Геодинаміка

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291

Browse

Subject: search.filters.subject.geodynamics

Search Results

Now showing 1 - 10 of 24
  • Thumbnail Image
    Item
    On the distribution of tangential mass forces in the Earth's lithosphere
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Церклевич, Анатолій; Шило, Євген; Шило, Ольга; Tserklevych, A.; Shylo, Y.; Shylo, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Метою досліджень є визначення та інтерпретація розподілу глобального векторного поля тангенціальних масових сил (ТМС) за азимутальною спрямованістю та інтенсивністю. Порівняння напрямків векторного поля ТМС з напрямками переміщення перманентних GNSS станцій і напрямками переміщення модельних швидкостей материків GSRM з Global Strain Rate Map Project за допомогою кластерного та кореляційного аналізу. Методика. Продовжено попередні авторські дослідження проблеми формування в літосфері додаткових планетарних напружень від дії тангенціальних розподілених масових сил. Природа таких сил може бути пов'язана із переорієнтацією узагальненої фігури літосфери Землі відносно фігури референц-еліпсоїда, що може створювати напруження, яке направлене на приведення розподілу мас літосфери у відповідність з фігурою геоїда за механізмом дії гравітаційних сил і принципу мінімуму потенціальної енергії. Наявність відхилення прямовисної лінії від нормалі до поверхні твердої Землі визначає появу ТМС, що діють у верхній оболонці Землі. Запропоновано амплітуди та напрям векторів таких ТМС розраховувати на основі даних про різницю параметрів двох глобальних еліпсоїдів, що апроксимують фізичну поверхню літосфери та геоїда. Результати. Для сучасної епохи значення кута повороту між найменшою віссю еліпсоїда, що апроксимує поверхню літосфери, і віссю обертання Землі становить 2,6°. Розподіл поля векторів ТМС, узгоджується з контурами материків, тобто стрілки векторів чітко вказують на напрямки латерального руху тектонічних плит і переміщення материків в процесі еволюції Землі. Внаслідок зміни орієнтації еліпсоїда, що описує літосферу, відбувається формування оновленого поля потенційних горизонтальних сил, які відповідно до збереження моменту кількості руху переміщують літосферні маси і генерують напруження та деформації в літосферній оболонці. Оскільки ТМС мають різну спрямованість та інтенсивність, то був проведений кластерний аналіз розподілу ТМС , який виявив певні закономірності розподілу цих параметрів. Також виконано зіставлення напрямків векторного поля ТМС з напрямками переміщення перманентних GNSS станцій і напрямками переміщення модельних швидкостей материків GSRM (цифрова модель тензорного поля глобального градієнта швидкості). Наукова новизна. Деталізовано особливості зв’язку напрямків векторного поля ТМС з напрямками переміщення перманентних GNSS станцій і напрямками переміщення модельних швидкостей материків GSRM. Дослідження ТМС, які виникають внаслідок переорієнтації тонкої твердої оболонки нашої планети показали, що на її поверхні утворюється деформаційне поле латеральних переміщень. На нашу думку, це один з вірогідних чинників процесу, що запускає глобальні рухи літосферних блоків. В результаті відбувається трансформація фігури літосфери, яка характеризується зміною розмірів осей еліпсоїдів, що описує поверхню літосфери, так і їх орієнтацією. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість надійніше інтерпретувати особливості розподілу ТМС. Ці сили можуть запускати тригерні механізми розрядки накопичених напружень, що важливо для вивчення сейсмічності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Determination of horizontal deformation of the Earth's crust on the territory of Ukraine based on GNSS measurements
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Доскіч, Софія; Савчук, Степан; Джуман, Богдан; Doskich, S.; Savchuk, S.; Dzhuman, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Метою досліджень є виявлення горизонтальних деформацій земної поверхні території України, використавши тільки перевірені і придатні для геодинамічної інтерпретації ГНСС станції. Вхідними даними є спостереження з 30 ГНСС станцій за період 2017 до 2020 р. Методика. Методика включає аналіз сучасних деформацій земної кори території України. У результаті вперше проаналізовано вплив часових серії координат, створених двома різними методами: точного позиціонування PPP і класичним диференційним методом, на визначення деформаційних процесів. Встановлено, що на сьогоднішній день для задач моніторингу, в тому числі і геодинамічного, варто використовувати метод точного позиціонування PPP, точність визначення швидкостей ГНСС станцій якого в результаті перевірки виявилась вищою ніж в класичному диференційному методі. Результати. Побудовано карту горизонтальних деформацій земної кори на території України за даними часових рядів координат ГНСС станцій. Визначено ділянки розтягу земної кори в районах Шепетівка- Старокостянтинів Хмельницької області, Бориспіль – Прилуки- Переяслав-Хмельницький Київської і Чернігівської області, а також ділянку стиску земної кори в Ніжин – Степові Хутори – Козелець Чернігівської області. Додатково побудовано карту горизонтальних зміщень ГНСС-станцій, де спостерігаємо різнононаправленість цих зміщень, що швидше всього спричинено наявністю сучасних субвертикальних і субгоризонтальних розломів та розломних зон. Для кращої інтерпретації отриманих результатів необхідно залучити геолого-геофізичні дані тектонічної активності території України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Earth crust of eastern segment of Ukrainian Carpathians in the regional profile RP-5 zone: structure, geodynamics, oil and gas bearing
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Шеремета, Петро; Назаревич, Андрій; Назаревич, Леся Тарасівна; Sheremeta, P.; Nazarevych, A.; Nazarevych, L.; Українська нафтогазова академія; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; The Ukrainian Oil and Gas Academy; Carpathian branch of Subbotin Institute of geophysics of NAS of Ukraine
    Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних. Методика включає детальний комплексний аналіз глибинної будови і нафтогазоносності та нафтогазоперспективності регіону та його окремих зон на основі сейсморозвідувальних даних по регіональному профілю РП-5 та сусідніх нафтогазоносних і нафтогазоперспективних районах з залученням комплексу геолого-геофізичних даних. Результати. У зоні профілю РП-5 детально простежено залягання в земній корі Буковини осадових товщ і покривів Складчастих Карпат, Передкарпатського прогину і краю Східноєвропейської платформи, включно з різноглибинними ярусами карпатських насувів і складок. Встановлено ступінчасте занурення тут краю Східноєвропейської платформи під Карпати (в загальному подібно, як і в інших сегментах Українських Карпат). Встановлено наявність тут під Карпатськими насувами мало дислокованих автохтонних шарів порід мезозойського віку. У цих горизонтах виявлено кілька смуг складок карпатського простягання, до деяких з них, зокрема, до Лопушнянської складки, приурочено відкриті нафтогазові родовища. Виявлено потовщення горизонтів нижньої кори під осьовою частиною Буковинських Складчастих Карпат. У передкарпатській частині профілю простежуються 2 заглиблені древні «сейсмофокальні» зони різного віку утворення та різної вергентності (детально досліджені С.Г. Слоницькою за спеціальними методиками), а також ряд апофізоподібних інтрузій. У результаті комплексного аналізу простежено вплив характерних рис місцевого альпійського геодинамічного процесу – альпійського (карпатського) стиску літосфери в ортогональному до Карпат північно-східному напрямку і відповідні насуви аллохтону на попередньо ступічасто занурений у південно-західному напрямку в результаті подібних до рифтових преальпійських геодинамічних процесів південно-західний край Східноєвропейської платформи. Наукова новизна. Встановлено особливості глибинної будови, геодинаміки, сейсмічності та нафтогазоносності літосфера Буковини за даними по регіональному профілю РП-5 з урахуванням нових даних нафтогазопошукових досліджень у субрегіоні і даних про різні складові геодинамічного процесу в цілому Карпатському регіоні України. Спрогнозовано і підтверджено нафтогазоперспективність ряду глибинних складок автохтонних мезозойських порід у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість більш чітко обгрунтовувати напрямки нафтогазопошукових робіт в субрегіоні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Nature of the provenance and tectonic setting of oil shale (Middle eocene) in the Greater Caucasus southeastern plunge
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Алієв, Аділь А.; Аббасов, Орхан Р.; Aliyev, Adil A.; Abbasov, Orhan R.; Азербайджанська національна академія наук; Azerbaijan National of Academy Sciences
    Відповідно до хімічного складу, встановлені протоліти та геотектонічні умови формування горючих сланців середньо-еоценового віку, відібраних з поверхневих виходів і викидів грязьових вулканів південно-східного занурення Великого Кавказу. Отримані дані зіставлені з палеогеодинамічними умовами району дослідження. Хімічний склад сланців встановлений за допомогою мас-спектрометрів “S8 TIGER Series 2 WDXRF” і “Agilent 7700 Series ICP-MS”, а при визначенні віку порід вико- ристовувалися мікроскопи “Loupe Zoom Paralux XTL 745” і “MБC-10” і цифрова камера “OptixCam”. Проведена нормалізація (порівняння з пост-архейськими сланцями Австралії, верхньою конти- нентальною корою і континентальною корою) у зв’язку з особливостями розподілу хімічних елементів, а також із застосуванням різних індексів і діаграм, встановлені джерела материнських магматичних порід і палеотектонічні умови їх формування. Встановлено, що базальт-андезитові утворення принесені з комплексів мафічних і проміжних джерел. Геотектонічні умови формування горючих сланців відповідають активним районам континентальної кори, а також зонам переходу від рифтогену до колізії або геодинамічним умовам первинної колізії. Отже, процес осадконакопичення, що відбувався в умовах мілководного морського басейну в зв’язку з первинною колізією між внутрішніми плитами, пов’язаний палеоцен-міоценовим басейном (північна гілка Мезотетіса в системі Крим-Великий Кавказ-Копетдаг). Особливу роль у встановленні походження кластичних матеріалів базальт-андезитового складу, відіграє юрський і крейдяний вулканізм, пов'язаний з субдукцією, встановленою на південному схилі Великого Кавказу (Тфанське і Вандамське підняття).
  • Thumbnail Image
    Item
    Неоднородность литосферы Днепровско-Донецкой впадины и ее геодинамические следствия. Часть I. Глубинное строение
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Старостенко, В. І.; Пашкевич, І. К.; Макаренко, І. Б.; Купрієнко, П. Я.; Савченко, О. С.; Starostenko, V.; Pashkevich, I.; Makarenko, I.; Kuprienko, P.; Savchenko, O.; Старостенко, В. И.; Пашкевич, И. К.; Макаренко, И. Б.; Куприенко, П. Я.; Савченко, А. С.; Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України; Institute of geophysics by S.I.Subbotin name NAS of Ukraine; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины
    Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D-гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації. Методика. Методика передбачає аналіз 3D-гравітаційної моделі осадового шару, консолідованої земної кори і її магнітної моделі, отриманих з використанням комплексу програм автоматизованої інтерпретації даних потенціальних полів (GMN-Auto) та програми розв’язання прямої задачi магніторозвідки, в комплексі з даними ГСЗ, сейсмотомографії та геологічними даними для встановлення закономірних зв’язків будови і складу різних поверхів літосфери. Результати. Сегментація консолідованої кори, яку ми зробили раніше, зіставлена з будовою різних поверхів літосфери ДДЗ і суміжних регіонів. Розглянуті загальні закономірності змінення потужності кори, окремих її шарів та коромантійної суміші в межах ДДЗ. До таких належать також: підйом підошви кори, узгоджений з простяганням западини, наявність “спряжених” з ним прогинів за межами сегментів западини і торцових зчленувань форм рельєфу розділу М. Сегментація консолідованої кори виявляє відображення в потужності пострифтових осадових відкладів, рельєфі фундаменту, потужності консолідованої кори, а розломна тектоніка останньої знаходить зв’язок з розривами покрівлі девонських підсольових відкладів. Глибинні магнітні джерела западини не узгоджені з глибинними магнітними тілами Українського щита та південно-західного схилу Воронезького масиву, мають різне структурне положення відносно осі девонського рифту і форм рельєфу підошви кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори виявляє неоднозначний зв’язок зі швидкісною неоднорідністю підкорової мантії. Наукова новизна. Вперше встановлено структурні зв’язки неоднорідності консолідованої кори, її розломної тектоніки і сегментації з потужністю пострифтового осадового комплексу, рельєфом фундаменту і розломної тектоніки девонських підсольових відкладів, що відображує зумовленість формування осадового шару будовою консолідованої кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори не виявляє однозначного зв’язку з рельєфом підошви сучасної сейсмічної літосфери, за винятком підйому її в Лохвицькому сегменті, що свідчить про неоднорідність пострифтових процесів. Зроблено висновок, що за комплексом ознак рифтів тільки цей сегмент може розглядатись як типовий рифт. Практична значущість. Отримані в результаті аналізу геолого-геофізичні особливості будови різних поверхів літосфери, зокрема і розломної тектоніки, можна використати для оцінки нафтогазоносності ДДЗ з урахуванням значного вкладу вуглеводнів абіогенного походження в формування їхніх родовищ.
  • Thumbnail Image
    Item
    Геодинамічні та геофізичні ефекти у фізичних моделях взаємодій оболонок Землі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Фурман, В. В.; Хом’як, М. М.
    Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їхню еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу і геодинаміки літосфери континентів і океанів дає змогу виділити системи, пов’язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) і регіональними явищами всередині континентів і океанів. Проанализированы перспективы создания новых физических моделей, которые описывают структуры Земли и их эволюцию, а также методических подходов относительно классификации структур и измерение параметров физических полей Земли. Указано, что исследования глубинного строения, состава и геодинамики литосферы континентов и океанов дает возможность выделить системы, связанные с глобальными процессами развития Земли (рифты, глубокие нескомпенсированные впадины, континенты, океаны) и региональными явлениями внутри континентов и океанов. Perspectives of the creating of the new physical models concerning the structure of the Earth, their evolution and methodology of the structure classification and parameter measuring of the Earth’s physical fields are analyzed. It is pointed out that investigation of the deep structure, composition and geodynamics of the continental and oceanic lithosphere gives the possibility to distinguish the system connected with global processes of Earth’s development (rifts, uncompensated deeps, continents, oceans).
  • Thumbnail Image
    Item
    Деформації гірських порід уманського, новоград-волинського та новоукраїнського масивів у період 2,02–2,05 млрд років тому за результатами тектонофізичних досліджень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мичак, С. В.
    Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію. З цією метою проведено дослідження структури гірських порід і полів напружень у межах західної та центральної частин УЩ, які слугують основою для встановлення характеру і напрямку сил, що привели до формування геологічної будови регіону в період 2,02 – 2,05 млрд років тому. Обґрунтувано уявлення про обертання в цей період західної частини щита відносно центральної проти годинникової стрілки. Методика. Використано структурно-парагенетичний (СПМТ) та кінематичний (КМТ) методи ектонофізики, які здебільшого можуть застосовуватися в комплексі. Це дає змогу розширити часовий відрізок, впродовж якого відбувалися деформаційні процеси у досліджуваному районі. Результати. За результатами тектонофізичного вивчення тріщинуватості Уманського, Новоград-Волинського та Новоукраїнського масивів, що виникла унаслідок їх охолодження 2,02–2,05 млрд років тому, розглянуто напружено-деформований стан і особливості кінематики блоків західної та центральної частин УЩ. Встановлено, що регіональне поле тектонічних напружень західної частини щита з діючою віссю розтягу північно-східної орієнтації є, скоріш за все, уявним, тому що в межах регіону відсутня система розломів, яка повинна була сформуватись у цьому полі. Ймовірніше, що ріщинуватість гірських порід західної частини щита формувалась у полі напружень з діючою віссю розтягу північно-західної орієнтації (херсон-смоленський етап), але, через обертання західної частини на 67 проти годинникової стрілки ~2,0 млрд років тому, нині поле відновлюється як північно-східне. Відновлено також єдине палеополе тектонічних напружень для немирівського та лелеківського етапів розломоутворення (1,99 млрд років тому). Наукова новизна. Показано, що до рубежу ~2,0 млрд років тому УЩ ще не був повністю консолідованою структурою і окремі його мегаблоки могли повертатися один відносно одного. Практична значущість. Результати виконаних робіт повертають дослідників до вивчення тріщинуватості гірських порід для її використання під час розв’язання геодинамічних задач. Литосфера Украинского щита (УЩ) представлена мозаикой мегаблоков, которые в разное время имели различную конфигурацию и, вероятно, в раннем архее принадлежали к разным микроконтинентам. В настоящее время существуют различные, не связанные между собой, модели геодинамического развития северо-западной (Волынский, Бугский, Росинский мегаблоки) и центральной (Ингульский мегаблок) частей УЩ. Поэтому пока невозможно построение общей модели геодинамического развития в протерозое всей западной части щита, которая имеет большое значение для решения вопросов палеогеодинамики докембрия. С этой целью проведены исследования структуры горных пород и полей напряжений в пределах западной и центральной частей УЩ, служащих основой для установления характера и направления сил, которые привели к формированию геологического строения региона в период 2,02–2,05 млрд лет назад. Обосновано представление о вращении в этот период западной части щита относительно центральной против часовой стрелки. Методика. Использованы структурно-парагенетический (СПМТ) и кинематический (КМТ) методы тектонофизики, которые в большинстве случаев могут применяться в комплексе. Это позволяет расширить временной отрезок, в течение которого происходили деформационные процессы в исследуемом районе. Результаты. По результатам тектонофизического изучения трещиноватости Уманского, Новоград-Волынского и Новоукраинского массивов, возникшей при их охлаждении 2,02–2,05 млрд лет назад, был рассмотрен вопрос кинематики западной части УЩ. Установлено, что региональное поле тектонических напряжений западной части щита с действующей осью растяжения северо-восточной ориентации является, скорее всего, мнимым, так как в пределах региона отсутствует система разломов, которая должна была сформироваться в этом поле. Более вероятно, что трещиноватость горных пород западной части щита формировалась в поле напряжений с действующей осью растяжения северо-западной ориентации (херсон-смоленский этап), но, из-за вращения западной части на 67° против часовой стрелки ~ 2,0 млрд лет назад, в настоящее время поле восстанавливается как северо-восточное. Восстановлено также единое палеополе тектонических напряжений для немировского и лелековского этапов разломообразования (1,99 млрд лет). Научная новизна. Показано, что к рубежу ~ 2,0 млрд лет назад УЩ еще не был полностью консолидированной структурой и отдельные его мегаблоки могли поворачиваться друг относительно друга. Практическая значимость. Результаты выполненных работ возвращают исследователей к изучению трещиноватости горных пород для ее использования в решении геодинамических задач. Lithosphere Ukrainian shield (US) presented of the mosaic blocks that have a different configurations in a different times and belong to different continental fragment in early Archaean probably. Geodynamic models are exist in the present time of the northwestern (Volyn, Bug, Rosinsk blocks) and central (Ingul block) parts of the US that are not related. Construction of a common model geodynamic development of the entire western part of the US is not yet possible in the Proterozoic that is important to solve paleogeodynamic issues in the Precambrian. The field work of the studies the structures of the crust and stress fields was acquired within the western and central parts of the US. Stress fields serve as the basis for establishing the nature and direction of the forces that led to the formation of structure of the crust in the region between 2.02–2.05 Ga. To substantiate the idea of rotation of the western part of the central board counterclockwise in the time interval 2,02–2,05 Ga. Methodology. Applied structural and paragenetic (SPMT) and kinematic (KMT) methods tectonic, which in most cases can be used in combination. This allows to extend the time period during which the deformation processes occurring in the study area. Results. Kinematic of the western part of the US was investigate as a result of the tectonophysical study of the fracturing Uman’, Novograd-Volyn, Novoukainka massifs by their cooling 2,02–2,05 Ga. It is found that the regional tectonic stress field of the western part of the shield with the current axis stretching north-east orientation is most likely imaginary, as within the region there isn’t system faults, which should have been formed in this field. It is more likely that the fracture of rocks western part of the shield formed in the stress field acting axis stretching north-west orientation (khersonsmolensk stage), but due to the rotation of the western part of 67° counterclockwise ~ 2.0 Ga, now restored as a field northeast. Unified palaeo field of the tectonic stresses has restored for nemirovsk and lelekovsk stages. Originality. It is shown that the US had not fully consolidated structure and some of it’s blocks could return relative to each in ~ 2,0 Ga. Practical significance. The results of field work contribute to the study of rocks fracturing for use in solving geodynamic problems.
  • Thumbnail Image
    Item
    Геодинаміка, тектоніка та сейсмічність Карпатського регіону України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.
    У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Передкарпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відповідними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах. В работе рассмотрены характерные особенности современной геодинамики, тектоники и сейсмичности Карпатского региона Украины и его составных частей – Складчатых Карпат, Закарпатья и Предкарпатья. Прослежена их взаимосвязь и связи с предыдущими геодинамических режимами и соответствующими тектоническими структурами литосферы региона. Проанализированы особенности геодинамики и сейсмотектонического процесса в основных сейсмогенных зонах. In the paper the features of modern geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine and its parts (Folded Carpathians, Transcarpathians and Precarpathians) are considered. Their interconnection and connections with previous geodynamic regimes and corresponding tectonic structures of region’s lithosphere are traced. Features of geodynamics and seismotectonic process in the main seismogenic areas are analyzed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Динаміка післясейсмічних тектонічних деформацій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Малицький, Д. В.; Кравець, С. В.
    Аналізуються результати деформографічних спостережень за 2007-2012рр., проведених у Закарпатській сейсмічноактивній зоні, де наукові дослідження спрямовані на вивчення сучасних тектонічних процесів, викликаних літосферними та післясейсмічними явищами. Анализируются некоторые применения результатов деформографических наблюдений в Закарпатской сейсмоактивной зоне, направленных на исследованиее тектонических процессов, вызываемых современными литосферными и послесейсмическими явлениями. The results of deformation measurements carried out in the Transcarpathian seismic zone are analyzed, directed at studying the modern tectonic process caused by lithospheric and post-seismic activity.
  • Thumbnail Image
    Item
    Geomagnetic insights into an active tectonic contact: Peceneaga-Camena fault (PCF)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Besutiu, Lucian; Orlyuk, Mykhailo; Zlagnean, Luminita; Romenets, Andriy; Atanasiu, Ligiа; Makarenko, Irina
    Highly detailed ground magnetics were jointly conducted by Romanian and Ukrainian researchers on a PCF segment in order to reveal the potential of the geomagnetic method for investigating active faults. Спільними зусиллями румунських та українських дослідників було проведено високоточну наземну магнітну зйомку в районі розлому Печенеага-Камена з метою визначення можливості використання геомагнітного методу при дослідженнях активних розломів. Совместными усилиями румынских и украинских исследователей была проведена высокоточная наземная магнитная съемка в районе разлома Печенеага-Камена с целью определения возможности использования геомагнитного метода при исследованиях активных разломов.