Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки в контексті російсько-української війни (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Івасечко, Ольга; Данів, Віра; Ivasechko, Olha; Daniv, Vira; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУвагу сфокусовано на аналізі причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні результати саміту НАТО у Мадриді, що відбувся у 2022 р., зокрема ухвалення нової Стратегічної концепції НАТО. Виокремлено особливості презентованої Є. Столтенберґом нової моделі безпеки й оборони, що включає захист східного флангу Альянсу та ґрунтується на трьох ключових принципах, а саме: 1) збільшення передової присутності з більшою кількістю бойових операцій; 2) попереднє розгортання військового обладнання для економії часу в умовах, коли потрібна мобілізація сил; 3) попереднє визначення підрозділів – це сили, які проходитимуть навчання на певній території, де матимуть певні обов’язки. Представлено динаміку оборонних витрат кожної з країн-учасниць формату Бухарестської дев’ятки від початку російсько-української війни в 2014 р. і до періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. Висвітлено інформацію щодо формування новітніх бойових груп високого реагування Північноатлантичного альянсу та їх розташування на території держав-учасниць Б9 для посилення військової присутності в країнах, що перебувають в зоні ризику у випадку подальшої ескалації російсько-української війни. Проаналізовано дані, що стосуються військових навчань НАТО в межах укріплення східних кордонів у контексті активізації збройної агресії рф. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що російська агресія щодо України вважається державами-членами Альянсу найбільш значущою загрозою для існування миру і безпеки у євроатлантичному регіоні. Прогнозовано подальше зростання військового потенціалу держав Б9 для збереження стабільної безпекової ситуації в субрегіоні.Item АСЕАН та ЄС у порівнянні: геоекономічний та інституційний аспекти(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Івасечко, ОльгаЗдійснено порівняння показників окремих складових геоекономічного та інституційного потенціалу АСЕАН та Європейського Союзу. Зроблено висновок про те, що підхід, який має за основу тільки темпи економічного зростання держав–членів АСЕАН та їхню частку у світових макроекономічних показниках, має вагомі недоліки: по-перше, не враховує якісних параметрів економічної модернізації в азійських країнах у контексті регіональної інтеграції; по-друге не бере до уваги істотні розбіжності у розвитку економічних параметрів держав–членів АСЕАН щодо інтеграції і глобалізації загалом. The author of the article compares the indexes of separate components of geoeconomic and institutional potential of the ASEAN and the European Union. The role of these integrational unions is determined in regional and global dimensions. Problematic aspects and main differences in functioning of the ASEAN and the EU are defined. On the basis of comparative analysis of macroeconomic indexes of the ASEAN and the EU, considerable achievements of the ASEAN were stated. First of all, this is grounded by the fact of combined potential of ten Association member states which is much higher comparing to capacity of its separate states. Thus, member states of the ASEAN grant substantial preferences to consolidation on the international arena, despite their relatively low social economic level, comparing to the EU. The approach which is based only on the rates of economic development of ASEAN member states and their part in world macroeconomic indexes has many considerable drfawbacks: firstly, it does not take into consideration qualitative parameters of economic modernization in Asian countries in the context of regional integration; secondly, it does not pay attention to the essential differences in development of economic parameters of ASEAN member-states concerning integration and globalization in general. It is emphasized, that the EU and the ASEAN by uniting states different in their culture, language and national traditions, have much in common in their structure and approach to achieving the objectives. The cooperation between them is based on the unity of national states, respect for the national cultures, and openness to the dialogue. None of them is a threat to their neighbors and each of them derives from the fact that economic and political integration is the driving force for the development of democracy and providing of security. A clear example of this is qualitative humanitarian development among the continents and tangible results of their economic cooperation.