin upper part(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Бурштинська, Х. В.; Бабушка, А. В.; Бубняк, І. М.; Бабій, Л. В.; Третяк, С. К.; Burshtynska, Kh. V.; Babushka, A. V.; Bubniak, I. M.; Babiy, L. V.; Tretyak, S. K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об’єктом цього дослідження є річка Дністер та її ліві й праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, особливу увагу автори приділили геологічним структурам у районі, де протікає річка Дністер та її притоки. Методи. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, автори виконали моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, ґрунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використано: топографічні карти в масштабах 1:100000 та 1:75000 (австрійський період – 1886 р., 1910 р., польський період – 1930 р., радянський період – 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) та Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і ґрунтову карту масштабу 1: 200000. Це дає підстави говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур – Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий тощо), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища істотно впливають у гирлі річки Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: річку Лімниця – 500 м, річку Бистриця – 580 м, річку Стрий – 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони сильно звивисті, але набагато стійкіші в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок – 300–380 м. Наукова новизна. Дослідження охоплює вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток річки Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовують для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися під час вирішення завдань, пов’язаних з русловими процесами річки, а саме: розроблення та будівництва гідротехнічних споруд, проєктування мереж електропередачі на перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель та встановлення кордону вздовж річок.Item Природні фактори активізації екзогенних процесів на техногенно порушених ділянках поширення соленосних відкладів Передкарпаття(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Павлюк, В. І.Мета. Наглядно продемонструвати геологічні процеси та умови і стисло обґрунтувати вибір об’єктів моніторингу, що впливають на розвиток сольового карсту та виділити основні напрями організації їх досліджень. Методика. Основними методами, які використовують під час підготовки та проведення цієї роботи є: аналіз фондових ресурсів, польові методи дослідження; кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, створення відповідних геоінформаційних баз даних у середовищі Excel і Mapinfo, порівняння, кореляція та багатомірне об’єктивне шкалювання отриманих результатів та ін; верифікація результатів, що дало змогу перевірити отриману інформацію, провести їх остаточний аналіз. Верифікаційна, логіко-методологічна процедура встановлення істинності отриманих даних на підставі їхньої відповідності емпіричним та фактичним даним переважно була апробована на ЕОМ у середовищі “MapInfo” методом багатошарового накладання картографічної, статистичної та аналітичної інформації різнопланового фактичного матеріалу у двовимірному та тривимірному зображенні. Результати. Подано загальний огляд і систематизовано умови та фактори, що формують та сприяють активізації техногенно зумовленого сольового карсту; запропоновано основні складові організації системи моніторингу на ділянках активізації сольового карсту. Наукова новизна. На прикладі Передкарпатської соленосної провінції зібрано воєдино та систематизовано всі основні природні фактори, що безпосередньо впливають на розвиток карстових сольових процесів, зокрема негативних. Практична значущість. Зібрані воєдино усі відомі та маловідомі до цього часу фактори впливу на розвиток сольового карсту допоможуть у плануванні та виконанні інженерно-геологічних вишукувань, розробленню різних природоохоронних заходів чи плануванні господарської діяльності на територіях, де потенційно можливий чи вже розвивається соляний карст. Це дасть змогу фіксувати прояви активізації небажаних геологічних чи техногенних процесів ще під час їх зародження, чи прогнозувати їх можливе виникнення на стадії проектування підприємств. А також вчасно розробляти заходи спрямовані на локалізацію небезпечних явищ та недопущення їх прогресуючого негативного розвитку. Цель. Наглядно продемонстрировать геологические процессы и условия и кратко обосновать выбор объектов мониторинга, влияющие на развитие солевого карста и выделить основные направления организации их исследований. Методика. Основными методами, которые использовались в процессе подготовки и проведения данной работы являлись: – анализ, фондовых ресурсов, полевые методы исследования, сотрудничество с органами местного самоуправления и службами областного управления министерства чрезвычайных ситуаций; – количественный и качественный анализ данных, их систематизация, создание соответствующих геоинформационных баз данных в среде Excel и Mapinfo, сравнение, корреляция и многомерное объективное шкалирование полученных результатов и др; – верификация результатов, что позволило проверить полученную информацию, провести ее окон- чательный анализ. Верификационная, логико-методологическая процедура установления истинности полученных данных на основании соответствия к полученным эмпирическим и фактическим данным в основном была апробирована на ЭВМ в среде "MapInfo" методом многослойного наложения картографической, статистической и аналитической информации разнопланового фактического материала в двумерном и трехмерном изображении. Результаты. Представлен общий обзор и систематизированы условия и факторы, что формируют и способствуют активизации техногенно обусловленного солевого карста; предложены основные составляющие организации системы мониторинга на участках активизации солевого карста. Научная новизна. На примере Предкарпатской соленосной провинции собрано воедино и систематизированы все основные природные факторы, имеющие непосредственное влияние на развитие карстовых солевых процессов, в том числе негативных. Практическая значимость. Собранные воедино все известные и малоизвестные до сих пор факторы влияния на развитие солевого карста помогут в планировании и выполнении инженерно-геологических изысканий, разработке различного рода природоохранных мероприятий или планировании хозяйственной деятельности на территориях, где потенциально возможен или уже развивается соляной карст. Это позволит фиксировать проявления активизации нежелательных геологических или техногенных процессов еще при их зарождении, или прогнозировать их возможное появление на стадии проектирования предприятий. А также вовремя разрабатывать мероприятия, направленные на локализацию опасных явлений и недопущения их прогрессирующего негативного развития. Purpose. Evidently demonstrating of the geological processes and conditions and briefly justify the selection of monitoring, influencing the development of the salt karst and identify the main directions of their research. Methodology. The main methods used in the preparation and conduct of this study are: – analysis of archive datas, field methods, cooperation with local government and regional offices of the Ministry of Emergency Situations; – quantitative and qualitative analysis of data, their classification, creation of appropriate GIS databases in Excel and Mapinfo environment, comparison, correlation and multidimensional scaling of the results and others; – verification of results, allowing us to check the received information , to their final analysis. Verification, logical and methodological procedure for establishing the truth of the data on the basis of their consistency with empirical data and actual mostly been tested on a computer in the environment "MapInfo" method of multilayer overlay mapping of statistical and analytical information diverse factual material in twodimensional and three-dimensional image. Results. Is represented overview and have systematized conditions and factors that shape and promote the revitalization technologically conditioned salt karst; proposed the basic components of the monitoring system of salt karst areas activation. Originality. On example of Precarpathians salt provinces gathered together and systematized all the major enviromental factors that have a direct impact on the development of salt karst processes, including negative. Practical significance. Assembled together all known and little-known until now facts that have impacts on the development of the salt karst help us in the planning and execution of the geotechnical surveys, development of various kinds of environmental activities economic or planning activities in areas where the potential or already are developed the salt karst. This will fix unwanted activation displays of geological or technological processes during their origin, or predict they occur at the design stage companies. And also, in time to shape events which aimed at localization of dangers and prevent them progressing to negative development.Item Мониторинг и анализ низкочастотного техногенного магнитного шума в г. Киев(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Роменец, А. А.; Орлюк, И. М.В данной публикации изложены результаты исследований переменного магнитного поля техногенного происхождения в г. Киев. Впервые экспериментально исследована техногенная составляющая магнитного поля в частотном диапазоне 10-6Hz – 1 Hz. Показано, что источники техногенных вариаций величиной в десятки и сотни нанотесл имеют в большинстве случаев электрический и ферромагнитный характер. Cуточная ритмика техногенных источников обуславливается рабочим режимом людей и производства. В даній публікації викладені результати досліджень змінного магнітного поля техногенного походження в м. Київ. Вперше експериментально досліджена техногенна складова магнітного поля в частотному діапазоні 10-6Hz – 1 Hz. Показано, що джерела техногенних варіацій величиною в десятки і сотні нанотесла мають в більшості випадків електричний і феромагнітний характер. Добова ритміка техногенних джерел обумовлюється робочим режимом людей і виробництва. Artificial magnetic field variations study results carried out in Kiev are represented in this publication. Artificial component of magnetic field in frequency band from 10-6Hz to 1 Hz has been experimentally studied for the first time. It was shown that man-made variation sources with intensity from tens to hundreds nanotesla have electrical and ferromagnetic nature mostly. Daily rhythm of artificial variations is caused by people activity timetable.Item О гидрогеологических откликах подземных вод Украинского и Московского массивов на катастрофические землетрясения(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Пигулевский, П. И.; Свистун, В. К.; Беседина, А. Н.; Виноградов, Е. А.; Горбунова, Э. М.; Свинцов, И. С.Рассмотрены результаты совместной обработки гидрогеологических и сейсмических данных на полигонах ДГЭ “Днепрогеофизика”, Института геофизики НАН Украины и Института динамики геосфер РАН, которые позволяют проследить приуроченность гидрогеологических откликов к типу сейсмических волн от землетрясений и выраженность постсейсмических эффектов в вариациях уровня подземных вод. В частности, за период наблюдений с 01.11.2010 по 31.05.2011 зарегистрирован значительный ко- и постсейсмический отклик на глобальное сейсмическое событие – катастрофическое землетрясение с магнитудой 8.9, произошедшее 11.03.2011 вблизи о. Хонсю (Япония). Наводяться результати спільної обробки гідрогеологічних і сейсмічних даних, які дозволили простежити приуроченість гідрогеологічних відгуків до типу сейсмічних хвиль від землетрусів і виразність постсейсмічних ефектів у варіаціях рівня підземних вод. Зокрема, за період спостережень з 01.11.2010 по 31.05.2011 зареєстрований значний ко- і постсейсмічний відгук на катастрофічний землетрус 11.03.2011 поблизу східного узбережжя о. Хонсю (Японія) з магнітудою 8,9. The results of the hydro-geological and seismic data co-processing have been represented for the sites of DHE "Dneprogeofizika", the Institute of Geophysics NAS of Ukraine and the Institute of Geosphere Dynamics RAS, which allow to follow the relationship of hydrogeological response to the type of earthquake's seismic waves and presence of post-seismic effects in the groundwater level variations. For the considered observation period from 01.11.2010 to 31.05.2011 the significant co-and post-seismic response to the catastrophic earthquake with a magnitude of 8.9, which occurred at 11.03.2011 near Honshu (Japan) was recorded.Item Інформативність геомагнітного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Максимчук, В. Ю.; Климкович, Т. А.; Кузнєцова, В. Г.; Ярема, І. І.Наведено результати геомагнітного моніторингу при дослідженні сейсмотектонічних процесів у Закарпатському прогині. Виявлено тектономагнітні аномалії різної тривалості та інтенсивності, встановлено їх просторово-часовий зв’язок із сейсмічними подіями. Зроблено висновок про інформативність геомагнітного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні для виявлення провісників місцевих землетрусів з магнітудою М>3 в геолого-геофізичних умовах Закарпатського прогину. Приведены результаты геомагнитного мониторинга при исследовании сейсмотектонических процессов в Закарпатской сейсмоактивной зоне. Выявлены тектономагнитные аномалии разной продолжительности и интенсивности и установлена их пространственно-временная связь с сейсмическими событиями. Сделан вывод об информативности применения геомагнитного мониторинга в Закарпатской сейсмоактивной зоне для выявления предвестников местных землетрясений с магнитудой М>3 ( при существующей сети) в геолого-геофизических условиях Закарпатского прогиба. The results of geomagnetic monitoring during investigations of seismic-tectonic processes in the in the Transcarpathian active seismic zone are shown. Tecton ic-magnetic anomalies with different duration and intensity were detected. Connection of their spatial-temp oral features with seismic events was defined. The conclusion about the informativity of geomagnetic monitoring in the Transcarpathian active seismic zone for definition of local earthquakes precursors (with M>3 magnitude in existing network) in the geological-geophysics conditions of the Tran scarpathians trough was done.Item Геоелектромагнітний моніторинг сейсмотектонічних процесів у Закарпатській сейсмоактивній зоні(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Максимчук, В. Ю.; Климкович, Т. А.; Трегубенко, В. І.; Кузнєцова, В. Г.; Якас, Ю. В.Приведені результати магніто варіаційного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні. Виявлено часові зміни параметрів векторів індукції та досліджено їх зв‘язок з сейсмічними процесами в земній корі. Зроблено висновок про зв‘язок варіацій вектора Візе з сейсмічними процесами в земній корі регіону, а також про перспективність використання методу для виявлення провісників місцевих землетрусів з магнітудою М>3 в геолого-геофізичних умовах Закарпатського прогину. Исследованы временные изменения параметров векторов индукции в Закарпатской сейсмоактивной зоне. Анализ многолетних рядов магнитовариационных наблюдений в Закарпатской сейсмоактивной зоне позволил сделать вывод о связи вариаций вектора Визе с сейсмическими процессами в земной коре региона, а также о перспективности использования метода для выявления предвестников местных землетрясений с магнитудой М>3 в геолого-геофизических условиях Закарпатского прогиба. Temporal variations of induction vectors in the Transcarpathian active seismic zone were investigated. Analyses of long-term series of magnetic-variation observations let’s to made a conclusion about correlations of Wise vectors variations with seismic processes in the crust and, also, about perspectives of a method’s implementation in detection of local earthquakes precursors (with M>3 magnitude) in the geological-geophysics conditions of the Transcarpathians trough.Item Результаты мониторинга гидрогеодинамических параметров подземных вод в асейсмичных регионах Украины (Днепропетровская область)(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Пигулевский, П. И.; Свистун, В. К.Приведены результаты интерпретации данных мониторинга гидрогеодинамических параметров подземных вод в Днепропетровской области с целью прогноза неотектонических изменений в массивах горных пород. Показана необходимость создания национальной базы данных результатов мониторинга гидрогеодинамических параметров подземных вод, выполняемых во всех регионах Украины. Наведено результати інтерпретації даних моніторингу гідрогеодинамічних параметрів підземних вод у Дніпропетровській області з метою прогнозу неотектонічних змін у масивах гірських порід. Показано необхідність створення національної бази даних результатів моніторингу гідрогеодинамічних параметрів підземних вод, виконуваних у всіх регіонах України. The preliminary interpretation results of monitoring data of hydrodynamic parameters of groundwater in Dnepropetrovsk region for the purpose of neotectonic changes forecast in the massifs are given. The necessity of creation the national data base of monitoring results of groundwater hydrodynamic parameters, executed at all regions of Ukraine, is pointed out.