Геодинаміка
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291
Browse
6 results
Search Results
Item Earth crust of eastern segment of Ukrainian Carpathians in the regional profile RP-5 zone: structure, geodynamics, oil and gas bearing(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Шеремета, Петро; Назаревич, Андрій; Назаревич, Леся Тарасівна; Sheremeta, P.; Nazarevych, A.; Nazarevych, L.; Українська нафтогазова академія; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; The Ukrainian Oil and Gas Academy; Carpathian branch of Subbotin Institute of geophysics of NAS of UkraineМетою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних. Методика включає детальний комплексний аналіз глибинної будови і нафтогазоносності та нафтогазоперспективності регіону та його окремих зон на основі сейсморозвідувальних даних по регіональному профілю РП-5 та сусідніх нафтогазоносних і нафтогазоперспективних районах з залученням комплексу геолого-геофізичних даних. Результати. У зоні профілю РП-5 детально простежено залягання в земній корі Буковини осадових товщ і покривів Складчастих Карпат, Передкарпатського прогину і краю Східноєвропейської платформи, включно з різноглибинними ярусами карпатських насувів і складок. Встановлено ступінчасте занурення тут краю Східноєвропейської платформи під Карпати (в загальному подібно, як і в інших сегментах Українських Карпат). Встановлено наявність тут під Карпатськими насувами мало дислокованих автохтонних шарів порід мезозойського віку. У цих горизонтах виявлено кілька смуг складок карпатського простягання, до деяких з них, зокрема, до Лопушнянської складки, приурочено відкриті нафтогазові родовища. Виявлено потовщення горизонтів нижньої кори під осьовою частиною Буковинських Складчастих Карпат. У передкарпатській частині профілю простежуються 2 заглиблені древні «сейсмофокальні» зони різного віку утворення та різної вергентності (детально досліджені С.Г. Слоницькою за спеціальними методиками), а також ряд апофізоподібних інтрузій. У результаті комплексного аналізу простежено вплив характерних рис місцевого альпійського геодинамічного процесу – альпійського (карпатського) стиску літосфери в ортогональному до Карпат північно-східному напрямку і відповідні насуви аллохтону на попередньо ступічасто занурений у південно-західному напрямку в результаті подібних до рифтових преальпійських геодинамічних процесів південно-західний край Східноєвропейської платформи. Наукова новизна. Встановлено особливості глибинної будови, геодинаміки, сейсмічності та нафтогазоносності літосфера Буковини за даними по регіональному профілю РП-5 з урахуванням нових даних нафтогазопошукових досліджень у субрегіоні і даних про різні складові геодинамічного процесу в цілому Карпатському регіоні України. Спрогнозовано і підтверджено нафтогазоперспективність ряду глибинних складок автохтонних мезозойських порід у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість більш чітко обгрунтовувати напрямки нафтогазопошукових робіт в субрегіоні.Item Assessment of the influence of technogenically triggered hydrodynamic processes on groundwater contamination in the area of Kalush mining industry by applying geophysical methods(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМетою досліджень є обґрунтування наукових засад комплексного підходу до вирішення еколого-геологічних проблем, що пов`язані з процесами засолення підземних вод на території Калуського гірничопромислового регіону, кількісної оцінки динаміки такого засолення та його зв’язку з річковою системою на основі отриманих даних геохімічних та геофізичних спостережень. Актуальність робіт визначається необхідністю вирішення таких завдань: 1) виявлення джерел забруднення підземних вод; 2) означення територій засолення, зокрема населених пунктів, у межах яких горизонти питних вод стають непридатними для безпосереднього використання; 3) характеристика динаміки, тобто ступеня засолення та швидкості його змін у просторі й часі; 4) визначення небезпеки для працездатності водозабірних комплексів водопостачання; 5) визначення небезпеки забруднення річкового басейну. Методика полягає у встановленні кореляційного звязку між гідрогеохімічними та електрометричними спостереженнями та визначенні закономірності переходу від вимірювань електричного опору до мінералізації підземних вод, у створенні просторово-часових моделей динаміки мінералізації підземних вод та оцінці ризиків забруднення поверхневих водотоків з урахуванням основних джерел забруднення і в наданні вихідних даних для прийняття управлінських рішень. За допомогою гідрогеохімічних спостережень (мінералізація ґрунтових вод) та електророзвідувальних робіт (вимірювання електричного опору) встановлено кореляційні зв’язки між геофізичними характеристиками, притаманними водоносному горизонту, та мінералізацією ґрунтових вод, що в результаті дало змогу за даними площинних геофізичних досліджень конкретизувати джерела та окреслити площу та ступінь засолення. За режимними спостереженнями встановлено напрям руху фронту засолення та його швидкість. За отриманими кількісними характеристиками динаміки засолення водоносного горизонту наведено розрахунок ризиків забруднення річок Лімниця та Дністер. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку способу оцінювання мінералізації підземних вод за результатами геофізичних досліджень, зокрема, методом електророзвідки. Вперше створено просторово-часові моделі динаміки мінералізації підземних вод на території Калуського гірничопромислового району (КГПР). Вперше наведено оцінку ризиків забруднення поверхневих водотоків (рр. Лімниця, Дністер) з урахуванням основних джерел забруднення в межах КГПР. Застосування одержаних результатів дає можливість у стислі терміни дослідити ділянки, що пов’язані з можливими забрудненнями території, надати вихідні дані для подальшого планування та прийняття управлінських дій. Надійний прогноз дає змогу передбачити заходи для зменшення екологічного навантаження на водоносний горизонт, що є єдиним питним горизонтом для м. Калуш.Item Reflection of the activity of landslide processes in the regional gravitational and magnetic fields (on the example of the Transcarpathian region).(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Штогрин, Людмила; Анікеєв, Сергій; Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Shtohryn, Liudmyla; Anikeyev, Sergiy; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМетою досліджень, представлених у цій статті, є аналіз особливостей відображення ураженості території Закарпатської області зсувними процесами в аномаліях магнітного та гравітаційного полів з урахуванням тектонічного районування. Дослідження є важливим етапом у прогнозуванні зсувних процесів, який спрямовано на зменшення їхніх негативних наслідків на довкілля. Актуальність досліджень зумовлена зростаючою активізацією зсувних процесів у Карпатському регіоні України. Методика. Розвиток зсувів у кожній структурно-тектонічній зоні має зв’язок із її тектонічною будовою, і тому зазначені процеси можуть мати різну інтенсивність, динаміку, тенденцію до подальшого розвитку та площу поширення. Літолого-фаціальний склад та умови залягання порід формують фізико-механічні властивості порід, визначаючи швидкість і механізм розвитку зсувів. Просторова приуроченість зсувних процесів до розломних зон знаходить своє відображення у гравітаційному та магнітному полях. Результати. За допомогою засобів ГІС MapInfo виконано розрахунок кількості зсувів у кожній тектонічній зоні, аномалій гравітаційного та магнітного полів, площ, що уражені зсувами, відстані до зон простягання розломів. Важливим результатом досліджень є доведення прямого зв’язку між просторовим розподілом зсувів і розломними зонами, тектонічною будовою, літологічним складом порід, які відображаються у гравімагнітних аномаліях. Наукова новизна. Розглянуто особливості відображення тектонічної будови, зон розущільнення, подрібненості порід та літологічного складу в гравімагнітних полях регіонального масштабу, а також вперше оцінено їхній зв’язок із зсувними процесами. Практична значущість. Теоретичне обґрунтування особливостей поведінки гравімагнітних полів у зонах поширення зсувних процесів дозволяє оцінити природні умови формування та розвитку зсувів у даному регіоні. Виявлені зв’язки між впливом розломних зон на зсувні процеси за їхнім відображенням у гравімагнітних полях, які можуть у майбутньому застосовуватись під час просторового прогнозування розвитку зсувів на територіях зі спорідненими структурно-тектонічними умовами.Item Integration of electric prospectingmethods for forecasting the subsidence and sinkholes within the salt deposits in the Precarpathian area(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Кузьменко, Е. Д.; Максимчук, В. Ю.; Багрій, С. М.; Сапужак, О. Я.; Чепурний, І. В.; Дещиця, С. А.; Дзьоба, У. О.; Kuzmenko, E. D.; Maksymchuk, V. Yu.; Bagriy, S. M.; Sapuzhak, O. Ya.; Chepurnyi, I. V.; Deshchytsya, S. A.; Dzoba, U. O.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Carpathian branch of Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета. Метою роботи є дослідження ефективності комплексу методів природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) та зондувань становленням електромагнітного поля (ЗС) для попередньої оцінки ступеня стабільності гірничих масивів у межах родовищ калійних солей Передкарпаття, а також прогнозування розвитку деформаційних процесів у приповерховому шарі геологічного середовища. Методика. Проведення площівних та профільних спостережень методами ПІЕМПЗ та ЗС на території шахтних полів родовищ калійних солей та побудова моделей геоелектричних розрізів, визначення зон з аномальними значеннями електричної провідності та інтенсивності природного електромагнітного випромінювання. Результати. За результатами профільних електрометричних методів (ЗС) та площівних спостережень ПІЕМПЗ на території шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виявлено та оконтурено зони аномальних значень електропровідності та аномалії інтенсивності електромагнітного випромінювання. На основі комплексної інтерпретації виділено зони підвищеної карстопровальної небезпеки на ділянці автодороги Трускавець – Пісочне. Зроблено висновок про високу інформативність та ефективність комплексу методів ЗС і ПІЕМПЗ для оцінки ступеня карстопровальних процесів у зонах розроблення корисних копалин. Наукова новизна. Полягає в експериментально підтвердженій ефективності та високій інформативності комплексного застосування методів ЗС і ПІЕМПЗ для вивчення стану геологічного середовища, охопленого карстопровальними процесами у межах родовищ калійних солей. Практична значущість. Запропонований комплекс геофізичних методів ЗС і ПІЕМПЗ дає змогу з високою достовірністю спрогнозувати зони ймовірних карстових провалів та здійснити запобіжні заходи для мінімізації наслідків розвитку карстопровальних геологічних ситуацій.Item Оцінка небезпеки приповерхневих деформацій гірських порід у межах Стебницького калійного родовища методом ПІЕМПЗ(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Кузьменко, Е. Д.; Багрій, С. М.; Чепурний, І. В.; Штогрин, М. В.; Kuzmenko, E.; Bagriy, S.; Chepurnyi, I.; Shtohryn, M.; Кузьменко, Э. Д.; Багрий, С. М.; Чепурный, И. В.; Штогрин, М. В.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Ивано-Франковский национальный технический; университет нефти и газаМета. Метою роботи є обґрунтування доцільності застосування методу природного електро- магнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) для оцінювання небезпеки приповерхневої деформації гірських порід унаслідок експлуатації Стебницького родовища калійної солі. Методика. Проведено геофізичні дослідження методом ПІЕМПЗ для ділянок у межах гірничого відводу Стебницького родовища калійної солі (Львівська область, Україна). У результаті деформацій, що виникають під час розроблення родовища за рахунок створення штучних пустот та розвитку соляного карсту, гірські породи перебувають у збудженому стані, що викликає електромагнітну емісію порід і відповідні варіації імпульсного електромагнітного поля. Результати. Побудовано карти інтенсивності випромінювання природного імпульсного електромагнітного поля Землі для досліджених ділянок Стебницького родовища калійної солі для трьох антен, спрямованих по осях Х (горизонтальна складова північ – південь), Y (горизонтальна складова схід – захід), Z (вертикальна складова), а також для повного вектора поля. Статистичними методами досліджено кореляцію значень повного вектора ПІЕМПЗ із фактичними значеннями осідання денної поверхні за період 2000–2014 рр. для одного профілю. Об’єктом досліджень є ділянки автомобільної магістралі Львів–Трускавець (Львівська область, Україна) у межах гірничого відводу Стебницького родовища калійної солі. Деформація дорожнього полотна пов’язана з наявністю видобувних камер під автомагістраллю. Деформаційні форми на дорожньому полотні (тріщини, заколи, “хвилі”) відображаються аномаліями інтенсивності імпульсного електромагнітного поля, наявність яких свідчить про аномальний напружено-деформований стан гірських порід та можливість (ймовірність) подальшого розвитку просідання земної поверхні в межах контура виявлених аномалій. Наукова новизна. На прикладі досліджень зони автодороги Львів–Трускавець у межах Стебницького родовища калійної солі дістала подальший розвиток система знань щодо ефективності методу ПІЕМПЗ у частині обґрунтування та демонстрації зв’язку параметрів ПІЕМПЗ з деформаціями порід і рухами земної поверхні, які відображені у деформаціях дорожнього полотна автомобільної магістралі. Тріщини, заколи, “хвилі” на дорожньому полотні якісно відповідають зміні інтенсивності та аномаліям електромагнітного поля, у якому не тільки відображають деформації, але й зазначають межі їх поширення внаслідок розвитку зони аномалій напружено-деформованого стану гірських порід. Практична значущість. За результатами представлених досліджень виконано районування зони автомобільної магістралі Львів– Трускавець у межах Стебницького родовища калійної солі за ступенем небезпеки осідання гірських порід. Відповідно до розподілу нормованих значень інтенсивності електромагнітного поля запропоновано встановити певні рівні небезпеки деформацій гірських порід, Наявність мозаїки низьких, середніх, підвищених та високих рівнів небезпеки деформації гірських порід, узгоджених із зонами деформації дорожнього полотна, свідчить про складну просторову структурну деформацій порід у стані активної стадії просідання. Останнє спонукає до прийняття керівних рішень щодо переносу автомобільної магістралі або її постійного ремонту відповідно до розвитку деформаційних процесів.Item Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective silurian deposits of Lviv Paleozoic depression(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Наумко, І. М.; Куровець, І. М.; Зубик, Н. І.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Е.; Чепусенко, П. С.; Naumko, I.; Kurovets’, I.; Zubyk, M.; Batsevych, N.; Sakhno, B.; Chepusenko, P.; Наумко, И. М.; Куровец, И. М.; Зубик, Н. И.; Бацевич, Н. В.; Сахно, Б. Э.; Чепусенко, П. С.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН УкраиныМета. Дослідження складу газу закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори порід) перспективно газоносних граполітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину та обґрунтування вірогідного механізму і динаміки газогенерації під час формування “сланцевого” газу у продуктивних верствах чорносланцевих формацій регіону. Методика. Склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор порід, їхні відносні газонасиченість і водонасиченість визначали мас-спектрометричним хімічним методом. Включення і закриті пори розкривали за допомогою розчавлювання стандартної проби (наважка 200 мг, фракція +1–2 мм) у невеликій металевій циліндричній ступці між двома плоскопаралельними твердосплавними (побєдітовими) поверхнями в умовах високого вакууму (порядка 1·10-3 Па). Результати. За даними мінералофлюїдологічних досліджень у газовій фазі флюїдних включень у мінералах і закритих пор граптолітових аргілітів силуру Львівського палеозойського прогину домінує метан (до 100 об. %) за незначних вмістів етану, діоксиду вуглецю, азоту. Відсутність пари води може свідчити про “сухість” вуглеводневмісних систем, а низькі значення відносної газонасиченості – про перетворення органічної речовини як джерела летких вуглеводневих сполук за невисоких (головно, літостатичних) тисків. Це свідчить про реальність перебігу процесів газоутворення під час трансформації органічної речовини аргілітових верств. На порядок вища відносна газонасиченість включень у кальциті, яким заліковані субвертикальні тріщини в аргілітах, і поява пари води вказує на ймовірний приплив глибинних мігрувальних флюїдів потужними тріщинними системами. Обґрунтовано вірогідний механізм і динаміку газогенерації з подальшим захопленням газу у вільному стані та сорбцією і окклюзією породами, інтенсифікований впливом глибинних флюїдів. Він основується на зіставленні даних про склад летких сполук флюїдних включень у мінералах і закритих пор перспективно газоносних аргілітів та сорбційно-генераційні процеси утворення метану у вугіллі, виходячи з принципової єдності природи перетворення розсіяної і концентрованої форм органічної речовини. Наукова новизна. Вперше у флюїдних включеннях у мінералах і закритих порах (кавернах, тріщинах) перспективних на “сланцевий” газ граптолітових аргілітів палеозою Волино-Поділля встановлено релікти відновних, практично істотно водневодневих безводних (“сухих”) флюїдів. Це вказує на наявність геофлюїдодинамічних умов, як для генерації вуглеводнів у процесах перетворення органічної речовини, сорбованих і окклюдованих мінеральною і органічною складовою порід на стадії катагенезу, так і припливу глибинних вуглеводневих флюїдів, і, отже, підтверджує газосланцевий потенціал надр регіону. Практична значущість. Оцінено вплив летких сполук закритої пористості (флюїдні включення у мінералах і закриті пори вмісних порід (граптолітових аргілітів) на сумарну потенційну газоносність сланцевовмісних верств, що матиме значення (не заторкуючи інших аспектів проблеми) за можливого підрахунку ресурсів (запасів) “сланцевого” газу.