Проблеми економіки та управління
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2126
Browse
4 results
Search Results
Item Methodological basis of economic evaluation of interaction systems in innovative processes(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2022-03-01) Лісовська, Л. С.; Яжевич, І.; Сітарчук, М. А.; Lisovska, L. S.; Jazewicz, I.; Sitarchuk, M. A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Поморський університет у Слупську; Lviv Polytechnic National University; Pomeranian University in SlupskРозглянуто проблему формування методичного базису для проведення економічного оцінювання взаємодії в інноваційних процесах. На основі дослідження методичних засад оцінювання інноваційних процесів у наукових публікаціях та формах статистичної звітності розкрито основні складові методичного базису економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону. Методичний базис містить обґрунтування таких елементів, як принципи оцінювання, завдання та функції оцінювання, суб’єкти та об’єкти, етапи оцінювання. Мета економічного оцінювання системи взаємодії в інноваційних процесах – комплексний аналіз ефективності системи взаємодії та її впливу на найважливіші показники інноваційного розвитку певного суб’єкта або регіону. Основними завданнями економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону визначено: ідентифікацію, аналіз та оцінювання у інноваційному середовищі регіону чинників ризику спільного виконання інноваційного процесу; виявлення можливостей та загроз середовища; визначення ймовірностей конфлікту інтересів учасників системи взаємодії та превентивне їх усунення; оцінювання показників результативності та ефективності участі у системі взаємодії. Обґрунтовано, що економічне оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону потребує дотримання діалектичної єдності п’яти послідовних етапів: встановлення цілей оцінювання відповідно до цілей формування системи взаємодії; розроблення системи критеріїв і показників для контролювання (стандартів); узгодження критеріїв оцінювання та доведення їх до учасників; оцінювання функціонування систем взаємодії згідно із визначеними критеріями і показниками; порівняння результатів діяльності зі стандартами і розроблення, у разі необхідності, коригувальних заходів.Item Strategic guidelines of regional management development of systems interaction in innovative processes of the region(Видавництво Львівської політехніки) Лісовська, Л. С.; Мрихіна, О. Б.; Шеремета, Б. О.; Іванець, Л. В.; Lisovska, L.; Mrykhina, O.; Sheremeta, B.; Ivanets, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Окремий структурний підрозділ “Техніко-економічний професійно-технічний коледж Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Separate Structural Unit “Technical and Economic Vocational College of Lviv Polytechnic National University”Обґрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії в інноваційних процесах регіону, що передбачає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб’єктів й об’єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, що регіональні інституції влади повинні всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши на себе головну відповідальність за всеохопне загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку і безпосередню підтримку інноваційного процесу. Для кожного із зазначених блоків стратегічних цілей у статті обґрунтовано сукупність соціально-економічних інструментів реалізації завдань у системах регіональної взаємодії, які відрізняються складовими систем взаємодії, сферою застосування, характером спрямування, тривалістю дії, комплексністю використання, рівнем узгодженості, цілями використання, джерелом фінансування, напрямом залучення фінансових коштів.Item Теорія взаємодії в інноваційних процесах(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Лісовська, Л. С.; Lisovska, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено та обґрунтовано авторську теорію взаємодії у інноваційних процесах. Доведено необхідність перегляду положень сучасних теорій у сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій. Досліджено основні теорії економічного та особистісного розвитку, наявні в інформаційному полі менеджменту та інноватики. Автор дослідила теоретичні положення теорій особистісного розвитку, теорій інноваційного розвитку, теорій взаємодій та теорій партнерства, теорій інноваційної співпраці. Проаналізовано основні теоретичні внески цих теорій, а також можливість їх використання для формування авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. На підставі аналізування і виконаних досліджень автор виокремила положення теорії взаємодії у інноваційних процесах, які враховують зміну парадигми інноваційного процесу, еволюцію моделей інноваційних процесів, види взаємодій у інноваційних процесах. Авторська теорія містить визначення постулатів, гіпотез та очікуваних результатів. Розроблену теорію можна використовувати як підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку регіонів та країни за умови формування та реалізації дієвого механізму налагодження взаємодії між учасниками інноваційного процесу.Item Changing the paradigm of the innovation process on the basis of interaction(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Лісовська, Л. С.; Юринець, О. В.; Шеремета, Б. О.; Lisovska, L.; Yurynets, O.; Sheremeta, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено термінологію теоретичної інноватики та уточнено зміст поняття інноваційного процесу. Автори дослідили зміст поняття інноваційної діяльності та інноваційного процесу у законодавстві України та наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, виявили значні суперечності між ними та невідповідність сучасним реаліям. На підставі аналізування і виконаних досліджень автори запропонували власне вузьке та розширене трактування інноваційного процесу на засадах пріоритетності складової взаємодії. Інноваційні процеси можна здійснювати за різними моделями, яких у сучасній теорії інноватики нараховують сім: лінійна (технологічного поштовху), лінійна (ринкового витягування), лінійна із зворотними зв’язками взаємодії, інтегрована, мережева; модель відкритих інновацій; модель розширених інноваційних мереж. Автори дослідили еволюцію цих моделей, виділили ключові характеристики їх здійснення, переваги та недоліки реалізації. Авторами зроблено висновок, що підходи до розуміння та вимог до інноваційного процесу змінюються залежно від динаміки факторів ринку, економічного оточення суб’єктів інновацій: змінюються завдання, цілі, коло учасників. Тому ефективність інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій, переважно інформаційною ефективністю процесу, показниками налагодження комунікацій через інноваційну мережу.