Кваліфікаційні роботи студентів
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61740
Browse
Search Results
Item Дослідження енергетичної ефективності варіантів роботи зарядної станції електромобілів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Серебрянський, Маркіян Володимирович; Serebrianskyi, Markiian Volodymyrovych; Кузнєцов, Олексій Олександрович; Національний університет "Львівська політехніка"Об'єктом дослідження є процес заряджання електромобілів на різних типах зарядних станцій, зокрема нормальних, швидких та високопотужних оффбордних зарядних станціях. Предметом дослідження є енергетична ефективність зарядних систем для електромобілів при різних режимах заряджання, а також фактори, що впливають на втрати енергії та тривалість зарядки. Метою дослідження є визначення оптимального варіанту заряджання електромобілів з точки зору енергетичної ефективності, часу зарядки, а також навантаження на електричну мережу. Анотація: у роботі досліджено різні режими заряджання електромобілів — від повільного до швидкого, з акцентом на їхню енергетичну ефективність. Окрема увага приділяється інтеграції зарядних станцій із відновлюваними джерелами енергії для підвищення ефективності заряджання і зниження втрат енергії. У вступі роботи обґрунтовується актуальність дослідження, пов'язана із зростанням кількості електромобілів та вимогами до їх зарядної інфраструктури. У першому розділі проведено огляд літератури щодо тенденцій поширення електромобілів та розвитку зарядних станцій у світі та в Україні. Розглянуто системи нормального і швидкого заряджання, а також їхню інтеграцію з електромережами. Другий розділ присвячений аналізу вимог до зарядних станцій, зокрема технічних та нормативних вимог для нормальних і швидких режимів заряджання. У третьому розділі розглянуто архітектуру електромобіля, оновлення стандартів заряджання, системи бортового заряджання та інтегровані системи заряджання. Описано високопотужні оффбордні зарядні станції, стандартизацію та аспекти безпеки. Четвертий розділ зосереджений на порівнянні нормальних і швидких режимів заряджання, їх впливі на енергетичну ефективність, а також на проведенні розрахунків для оцінки втрат енергії та ефективності систем. У висновках підведено підсумки дослідження, зроблено висновки про ефективність різних режимів заряджання та перспективи розвитку зарядної інфраструктури для електромобілів.Item Дослідження електромеханічних характеристики АД для різних схем живлення перетворювача частоти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Білозір, Мирослава Вікторівна; Bilozir, Myroslava Viktorivna; Каша, Лідія Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Дослідження електромеханічних характеристик асинхронних двигунів для різних схем живлення перетворювача частоти» спрямована на вивчення впливу різних схем живлення на електромеханічні характеристики асинхронних двигунів (АД). У роботі аналізується вплив різних типів перетворювачів частоти, таких як статичні та імпульсні регулятори, на енергоспоживання та ефективність роботи АД. Використано моделювання в середовищі MATLAB/Simulink для оцінки динамічних характеристик у різних режимах навантаження. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні основи роботи асинхронних двигунів з перетворювачами частоти. Оцінено їхні електромеханічні характеристики, такі як крутний момент, швидкість обертання та енергоефективність в умовах різних схем живлення. Визначено основні фактори, що впливають на їх роботу, та проведено порівняння різних типів перетворювачів частоти, зокрема статичних і імпульсних схем. У другому розділі виконано моделювання роботи АД при різних схемах живлення, що дозволяє оцінити їх вплив на енергоспоживання та динамічні характеристики. Для цього використано програмне середовище MATLAB/Simulink, що дозволяє проводити аналіз роботи АД у реальних умовах різних навантажень. Третій розділ присвячений порівнянню результатів моделювання та аналізу впливу схем живлення на стабільність, точність і швидкодію системи. Оцінено, як різні схеми живлення перетворювачів частоти можуть впливати на енергоефективність, виведення системи на стабільну робочу точку та мінімізацію енергоспоживання. Об'єктом дослідження є асинхронні двигуни з різними схемами живлення, а предметом – методи синтезу та оптимізації перетворювачів частоти для досягнення високої ефективності. Метою роботи є оптимізація роботи АД для зниження енергоспоживання та підвищення ефективності роботи в промислових умовах.Item Будівництво житлового будинку за монолітно-каркасною технологією у с. Солонка Львівської області з оптимізацією теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тиднюк, Роман Олександрович; Tydniuk, Roman Oleksandrovych; Мельник, Андрій Ярославович; Національний університет "Львівська політехніка"Тиднюк Р.О., Мельник А.Я. (керівник). Будівництво житлового будинку за монолітно-каркасною технологією у с. Солонка Львівської області з оптимізацією теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анотація. Монолітно-каркасна технологія є сучасним методом зведення будівель, який поєднує міцність конструкцій, швидкість будівництва та гнучкість у плануванні приміщень. У роботі досліджуються ефективні конструктивні рішення влаштування монолітним способом конструктивних елементів житлового будинку, спрямовані на забезпечення високої енергоефективності будинку. Основну увагу приділено вибору матеріалів для огороджувальних конструкцій, їх теплоізоляційним властивостям, паропроникності та екологічності. Об’єкт дослідження – будівництво двоповерхового будинку в с. Солонка Львівської області. Предмет дослідження – монолітно-каркасна технологія влаштування плити перекриття, теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій житлового будинку. Мета дослідження – будівництво житлового будинку за монолітно-каркасною технологією з оптимізацією теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій, що передбачає аналіз теплотехнічних характеристик матеріалів, обґрунтування вибору ефективних утеплювачів, впровадження енергоефективних технологій та забезпечення відповідності нормативним вимогам щодо енергоефективності. В роботі проведено огляд літературних джерел щодо порівняння та вибору технології будівництва, наведено переваги та недоліки монолітно-каркасної та збірної технологій одержання залізобетонних конструкцій. Наведено вихідні дані на проектування, кліматичні характеристики району будівництва та загальну характеристика будинку. Для дослідження обрано двоповерховий окремо розташований житловий будинок, який збудований за монолітно-каркасною технологією в с. Солонка, Львівської обл., наведено план першого і другого поверхів, розрізи і фасади. Розроблено технологічну карту влаштування плити перекриття монолітним способом, проведено розрахунок складу бетону класу С20/25 та розрахунок матеріального балансу для бетонування монолітних конструкцій житлового будинку. Методами математичного планування експерименту здійснено оптимізацію параметрів зовнішніх огороджувальних конструкцій житлового будинку. Проведеними дослідженями встановлено, що оптимальною конструкцією зовнішньої стіни є її утеплення 150 мм графітового пінополістиролу, що забезпечує опір теплопередачі 5,42 м2К/Вт. З використанням програмного комплексу CadEE.pro проведено перевірку огороджуючих конструкцій на відповідність вимогам ДБН В.2.6-31, за результатами якої встановлено відповідність запроектованої зовнішньої стіни вимогам стандарту.Item Оптимізація систем клімат контролю об’єктів захищеного ґрунту(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бардин, Максим Ігорович; Bardyn, Maksym Ihorovych; Проць, Роман-Богдан Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто питання розробки та оптимізації систем клімат-контролю для об’єктів захищеного ґрунту[1], зокрема теплиць, оранжерей і зимових садів. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення енергоефективних, точних і доступних рішень для підтримки мікроклімату в умовах глобальних змін клімату, зростаючого попиту на екологічно чисті продукти та оптимізації енергоспоживання. Розробка сучасної системи клімат-контролю передбачає інтеграцію датчиків новітнього покоління, таких як AM2305[2] для вимірювання температури і вологості, BME680[3] для оцінки якості повітря, MH-Z19 для моніторингу рівня CO2, TSL2561 для вимірювання освітленості, а також сенсорів вологості ґрунту. Основна увага приділена забезпеченню високої точності збору даних та їхньої обробки в реальному часі. У роботі здійснено детальний аналіз літературних джерел, присвячених питанням автоматизації клімат-контролю. Проведено порівняння існуючих рішень, зокрема автоматизованих систем для теплиць на базі IoT, таких як Arduino та Raspberry Pi. Результати дослідження показують, що сучасні системи мають обмеження у гнучкості налаштувань, інтеграції з хмарними сервісами та енергоефективності, що потребує розробки нових підходів. Запропонована система складається з апаратної частини (датчики, мікроконтролери NodeMCU V3 ESP8266 [4]) та програмного забезпечення, розробленого на основі Spring Boot для серверної частини, React для 1 клієнтської частини та PostgreSQL як бази даних. Для забезпечення інтеграції використано хмарні сервіси AWS. Основні функції системи включають моніторинг параметрів мікроклімату, автоматизацію управління, збереження даних і відображення статистики через веб-інтерфейс. Оптимізація системи досягнута шляхом впровадження алгоритмів аналізу даних і розробки моделі управління на основі реальних показників. Ефективність запропонованого рішення оцінено під час тестування в умовах реального середовища, що продемонструвало зменшення енергоспоживання на 20% порівняно з традиційними методами. Практичне значення роботи полягає у створенні універсальної системи, яка може бути адаптована для різних об’єктів захищеного ґрунту, забезпечуючи високу якість корисного викорсиатння при зменшенні витрати на енергоресурси. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення систем управління мікрокліматом та інтеграції з іншими технологіями розумного сільського господарства.автоматизація, IoT, енергоефективність.Item Удосконалення технології горілки з використанням агломерованого активованого вугілля(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Попельняк, Софія Степанівна; Popelniak, Sofiia Stepanivna; Хлібишин, Юрій Ярославович; Національний університет "Львівська політехніка"Горілка — популярний алкогольний напій, що виробляється шляхом очищення водно-спиртової суміші активованим вугіллям із додаванням інгредієнтів згідно з рецептурою та фільтрацією. Галузь виробництва алкогольних напоїв є однією з найбільш динамічних у харчовій промисловості. Сучасне виробництво горілки поєднує інноваційні технології, модернізоване обладнання та професійних працівників. Ці складові забезпечують високу якість продукції та ефективність виробничих процесів. Попри жорстку конкуренцію, українські виробники активно працюють над поліпшенням продукції, замінюючи імпортні товари вітчизняними. Об’єктом дослідження є технологія виготовлення горілки «Слава». Предмет дослідження полягає у вдосконаленні технології виробництва шляхом використання агломерованого активованого вугілля із додаванням диспергованого срібла. Мета роботи — розробка та вдосконалення технологічної схеми виробництва для покращення якості готової продукції. Завдання включають зменшення витрат активованого вугілля завдяки його новим функціональним можливостям. Типова схема передбачає очищення водно-спиртової суміші у двох вугільних колонах. Однак високі витрати на активоване вугілля, зокрема через його низьку стійкість до стирання, потребують оптимізації. Запропоновано новий підхід, що базується на нанесенні диспергованого срібла на поверхню агломерованого вугілля. У результаті вугілля виконує роль каталізатора хімічних реакцій, які впливають на смак та аромат напою. Зменшення кількості колон до однієї дозволяє скоротити витрати енергоресурсів і зекономити виробничий простір. Результати дослідження 5 Перехід на одну вугільну колону з використанням диспергованого срібла дозволяє скоротити річні витрати активованого вугілля з 122,4 кг до 61,35 кг, а також досягти економії на суму 313 576,73 грн.