Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item Проблеми та виклики соціальній політиці Європейського Союзу у контексті міграційної кризи(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Івасечко, Ольга; Здоровега, Мар’яна; Ivasechko, Olga; Zdoroveha, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено проблеми та виклики соціальної політики ЄС у контексті міграційної кризи. Акцентовано увагу на тому, що збереження динаміки напливу біженців та подальша ескалація міграційної кризи у найближчій перспективі може стати причиною ще більшого зростання економічних видатків через необхідність фінансування соціальної політики ЄС, яке проводиться з бюджетів країн-членів, як наслідок – тягар міграційної кризи лягає на громадян-платників податків, які проживають у межах Європейського Союзу.Item Безпековий потенціал ЄС: геополітичний та соціо-економічний виміри(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, ЛесяПроаналізовано показники окремих складових геополітичного та соціо-економічного вимірів безпекового потенціалу ЄС порівняно з аналогічними показниками потенціалів інших впливових акторів. Враховано як істотні переваги ЄС, так й показники слабкості, що дало змогу визначити місце та силу цього інтеграційного об’єднання як у регіональному вимірі, так і у глобальній системі. Вказано, що нові держави-члени ЄС надають суттєвих переваг об’єднанню на міжнародній арені, незважаючи на свій порівняно нижчий соціально-економічний рівень. The article analyzes indicators of certain constituents of geopolitical and socio-economic dimensions of the EU’s security potential in comparison with similar indicators of potentials of other powerful international actors. The analysis is accomplished in the context of the problems and prospects of further development of this integration union and its reaction to the newest threats to international and European security. Both the substantial advantages and indicators of weakness of the EU are considered by analyzing political and economic experts’ predictions concerning actual and future state of affairs in the EU in 2016. These indicators in their aggregate have given an opportunity to determine the place and strength of this integration union in both regional dimension and global security system. Taking into account the basic geographic, demographic, social and economic indexes (which primarily are compared with the economic strength of the USA) of the EU’s security potential, significant achievements of the EU, substantiated by the fact of cumulative potential of 28 EU members-states, are ascertained. Such potential is considerably higher in comparison to particular capabilities of the EU’s member-states. Thus, it is indicated that under geopolitical criterion after the last fifth enlargement of the EU (due to accession of Romania, Bulgaria (2007) and Croatia (2013)), its area expanded by nearly 25 %; however, it is smaller in comparison to Russia and the USA). Taking into consideration that EU covers 3 % of the globe, its consequential position on the geopolitical map of the world is mentioned. Furthermore, under security standpoint the growth of union’s population is analysed. The fact of considerable number of EU citizens is identified as positive, especially taking into consideration formation of the large target market and high purchasing power of citizens, etc. However, the article indicates challenges in this domain related to persistent depopulation in Europe in comparison to planetary population, which along with ageing trends carry significant security risks. Thus, the new EU member-states provide significant advantages to the association on the international arena, despite their comparatively lower social and economic level. Furthermore, in political science comparative studies of global actors’ potentials in the military sphere should be considered as perspective, in order to identify and prevent threats to national, regional and global security.Item АСЕАН та ЄС у порівнянні: геоекономічний та інституційний аспекти(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Івасечко, ОльгаЗдійснено порівняння показників окремих складових геоекономічного та інституційного потенціалу АСЕАН та Європейського Союзу. Зроблено висновок про те, що підхід, який має за основу тільки темпи економічного зростання держав–членів АСЕАН та їхню частку у світових макроекономічних показниках, має вагомі недоліки: по-перше, не враховує якісних параметрів економічної модернізації в азійських країнах у контексті регіональної інтеграції; по-друге не бере до уваги істотні розбіжності у розвитку економічних параметрів держав–членів АСЕАН щодо інтеграції і глобалізації загалом. The author of the article compares the indexes of separate components of geoeconomic and institutional potential of the ASEAN and the European Union. The role of these integrational unions is determined in regional and global dimensions. Problematic aspects and main differences in functioning of the ASEAN and the EU are defined. On the basis of comparative analysis of macroeconomic indexes of the ASEAN and the EU, considerable achievements of the ASEAN were stated. First of all, this is grounded by the fact of combined potential of ten Association member states which is much higher comparing to capacity of its separate states. Thus, member states of the ASEAN grant substantial preferences to consolidation on the international arena, despite their relatively low social economic level, comparing to the EU. The approach which is based only on the rates of economic development of ASEAN member states and their part in world macroeconomic indexes has many considerable drfawbacks: firstly, it does not take into consideration qualitative parameters of economic modernization in Asian countries in the context of regional integration; secondly, it does not pay attention to the essential differences in development of economic parameters of ASEAN member-states concerning integration and globalization in general. It is emphasized, that the EU and the ASEAN by uniting states different in their culture, language and national traditions, have much in common in their structure and approach to achieving the objectives. The cooperation between them is based on the unity of national states, respect for the national cultures, and openness to the dialogue. None of them is a threat to their neighbors and each of them derives from the fact that economic and political integration is the driving force for the development of democracy and providing of security. A clear example of this is qualitative humanitarian development among the continents and tangible results of their economic cooperation.Item Членство Польщі в Європейському Союзі: військово-політичний вимір(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Івасечко, ОльгаАкцентовано увагу на проблемі вдосконалення другої опори ЄС, а саме: Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС. Сфокусовано увагу на тому, що внесок Польщі як члена ЄС у вирішення цієї проблеми, можна розглядати неоднозначно. Позитивом виступає можливість Польщі посісти одне з ключових місць у процесі перетворення ЄПБО на ефективний механізм забезпечення безпеки всередині ЄС та можливо і в регіоні близького оточення Співтовариства. Негативною тенденцією є процес гальмування ЄПБО і СЗППБ, орієнтуючись насамперед лише на НАТО, відсутність політичної волі керівництва Польщі дійти згоди із європейськими партнерами. In this article the attention is paid to the problem of improving ‘the second pillar’ of the EU – that is the Common Foreign and Security Policy of the EU, which is actual according to the progress of current international events. It is emphasized that the security environment of both the world and Europe in particular, is not constant, but it undergoes constant changes and needs an effective response of member-countries to the new challenges and threats which are emerging now. The article states that the CSDP is unlikely to become the initiative for the EU, since apart from high-profile titles like «Battle Groups» and «fundamental priority», there are no historical practice of special operations. It is told that these changes are especially important for new members of the European Security and Defense Policy, that is, the States which have recently entered the European family. It has been pointed out that the US is no longer to act as a world policeman: countries that benefit from «American Peace» and the results of free trade and the rule of law and those who also share the generalWestern view of human rights, have a duty to help USA to maintain an order. First of all, the new EU member-countries should turn from the role of «consumers» of security to the role of the «creators», particularly in the European region. The attention is focused on the fact that the contribution of Poland as a new and quite promising member of the EU to the solving of this problem can be seen from a positive and a negative side. Thus, the positive opportunity for Poland is to play one of the most important role in the process of conversion of ESDP into an effective security mechanism within the EU and, perhaps, in the region that have a close proximity to the Community. In its turn, the negative tendency is braking process of CFSP and ESDP, focusing mainly only on NATO, and in particular on the United States; the lack of political will of the leaders of Poland to reach agreement with European partners, and insufficient policy of the state when talking about ESDP activity. The today’s challenge is to grand the EU so-called ‘the second pillar’s support’ that can let the Association to be an important figure and make decisions in the world politics. The response to the new challenges and threats is the reforming of the Common Foreign and Security Policy of the European Union in accordance with changes and institutional innovations that have been enshrined in the Treaty establishing a Constitution for Europe.