Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62521
Browse
Search Results
Item Оптимізація систем клімат контролю об’єктів захищеного ґрунту(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бардин, Максим Ігорович; Bardyn, Maksym Ihorovych; Проць, Роман-Богдан Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто питання розробки та оптимізації систем клімат-контролю для об’єктів захищеного ґрунту[1], зокрема теплиць, оранжерей і зимових садів. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення енергоефективних, точних і доступних рішень для підтримки мікроклімату в умовах глобальних змін клімату, зростаючого попиту на екологічно чисті продукти та оптимізації енергоспоживання. Розробка сучасної системи клімат-контролю передбачає інтеграцію датчиків новітнього покоління, таких як AM2305[2] для вимірювання температури і вологості, BME680[3] для оцінки якості повітря, MH-Z19 для моніторингу рівня CO2, TSL2561 для вимірювання освітленості, а також сенсорів вологості ґрунту. Основна увага приділена забезпеченню високої точності збору даних та їхньої обробки в реальному часі. У роботі здійснено детальний аналіз літературних джерел, присвячених питанням автоматизації клімат-контролю. Проведено порівняння існуючих рішень, зокрема автоматизованих систем для теплиць на базі IoT, таких як Arduino та Raspberry Pi. Результати дослідження показують, що сучасні системи мають обмеження у гнучкості налаштувань, інтеграції з хмарними сервісами та енергоефективності, що потребує розробки нових підходів. Запропонована система складається з апаратної частини (датчики, мікроконтролери NodeMCU V3 ESP8266 [4]) та програмного забезпечення, розробленого на основі Spring Boot для серверної частини, React для 1 клієнтської частини та PostgreSQL як бази даних. Для забезпечення інтеграції використано хмарні сервіси AWS. Основні функції системи включають моніторинг параметрів мікроклімату, автоматизацію управління, збереження даних і відображення статистики через веб-інтерфейс. Оптимізація системи досягнута шляхом впровадження алгоритмів аналізу даних і розробки моделі управління на основі реальних показників. Ефективність запропонованого рішення оцінено під час тестування в умовах реального середовища, що продемонструвало зменшення енергоспоживання на 20% порівняно з традиційними методами. Практичне значення роботи полягає у створенні універсальної системи, яка може бути адаптована для різних об’єктів захищеного ґрунту, забезпечуючи високу якість корисного викорсиатння при зменшенні витрати на енергоресурси. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення систем управління мікрокліматом та інтеграції з іншими технологіями розумного сільського господарства.автоматизація, IoT, енергоефективність.Item Оптимізація енергоспоживання в автоматизованих системах шляхом використання хмарних технологій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Слічний, Святослав Ігорович; Slichnyi, Sviatoslav Ihorovych; Лагун, Ілона Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та впровадженню хмарних технологій для оптимізації енергоспоживання в автоматизованих системах промислових об’єктів. В умовах сучасних викликів енергетичного сектору, таких як зростання вартості енергоресурсів, необхідність підвищення енергоефективності та впровадження екологічно орієнтованих рішень, запропоновані підходи набувають особливої актуальності. Метою роботи є створення інтегрованої системи управління енергоспоживанням, яка базується на використанні хмарних обчислень для збору, обробки та аналізу великих обсягів даних. У теоретичній частині роботи проведено аналіз сучасних методів управління енергоспоживанням, а також розглянуто існуючі програмно-апаратні рішення для автоматизації енергетичних процесів. Особлива увага приділена огляду хмарних платформ, які використовуються у промислових умовах, таких як Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud, а також їх функціональних можливостей для інтеграції з системами енергоменеджменту. Дослідження [2, 3] підкреслюють ефективність використання хмарних технологій для вирішення завдань енергоефективності. На основі аналізу обрано архітектуру системи, яка складається з декількох модулів, зокрема: модуль збору даних, модуль хмарної обробки, модуль прийняття рішень та інтерфейс користувача для візуалізації результатів. Основу методології роботи становить використання алгоритмів машинного навчання для прогнозування енергоспоживання, виявлення аномалій та розробки рекомендацій щодо оптимізації використання енергоресурсів. Практична частина роботи присвячена реалізації програмного забезпечення, яке забезпечує ефективне управління енергоспоживанням на основі аналізу даних з промислових об’єктів. У розробці використано сучасні хмарні сервіси для 5 забезпечення масштабованості та гнучкості рішення. Проведено тестування системи на реальних виробничих даних, результати якого підтвердили здатність системи знижувати витрати енергії до 15% у порівнянні з традиційними підходами [4]. Окрім економічної ефективності, у роботі розглянуто питання екологічної безпеки та відповідності запропонованого рішення сучасним стандартам охорони праці. Запропонована система забезпечує автоматичне виявлення потенційних загроз енергоспоживання та формування звітів для мінімізації ризиків.енергоспоживання, хмарні технології.