Кваліфікаційні роботи студентів
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61740
Browse
Search Results
Item Взаємозв'язок резильєнтності та показників психоемоційного стану у жінок(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пеляк, Мирослава Миколаївна; Peliak, Myroslava Mykolaivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене резильєнтності як чиннику підтримки психоемоційного стану жінок в умовах стресу. Резильєнтність визначено як багатовимірний психологічний конструкт, що поєднує когнітивну гнучкість, емоційну регуляцію та підтримувальне середовище. Її високий рівень сприяє адаптації до стресу, знижуючи емоційну реактивність, тоді як низький рівень підвищує вразливість до стресу, тривоги та депресії. Емпіричне дослідження серед українок віком 20–40 років показало, що 44% респонденток мають низький рівень резильєнтності, який асоціюється з високими показниками емоційного дистресу. Зокрема, жінки молодого віку, самотні чи ті, хто працюють лише за наймом, демонстрували нижче психологічне благополуччя. У заміжніх жінок і тих, хто поєднує роботу з навчанням, відзначено вищу резильєнтність завдяки підтримувальному середовищу та балансу життєвих сфер. Кореляційний аналіз підтвердив, що резильєнтність має захисну функцію: вона знижує рівень дистресу, румінацій і тривожності, позитивно впливаючи на емоційне благополуччя, залученість і сенс життя. Три основні фактори (психологічний дистрес, емоційна реактивність, ригідність) визначають психоемоційний стан і демонструють значущість резильєнтності для адаптації. Рекомендації включають тренінги з когнітивної реструктуризації, усвідомленості та емоційного самоусвідомлення, що сприятимуть розвитку резильєнтності та стійкості жінок у кризових ситуаціях.Item Соціально-психологічні детермінанти стресостійкості осіб середнього віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вечірко, Олена Іванівна; Vechirko, Olena Ivanivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"В сучасному світі середній вік стає періодом значущих трансформацій в житті людини. Дослідження стресостійкості осіб середнього віку зумовлена тим, що цей період життєвого шляху є найбільш насиченим соціальною активністю, професійними обов’язками, родинними потребами, а також кризовими явищами, які вимагають від людини значної мобілізації психологічних ресурсів. У сучасному суспільстві, де рівень стресогенних впливів невпинно зростає, підтримання стресостійкості стає важливим напрямком. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 50 осіб середньої вікової категорії- 25 жінок і 25 чоловіків віком 40-45 років. Показники контролю були кореляційно пов’язані із виявленям стресостійкості та міжособистісними стосунками. Чоловіки та жінки, котрі брали участь у дослідженні на статистично достовірному рівні підтвердили гіпотезу про те, що рівень стресостійкості значною мірою визначає якість міжособитісних стосунків осіб середнього віку. Стрес, викликаний міжособистісними змінами, має безпосередній вплив на психоемоційний стан та міжособистісні стосунки, але цей вплив значною мірою залежить від здатності індивідуума до адаптації, рівня стресостійкості та соціальної підтримки, що є основними механізмами подолання стресових ситуацій.