Інститут права, психології та інноваційної освіти
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62474
Browse
Search Results
Item Ґендерно-рольові детермінанти субʼєктивного благополуччя молоді.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тригубенко, Дар'я Сергіївна; Tryhubenko, Daria Serhiivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерні ролі – це модель поведінки, які очікуються від жінок і чоловіків у суспільстві залежно від соціокультурного середовища, в якому вони перебувають. Суб’єктивне благополуччя, яке включає почуття щастя, задоволеність життям та психологічний комфорт, є одним із ключових показників якості життя. Гендерні ролі, зокрема традиційні стереотипи щодо маскулінності та фемінності, значною мірою визначають поведінку, життєві пріоритети та емоційний стан молоді. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 113 осіб віком від 18 до 25 років та різної статі. Показники задоволеності життям виявили тісний зв'язок із позитивними міжособистісними стосунками та наявністю життєвих цілей. Однак, були пов’язані із низьким рівнем автономії. Традиційні гендерні установки корелюють із проявами амбівалентного сексизму. Ворожий сексизм до жінок пов'язаний із більш вираженими гендерними установками та нижчими показниками суб’єктивного благополуччя. Одружені респонденти демонструють вищі показники традиційних гендерних установок і амбівалентного сексизму та низький рівень задоволеності життям. Натомість, Респонденти без партнера мали вищий рівень задоволеності життям. Чоловіки продемонстрували більш виражені традиційні гендерні установки та вищий рівень ворожого сексизму до жінок. Тодя як, жінки частіше проявляли компенсаторну поведінку щодо чоловіків.Item Соціально-психологічні особливості становлення гендерної ідентичності старших підлітків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дворська, Анна Олександрівна; Dvorska, Anna Oleksandrivna; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальність теми зумовлена необхідністю створення умов для розвитку старших підлітків у школі, коли їхня ідентичність формується на тлі змін соціальних орієнтирів і пошуку нових духовних основ у період суспільних трансформацій. Передбачено, що умови первинної соціалізації впливають на статево-рольову поведінку: хлопці з неповних родин частіше виявляють фемінні якості, а дівчата — інтравертованість та емоційну стабільність. Перевірка припущення здійснювалася за допомогою психодіагностичних методик, таких як тест-опитувальник С. Бем, адаптований особистісний диференціал НДІ ім. В.М. Бехтєрєва та методика вивчення індивідуально-типологічних особливостей підлітків Л.М. Собчик. У дослідженні взяли участь 83 особи віком 16-17 років, які були поділені на чотири групи за двома підставами – стать та тип родини, в якій виховуються. Аналіз отриманих результатів у цілому підтвердив висунуте нами припущення. Виявлено незначний вплив фактору складу родини на формування гендерної ідентичності у дівчат старшого підліткового віку і певний вплив родини на формування гендерної ідентичності хлопців: хлопці з неповних родин відрізнялися проявом фемінних якостей; дівчата з неповних сімей відрізнялися більшою інтравертованістю, емоційною урівноваженістю. Дисперсійний аналіз показав, що на формування гендерної ідентичності більшою мірою здійснює вплив фактор "статі". Тобто, склад родини вносить лише певні корективи, в основному біологічна стать і гендерні норми обумовлюють розвиток психологічної статі.